Ви є тут

Реакція сортів ярого тритикале на агротехнічні заходи вирощування в північному Степу України

Автор: 
Остапенко Сергій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003302
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Польові дослідження проводились в 2004-2006 рр. у лабораторії технології вирощування ярих зернових колосових і зернобобових культур Інституту зернового господарства УААН на Ерастівській дослідній станції П'ятихатського району Дніпропетровської області, в північній підзоні Степу України. Географічне положення місця проведення досліджень визначається як 48°39/ північної широти та 33?51/ східної довготи.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - звичайний малогумусний важкосуглинковий чорнозем на лесовидному суглинку. Глибина гумусового шару складає 60-65 см. Вміст гумусу в орному шарі коливається від 4,0 до 4,5% (за Тюріним). Із збільшенням глибини його кількість помітно зменшується і на глибині 30-40 см складає 3,0-3,5 %, а на глибині 40-60 см - лише 1,9-2,4%. Поглинені основи в орному шарі представлені кальцієм (27,9 - 31,2%) та магнієм (4,9-5,6 мг/екв, на 100 г абсолютно сухого ґрунту), тобто кальцій насичує поглинаючий комплекс на 80%. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН водяної витяжки - 6,5-7,0). Валові запаси поживних речовин в орному шарі складають: загального азоту - 0,23-0,26% (за К'єльдалем), рухомого фосфору - 0,11-0,16% (за Чириковим), обмінного калію - майже 2% (за Чириковим). Структура орного шару пилувато-грудкувата, підорного - грудкувато-зерниста.
Питома та об'ємна маса ґрунту збільшується по профілю з глибиною та коливається в межах: питома маса від 2,62 г/см3 (у шарі 0-20 см) до 2,69 г/см3 (у шарі 80-100 см), об'ємна - відповідно від 1,16 до 1,39 г/см3 [172-173].
Ступінь вологості, при якій рослини переходять у стан стійкого зів'янення становить 11,2-12,1% до ваги абсолютно сухого ґрунту. Запас недосяжної вологи складає у метровому шарі біля 150 мм, а запас вологи, що відповідає найменшій вологоємкості у цьому шарі, сягає 330 мм. Глибина залягання ґрунтових вод на водорозділах і схилах складає 12-20 м, зволоження ґрунту відбувається винятково атмосферними опадами. Ретельний аналіз ґрунтів Ерастівської дослідної станції наведений у таблиці 2.1.
Клімат зони проведення досліджень помірноконтинентальний. Його характерною особливістю є перевага випаровування над випаданням дощів, що приводить до дефіциту вологи [174]. За даними Комісарівської метеостанції, середня річна кількість опадів складає 455 мм. Розподіл їх по місяцях вкрай нерівномірний, - у зимовий період випадає 18% річної кількості, навесні - 23, влітку - 37, восени - 22%. Опади часто бувають у вигляді злив і їх ефективність знаходиться в межах 24-28%, а решта витрачається на стікання та випаровування з поверхні ґрунту.
Середньорічна температура повітря складає +7,8?С; мінімальна спостерігається у січні та лютому (-14,4 - 15,0?С); максимальна - у липні-серпні (+24,6 +25,5?С). В окремі роки у травні температура повітря на 13 годину дорівнює +21?С, у серпні - +27?С, а іноді досягає +40?С. Відносна вологість повітря з травня по вересень знаходиться в межах від 40 до 50%. У посушливі роки в окремі періоди вона знижується до 20-30%, а у вологі - збільшується до 60-70%.
У весняний період та влітку для зони характерна наявність суховіїв. У поєднанні з низькою відносною вологістю повітря суховійні вітри збезводнюють тканини рослин та викликають їх запал. Подібні посухи із суховіями у цій зоні трапляються раз на шість років, а у цілому повторюваність середніх та сильних посух становить 20-30%, тобто кожний третій, четвертий рік - посушливий [175].
Тривалість вегетаційного періоду становить від 200 до 230 днів, а сума активних температур (вище +5?С) складає 3100-3300?С. Середня багаторічна сума ефективних температур (вище +10?С) за травень - вересень становить - 1220?С при значному коливанні її по роках. У весняний період перехід середньодобової температури повітря через +5?С відмічається в третій декаді

Таблиця 2.1
Агрофізичні властивості чорноземів звичайних малогумусних важкосуглинкових
Ерастівської дослідної станції (за даними Ю.Є. Кізякова, М.В. Гніненко, 1988 р.)

Шар ґрунту, смПитома вага, г/см3Об'ємна вага, г/см3Загальна пористість, %Ґрунтова вологість стійкого зав'яданняНайменша вологоємністьДіапазон активної вологи ммВологість уповільнення росту рослин%мм%мм%мм0-302,651,2253,911,140,629,2106,866,220,474,830-702,681,3151,111,560,224,7129,068,817,390,370-1002,711,3948,510,845,222,594,148,915,755,9100-1502,731,3749,711,277,022,1151,674,615,5106,10-702,171,2752,311,3100,826,6235,8135,018,6165,10-1002,681,3151,211,2146,025,4329,9183,917,8230,90-1502,701,3350,711,2223,024,3481,5258,517,0337,0

березня; через +10?С - в другій декаді квітня; через +15?С - в першій декаді травня. Тривалість теплого періоду (вище +10?С) знаходиться в межах 165-175 діб.
За початок осіннього періоду прийнято вважати дату переходу середньодобової температури повітря через +10?С, яка відмічається в першій декаді жовтня. Зниження показників температури повітря восени відбувається дещо повільніше, ніж підвищення її навесні. Кількість похмурих днів в цей період збільшується до 54-72%, відносна вологість повітря при цьому підвищується і в жовтні сягає 75-80%. Закінчення періоду вегетації рослин відбувається при переході середньодобової температури повітря через +5?С. Перші осінні заморозки частіше бувають в кінці вересня - на початку жовтня.
Початок зимового періоду визначається зниженням середньодобової температури повітря нижче позначки 0?С, який настає в кінці листопада і закінчується в першій декаді березня. Тривалість холодного періоду з середньодобовою температурою нижче 0?С складає 110-120 днів. Зима - малосніжна із періодичними відлигами. Сніговий покрив нестійкий і зберігається в північній частині зони від 70 до 110 днів.
Аналіз погодних умов проводили за даними Комісарівської метеостанції, що знаходиться на території Ерасті