РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНУ ВЕРХІВ'Я Р. ЗАХІДНИЙ БУГ
Формування рослинності басейну р. Зах. Буг нерозривно пов'язане з фізико-географічними умовами цієї території: геологічними, геоморфологічними, гідрогеологічними, кліматичними, ґрунтовими, ландшафтними тощо.
Згідно з природно-географічним поділом [230] територія басейну верхів'я Зах. Бугу лежить здебільшого в межах Малого Полісся, частково заходячи в природні області Опілля і Розточчя та Західного Поділля. Південна межа району дослідження проходить по вододілах відрогів Подільської височини, перетинаючи з заходу на схід Розточчя, Гологори та Вороняки, де беруть початок численні водотоки басейну. На сході - по Головному європейському вододілу, що поділяє басейни Зах. Бугу та Дніпра (річки Стир і Прип'ять). Із заходу район дослідження обмежується державним українсько-польським кордоном, а з півночі - верхньою границею підобласті Внутрішньої рівнини Верхнього Бугу і Стиру або Малого Полісся на стику із Сокальською грядою.
Зах. Буг є найбільшою річкою рівнинної частини Львівської області, правою притокою Вісли і належить до басейну Балтійського моря. Річка починається з потужного підземного джерела на північному схилі Колтівської улоговини (Подільська височина) в околицях с. Верхобуж на висоті 320 м над р. м. і впадає на території Польщі в Зегжинське водосховище. Довжина річки в межах адміністративної області дорівнює 392 км при її загальній довжині 815 км. За однією з існуючих градацій [67] Зах. Буг належить до великих водотоків, довжина яких перевищує 500 км. Площа водозбору в області становить 6675 км 2, а в цілому - 73470 км 2 [228]. Річка та її притоки належать до рівнинного типу зі змішаним типом живлення (дощовим, сніговим і підземним). У верхній течії перетинає спочатку горбисту сильно пересічену місцевість Вороняк, пізніше заболочену рівнину Малого Полісся, доходячи нижче м. Червонограда до західної частини Волинської височини. Річкова долина верхів'їв Зах. Бугу має коритоподібну форму і терасована. Ширина долини коливається від 0,1 до 3 км. Схили долини помірно стрімкі та пологі до 10 м заввишки. В ній виділяють заплаву низького та високого рівнів. Низька заплава переривчаста, простежується вузькою стрічкою вздовж русла, починаючи від с. Руда-Колтівська. Її ширина змінюється від декількох метрів у верхів'ї до 2 км у переході до середньої течії. Вона відділяється уступом 0,5-1,0 м заввишки від заплави високого рівня. Поверхня її рівна, часто заболочена, слабо похилена в бік русла. Формування заплави низького рівня тісно пов'язане з новітніми тектонічними рухами Волино-Подільської плити. Під час весняних та літніх паводків низька заплава повністю заливається водою. Заплава високого рівня має суцільне поширення і в значній частині осушена. Її ширина коливається від 20 м (с. Кругів, Верхобуж) до 1-2 км. Поверхня високої заплави плеската, відкрита, частково заболочена та вкрита заростями верб і вільхи. Перевищення її поверхні над урізом води міняється від 0,8 до 2 м. Перехід заплави високого рівня в першу надзаплавну терасу та корінні схили помірно стрімкий та стрімкий і виявляється уступом 1,5-3 м заввишки або дещо вищим. На окремих ділянках поверхня заплави розмивається та заболочується внаслідок дії поверхневих стічних вод схилів долини. Ширина русла коливається в межах 0,5-1,5 - у верхів'ї та 8-15 м - у переході до середньої течії річки. Річище на окремих ділянках каналізоване, формує численні звивини та стариці. Середня швидкість течії становить 0,30-0,50 м/с [228]. Густота річкової сітки в басейні дорівнює 0,3-0,5 км/км2. До басейну Зах. Бугу належать 3213 річок. Основні притоки у верхів'ї: Рата, Солокія, Полтва, Думниця, Свиня, Яричівка, Желдець, Дерев'янка, Кам'янка (ліві), Білий Стік (права). Заплави річок сильно перезволожені, а на окремих водотоках (р. Солокія, ліві притоки р. Полтви і Рати, витоки Зах. Бугу) переважно заболочені та заторфовані. Значна частина річок (Полтва, Свиня, Рата, Золочівка та ін.) на окремих ділянках русел каналізовані.
Рата є найбільшою притокою Зах. Бугу. Вона починається з джерела нижньотортонського водоносного горизонту в околицях с. Верхрати, що розміщене на захід від м. Рави-Руської і тече майже в широтному напрямку з заходу на схід до впадіння в Зах. Буг в околицях с. Межиріччя. Довжина річки дорівнює 76 км, площа басейну - 1790 км2. У верхів'ї річка досить мілководна з прискореною течією. В середній та нижній частинах річки течія виключно повільна і не перевищує 3-5 м/хв. Ширина річки сягає 12-13 м, глибина - 0,5-1,6 м. Рата сильно меандрує в заболоченій заплаві, утворюючи низку стариць та рукавів. Серед її приток найбільшими є річки Свиня та Біла [228].
Полтва починається декількома потічками на північних, північно-східних схилах Розточчя та північному схилі Львівського Плато на висоті 260 м над р. м. У верхів'ї річки русло використовується як колектор для каналізаційних вод м. Львова. Довжина річки досягає 60 км. Водозбірна площа басейну дорівнює 1440 км 2, серед яких 170 км2 припадає на ліси та 130 км2 - на болота. Річка має широтний напрямок течії - з заходу на схід, перетинаючи Грядове Побужжя і заходячи в Буго-Стирський природний район. Ширина долини річки в середньому становить 5 км. Схили на окремих ділянках стрімкі та досягають висоти 30 м. Заплава вузька, до 200-300 м завширшки, місцями заболочена. Ширина русла в середньому дорівнює 10 м. У межах Грядового Побужжя в долині річки виділяють три надзаплавні тераси. Полтва має 6 приток, серед яких найбільші ліві - Думниця та Яричівка. У верхів'ї лівого схилу басейну Полтви розміщений Зарудцівський підземний водозабір [228].
Яричівка (Канал Яричівський) - ліва притока р. Полтва зі штучно спрямленим та заглибленим руслом, що тече в широтному напрямку. Починається в 4 км на північ від м. Львова на висоті 280 м над р. м. Довжина водотоку становить 43 км, водозбірна площа - 178 км2. У межах водозбору ліси займають 29 км2, а підсушені болота й луки - 27 км2. Середня ширина долини