РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Загальні питання організації , проведення дослідження та аналіз результатів констатувального експерименту
З метою перевірки розробленої гіпотези щодо педагогічних умов ефективної реалізації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів проведено експериментальне дослідження.
Програма експерименту передбачала такі етапи:
- констатувальний - уточнення критеріїв та показників оцінки професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів вищих технічних навчальних закладів та виявлення вихідних даних щодо рівня сформованості цих показників у студентів експериментальних та контрольних груп;
- формувальний - створення у практиці вищих технічних навчальних закладів педагогічних умов, які можуть забезпечити ефективну реалізацію професійно-прикладної фізичної підготовки;
- контрольний - виявлення впливу запропонованих педагогічних умов на ефективність ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів.
Для проведення дослідження були обрані студенти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Всього дослідженням було охоплено 936 студентів, 40 викладачів, 10 деканів, 5 керівників підприємств, 65 інженерів - системних аналітиків, програмістів.
Ефективність створення педагогічних умов ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів досліджується на прикладі інженерів-фахівців з комп'ютеризованих систем (системних аналітиків). Усього у формувальному експерименті взяли участь 486 студентів четвертого курсу денної форми навчання з факультетів "Інженерно-фізичного", "Інформатики та управління", "Комп'ютерно-інформаційних технологій". Перші групи - експериментальні (Е), які складались з 12 груп факультету "Інформатики та управління" (243студенти). У них на заняттях були створені науково обґрунтовані педагогічні умови реалізації професійно прикладної фізичної підготовки:
* забезпечення гуманних засад професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів, а саме - застосування діалогового підходу, впровадження особистісно орієнтованої технології навчання;
* формування професійно значущих мотивів у фізичній підготовці студентів вищих технічних навчальних закладів;
* оновлення навчальної програми через удосконалення змісту ППФП студентів вищих технічних навчальних закладів за допомогою синтезу традиційних та нетрадиційних засобів, методів, форм ППФП, а також валеології, гігієни, охорони праці, психології особистості.
В інших групах - контрольних (К), які складались із 4 груп "Інженерно-фізичного" факультету (83 студенти) і 8 груп факультету "Комп'ютерних інформаційних технологій" (160 студентів), разом 243 студенти, у яких проводились заняття традиційно (як в попередні навчальні роки).
Для експериментальної апробації розроблених педагогічних умов групи студентів відбирали, виходячи з того, що їхня професійно-прикладна фізична підготовленість (її окремі показники) у студентів контрольних та експериментальних груп не повинна суттєво відрізнятися. Близькість характеристик груп доведено за допомогою непараметричного методу математичної статистики із використанням критерію К.Пірсона ()[255, с.212]. Висувалась нульова гіпотеза, за якою результати вихідних даних показників професійно-прикладної фізичної підготовленості у студентів контрольних та експериментальних груп суттєво не відрізняються. Вихідні дані обчислювались за такою формулою:
,
де - - кількість студентів у контрольних групах,
- кількість студентів в експериментальних групах,
- кількість рівнів результату показника,
- показники рівнів результату.
Отримане значення порівнювалося з критичним значенням крит., який обирається із числа ступенів свободи, що визначається за допомогою таблиць [185, с.143]. Якщо за цією формулою отримуємо число менше за критичне значення, то підтверджено нульову гіпотезу, що групи суттєво не відрізняються за отриманими результатами, а якщо отримуємо число більше за критичне значення, то нульова гіпотеза відхиляється і приймається інша - результати показника професійно-прикладної фізичної підготовленості суттєво відрізняється у студентів експериментальних та контрольних груп.
Для визначення ефективності дослідження необхідні вихідні дані щодо рівнів сформованості у студентів вищих технічних навчальних закладів основних компонентів професійно-прикладної фізичної підготовленості. Виходячи із розробленої моделі професійно-прикладної фізичної підготовленості (див. рис. 1.2) та використовуючи праці В.Аванесова [2], Б.Ананьєва [9], А.Анастазі [10], Ю.Бабанського [20], В.Вілюнаса [71], В.Лозової [171], М.Скаткіна [245], Г.Щукіної [283] та багатьох інших вчених, визначалися показники та методики вивчення рівня мотивації, інтересів, теоретичних та методичних знань, і на їх основі розроблялись критерії визначення мотиваційної, теоретичної та технологічної підготовленості з ППФП. Для визначення критеріїв практичних компонентів підготовленості рівня здоров'я, фізичної підготовленості були опрацьовані праці А.Андрющука [279], М.Амосова [7, 8], Р.Баєвського [21, 22], М.Годіка [81], Л.Ішичкіної [133], А.Мальованого [182], Г.Апанасенка [13], Л.Сергієнка [240], В.Щербини [281], В.Шигалевського [279], Р.Раєвського [227], В.Філінкова [273], С.Халаджі [230] та інших із розглядом показників Державних тестів фізичної підготовки.
Таким чином, було визначено такі критерії професійно-прикладної фізичної підготовленості (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Критерії професійно-прикладної фізичної підготовленості
Компоненти підготовленостіКритеріїПоказникиМетодики вивченняМотиваційнийПізнавальний інтереси, професійна мотиваціяЗміст мотивів (здоров'я, професійне становлення і ін.), їх характер, свідоме позитивне ставлення та бажання займатись ППФП Спостереження, анкетування (додатки Ж, З), бесіда, рефератТеоретичн