РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методологія дослідження та контингент обстежених
На базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова в рамках університетської наукової тематики "Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)" проведено комплексне обстеження міських дівчаток у віці від 12 до 15 років та хлопчиків у віці від 13 до 16 років (схема вікової періодизації онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР [77]).
Було проведено попереднє первинне анкетування більше 1500 міських дівчаток і хлопчиків для встановлення представників української етнічної групи, котрі як мінімум у третьому поколінні проживали на території України і не мали скарг на стан здоров'я на момент обстеження та хронічних захворювань в анамнезі. Відібраним 485 підліткам провели тестову скринінг-оцінку стану здоров'я, після якої з обстеження було виключено 175 дівчаток і хлопчиків. Підлітки, в яких виявили будь-які хронічні захворювання (навіть субклінічного рівня) виключались з обстежуваних груп. 310 підлітків після попереднього психофізіологічного та психогігієнічного анкетування були піддані детальному клініко-лабораторному обстеженню (стандартні реокардіографія та реовазографія; ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників (у дівчаток); рентгенографія грудної клітини; спірографія; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові; оцінка рівня гормонів щитоподібної залози та яєчників, прик-тест з мікст-алергенами, тощо) у результаті якого у загальну групу, піддану детальному дослідженню, було відібрано 211 практично здорових підлітків різної статі (108 дівчаток та 103 хлопчика).
Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету (протокол №1 від 23.09.2003р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним і морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України від 01.11.2000.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Реоенцефалографія.
Реоенцефалографічні (РЕГ-) параметри визначали за допомогою комп'ютеризованого діагностичного комплексу (рис. 2.1), що забезпечував реєстрацію електрокардіограми (ЕКГ), фонокардіограми (ФКГ), основної і диференціальної тетраполярної реограми (РГ) та вимірювання артеріального тиску. Багатофункціональний прилад був розроблений співробітниками Вінницького національного технічного університету та науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова [95].
Комплекс дозволяв реєструвати РЕГ по двох незалежних каналах одночасно з вимірюванням базового імпеданса в режимі реального часу, проводити автоматичну калібровку, самотестування і контроль якості накладення електродів, проводити попередню програмну обробку вихідних даних (фільтрацію перешкод, стабілізацію ізолінії, усереднення), вимірювати амплітудно-часові характеристики РЕГ в автоматизованому режимі
Рис. 2.1. Загальний вигляд реоенцефалографічного комп'ютеризова-ного діагностичного комплексу.
за допомогою маркерів, автоматично розпізнавати характеристичні точки на РЕГ-кривій, розраховувати параметри реограми, одержувати у графічному вигляді перші похідні відповідних РЕГ-сигналів за часом, виводити на друк вихідні дані та результати обробки у графічному та текстовому вигляді, порівнювати РЕГ-криві методом суперпозиції. На цій основі ставало можливим формувати попередні висновки за результатами обробки та виконувати роботу з базою даних по обстежених суб'єктах.
Основні параметри каналів реєстрації реоенцефалограми наведені в таблиці 2.1.
Реографічне дослідження проводили у стані фізіологічного спокою обстежуваного, в положенні сидячи, після 10-15-хвилинного відпочинку, натще, в приміщенні з комфортною температурою повітря (в межах 20-22?С). Використовували фронто-мастоїдальну схему розміщення електродів. Перед реєстрацією ділянки шкіри в місцях накладання електродів обробляли етиловим спиртом, а потім фізіологічним розчином з метою зниження опору ділянки контакту електрод-шкіра. Електроди перед кожним їх накладанням дезинфікували також спиртом. Перед кожним вимірюванням здійснювали автокалібровку з контролем якості накладання електродів.
Таблиця 2.1
Основні параметри каналів реєстрації реоенцефалограми.
Кількість каналів2Діапазон вимірювань базових опорів на вході (Ом)0-150Діапазон вимірювання пульсового опору на вході (Ом)0-0,5Рівень шумів приведених до входу при базовому опорі 10 Ом, не більше (Ом)0,002Верхня гранична частота смуги пропускання (за рівнем 3 дБ) пульсових вимірювань опору (Гц)30Нерівномірність АЧХ, не більше (%)15Постійна часу каналу вимірювання пульсових вимірів опору (с)0,7Частота вимірювального струму (кГц)75-85Ефективне значення вимірювального струму, не більше (мА)1,8
В результаті обробки реограми автоматично визначали характеристичні точки на кривій, значення основних показників, формувався та обґрунтовувався висновок про стан церебральної кровоносної системи досліджуваної ділянки.
Розшифровка позначень наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Основні показники РЕГ.
ПараметрПозначенняОдин. вимір.Базовий імпедансZОмТривалість серцевого циклуСсТривалість висхідної частини хвиліAсТривалість низхідної частини хвиліВсТривалість фази швидкого кровонаповненняA1сТривалість фази повільного кровонаповненняA2сАмплітуда систолічної хвиліh1ОмАмплітуда інцізуриh2ОмАмплітуда діастолічної хвиліh3ОмАмплітуда швидкого кровонаповненняh4ОмПродовження табл. 2.2Дикротичний індексh2/h1%Діастолічний індексh3/h1%Середня швидкість фази швидкого кро