РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2. 1. Діагностика сформованості гуманістичних цінностей у студентів
На шляху вдосконалення процесу формування духовно-моральної культури особистості особливу складність становить питання дослідження сформованості гуманістичних цінностей особистості молодої людини. Без виявлення ціннісних орієнтирів студентів важко говорити про їх фахову готовність, оскільки ці компоненти тісно взаємопов'язані.
Моральна вихованість має як внутрішній, так і зовнішній бік [36]. Її зовнішнім проявом є культура поведінки і спілкування, а внутрішнім - сутнісна характеристика особистості, яка відображає особливості її зовнішнього світу. Саме внутрішній бік моральної культури людини становить складність для діагностування.
Ми поділяємо погляд Т. Фролової у тому, що засвоєння цінностей, які визначають програму поведінки молодих людей у конкретних життєвих ситуаціях, пов'язане з серйозними суперечностями: знання про моральні цінності не завжди відповідають їх поведінці. Підлітки рідко оперують моральними поняттями, нормами, оцінюючи свої вчинки і поведінку друзів, слова часто розходяться з ділом [224].
Завданням нашого дослідження є визначення, наукове обґрунтування та експериментальна перевірка засобів та педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування гуманістичних цінностей студентів. Вирішення цієї проблеми передбачає діагностику проявів гуманістичних цінностей студентської молоді.
У педагогічній теорії та практиці накопичений чималий досвід у вивченні гуманістичної вихованості студентів. Дослідно-експериментальна робота доводить, що об'єктивність досліджень, пов'язаних з проблемою визначення рівня сформованості гуманістичних цінностей, виявлення характеру моральної свідомості й поведінки, створення педагогічних умов, що сприяють досягненню їх єдності, забезпечує комплекс теоретичних, діагностичних і формуючих методів. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що основними методами дослідження рівня сформованості гуманістичних цінностей особистості є анкетування, опитування, тестування, метод спостереження, творчі завдання, діагностичні ситуації, ранжування.
Достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи з проблеми формування гуманістичних цінностей у студентської молоді вимагала визначення об'єму вибірки студентів, яка є репрезентативною. Для визначення об'єму вибірки в загальній сукупності досліджуваних об'єктів ми скористалися такою формулою:
де: n - об'єм вибірки;
N - об'єм генеральної сукупності;
W - вибіркова доля досліджуваного явища;
? - гранична помилка вибірки, яка показує точність даної вибірки (відхилення вибіркової долі W), з певною ймовірністю, яка зумовлена величиною коефіцієнта значущості. При t=2 ймовірність того чи іншого відхилення вибіркової долі досліджуваної ознаки від генеральної дорівнює приблизно 5%. За відсутності даних про вибіркову долю при визначенні чисельного значення n зазвичай приймають значення максимального вираження W(1-W), яке дорівнює 0,25. Оскільки у вищих навчальних аграрних закладах на денній формі навчаються за даними Міністерства аграрної політики 144 429 студентів (2004 р.), то вибірка повинна бути не меншою ніж 361 особа. Експериментом було охоплено 372 студенти.
Базою проведення констатувального етапу експерименту став Національний аграрний університет м. Києва і Таврійський державний агротехнологічний університет.
Реалізація програми цього етапу експерименту у нашому дослідженні передбачала аналіз стану сформованості уявлень та знань студентів щодо гуманістичних цінностей за сучасних умов. Для цього нами визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів.
Так, когнітивний критерій характеризує рівень знань про сутність гуманістичних цінностей, розуміння їх значущості для професійної діяльності. Дає змогу встановити зв'язок між сформованістю знань про природу гуманістичних цінностей та реальним їх втіленням у взаємодії суб'єкта з собою, іншими, природою. Критеріальними показниками є наявність знань про природу гуманістичних цінностей, їх повнота, міцність, стійкість, усвідомлення гуманістичних принципів професійної діяльності.
Емоційно-мотиваційний критерій пов'язаний з емпатією як здатністю особистості емоційно відкуватися на переживання інших, мотивами, які лежать в основі здійснюваних особистістю дій і вчинків, позитивним емоційним ставленням до майбутньої професії. Критеріальними показниками є стійкість, глибина і сила емоційних переживань, позитивне ставлення до моральних норм суспільства, майбутньої професії, гуманістична спрямованість мотивів дій і вчинків.
Поведінковий критерій характеризує дії і вчинки, які формують моральну свідомість; систему ставлень до себе, інших, природи. Критеріальними показниками є стійкість і активність гуманної поведінки, пріоритет гуманістичних цінностей у вчинках, професійній діяльності, вміння здійснювати самоаналіз власної поведінки і поведінки інших людей, активно-позитивне ставлення до себе, інших, природи.
Відповідно до вищенаведених критеріїв та їх показників були визначені рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів.
Високий рівень характеризується наявністю знань основ гуманістичної моралі; сформованістю гуманістичних цінностей добра, відповідальності, обов'язку які проявляються як стійка властивість особистості; розвиненістю емоційної чутливості; стійкістю морально-вольових проявів; здатністю до самоаналізу; готовністю своєю професійною діяльністю приносити користь людству; позитивним ставленням до себе, інших, природи, активністю у гуманних діях і вчинках.
Середній рівень вказує на активність в оволодінні знаннями про цінності; ситуативність у чутливому ставленні до інших; визнання гуманістичних цінностей добра, відповідальності, обов'язку як особистісних якостей, прагнення виявляти їх у