РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІННО-ЦІННІСНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Загальні питання підготовки та проведення експериментальної роботи
Для дослідження стану сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів, а також їхнього ставлення до формування такого типу знань нами було проведено пілотажний експеримент. У ньому брали участь 2125 студентів і 83 викладачі.
Так, було з'ясовано, що 64 % студентів не усвідомлюють сутності оцінно-ціннісних знань, а 71 % - не вважають за необхідне формування їх у молоді. Більшість студентів пояснювали свою позицію тим, що навчальні програми занадто насичені. Сумлінні студенти багато часу приділяють навчанню, що, у свою чергу, призводить до браку вільного часу. А цілеспрямоване формування знань оцінно-ціннісного характеру під час педагогічної взаємодії збільшує психологічне та фізичне перевантаження особистості. Тільки 7 % студентів переконані в тому, що система оцінно-ціннісних знань є світоглядною основою у професійній підготовці майбутніх фахівців. Тому таку систему необхідно цілеспрямовано формувати у процесі її здійснення.
Результати опитування довели, що основними джерелами мотивації під час професійної підготовки студентів у вищому навчальному закладі є такі: бажання оволодіти обраною спеціальністю, стати висококваліфікованим фахівцем (64 %); підвищення матеріального добробуту, що планується студентом після закінчення навчального закладу (56 %); захоплення самим процесом навчання завдяки цікавому викладанню навчального матеріалу педагогами (35 %). Лише 16 % майбутніх фахівців звернули увагу на професійну відповідальність за наслідки своєї діяльності перед іншими людьми, що передбачає необхідність формування високого рівня професійної компетентності і, зокрема, оцінно-ціннісних знань.
На прохання визначити рівень сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів члени експертної групи викладачів дали такі відповіді: тільки у 13 % студентів стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань перебуває на високому рівні; 23 % студентів мають середній стан сформованості системи оцінно-ціннісних знань, а 64 % молоді ? низький. Опитування студентів відносно цього питання дало схожі результати. На їхню думку, у 18 % молодих людей стан сформованості системи знань оцінно-ціннісного характеру відповідає високому рівню, у 24 % ? середньому рівню, а у 58 % ? низькому.
Таким чином, вивчення й аналіз отриманих результатів свідчить, що загальний рівень сформованості системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців не відповідає сучасним вимогам щодо професійної підготовки молоді.
На основі даних наукових і публіцистичних джерел, державних документів у сфері освіти, а також аналізу отриманих результатів пілотажного експерименту було організовано педагогічний експеримент, що реалізовувався у природних умовах процесу професійної підготовки студентів у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна та Національному фармацевтичному університеті (м. Харків). Його метою була перевірка висунутої гіпотези дослідження. Для проведення експерименту було обрано групи біохімічного профілю, оскільки в цих групах за навчальною програмою передбачається викладання значної кількості природничо-математичних дисциплін (математики, фізики, хімії, біології, інформатики та ін.) та відводиться для їх вивчення достатньо навчального часу.
Нами було зроблено припущення, що впровадження розробленої та науково-обґрунтованої технології дозволяє суттєво підвищити рівень сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів у процесі вивчення ними природничо-математичних дисциплін (описано в підрозділі 2.2).
Спираючись на ідеї Н. Бордовської, В. Загвязинського, Л. Зоріної, В. Краєвського, О. Леонтьєва, І. Лернера, В. Лозової, А. Маркової, Д. Райгородського, А. Реана, В. Семиченко, Г. Щукіної та інших, ми уточнили критерії й показники для аналізу динаміки змін у стані сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів ВНЗ та визначення ефективності розробленої нами технології з її формування у процесі вивчення майбутніми фахівцями природничо-математичних дисциплін [34; 107; 110; 159; 172; 181; 256; 270; 299; 334].
Першим із них був мотиваційний критерій, завдяки якому відбувалася діагностика стану мотивації, потреби та зацікавленості студентів щодо засвоєння системи оцінно-ціннісних знань. Другим було обрано когнітивний критерій, за допомогою якого незалежними експертами та самими студентами проводилася оцінка змін у стані сформованості системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців. Оскільки оцінно-ціннісні знання є світоглядною основою для формування адекватного ставлення людини до різних аспектів життєдіяльності, то третім було визначено особистісно-діяльнісний критерій, за допомогою якого діагностувалися зміни в системі ставлень людини до навколишнього світу, до діяльності, до інших людей, до себе та втіленні набутої системи оцінно-ціннісних знань у практичну діяльність.
Педагогічний експеримент щодо формування системи оцінно-ціннісних знань студентів включав констатувальний, формувальний та контрольний етапи. Для його проведення були відібрані експериментальні групи (Е) загальною кількістю 854 студенти і контрольні групи (К) з 818 студентів, а також - група незалежних експертів, до складу якої увійшли 53 викладачі вищих навчальних закладів.
Основними завданнями констатувального етапу експерименту було визначення вихідного рівня сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів за вище наведеними критеріями. За допомогою використання різних науково-педагогічних методів (анкетування, тестування, спостереження, групові та індивідуальні бесіди, усні відповіді та письмові роботи) було встановлено, що на констатувальному етапі експерименту рівні сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів експериментальних і контрольних груп