РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Контингент обстежених та організація досліджень
У дослідженні брали участь особи жіночої статі віком 17 - 19 років, які навчалися на І, ІІ курсах вищого навчального закладу, віднесені за станом здоров'я до основної медичної групи, не займалися спортом. Кількість досліджуваних становила 268 осіб.
Спочатку в усіх досліджуваних за методом Хіт-Картера визначили соматотип і умовно розподілили їх на чотири групи: з ектоморфним соматотипом, з ендоморфним соматотипом, з ендоморфно-мезоморфним соматотипом, зі збалансованим соматотипом. Чисельність осіб у кожній групі у процентному відношенні до загальної кількості досліджуваних подана на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Співвідношення чисельності представниць різних соматотипів у %.
У експерименті не брали участь досліджувані з соматотипами, які за нашими даними рідко зустрічаються (мезоморфним, ендоморфно-ектоморфним та ектоморфно-мезоморфним), оскільки загальна кількість таких не перевищувала 11.
Досліджувані займалися за п'ятьма програмами різного спрямування. Дівчат, які займалися за кожною із програм, також умовно розподілили на соматотипні групи (табл. 2.1). Групи А, Б, В, Г, Д об'єднували осіб з різними соматотипами; групи А1, Б1, В1, Г1, Д1 - осіб з ектоморфним соматотипом;
Таблиця 2.1
Кількість досліджуваних та їх розподіл на групи за соматотипологічними ознаками відповідно до програми занять
Приналежність досліджуваних до соматотипуПрограмиІ
(навчальна для ВНЗ)ІІ
(спортивних ігор)ІІІ
(легкої атлетики)ІV
(легкої атлетики)V
(силового спрямування)ектоморфний група А1
n = 14група Б1
n = 10група В1
n = 12група Г1
n = 14група Д1
n = 8ендоморфнийгрупа А2
n = 13група Б 2
n = 10група В 2
n = 11група Г2
n = 13група Д 2
n = 7ендоморфно-мезоморфний група А3
n = 19група Б 3
n = 13група В 3
n = 19група Г3
n = 21група Д 3
n = 12збалансований група А4
n = 19група Б 4
n = 12група В 4
n = 16група Г4
n = 16група Д 4
n = 9представниці усіх досліджуваних соматотипів
група А
n = 65
група Б
n = 45
група В
n = 58
група Г
n = 64
група Д
n = 36
групи А2, Б2, В2, Г2, Д2 - осіб з ендоморфним соматотипом; групи А3, Б3, В3, Г3, Д3 - осіб з ендоморфно-мезоморфним соматотипом і групи А4, Б4, В4, Г4, Д4 - осіб зі збалансованим соматотипом. Групи, які об'єднували осіб з окремо взятим соматотипом, були умовно виділені у рамках групи, яка об'єднувала представниць усіх досліджуваних соматотипів (див. табл. 2.1). Такий розподіл дав можливість дослідити вплив фізичних навантажень як на осіб з окремо взятим соматотипом, так і на групу з представницями різних соматотипів.
Ефективність програм визначали за рівнем аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності, показників артеріального тиску у стані спокою та після виконання навантажень різної потужності, показників зовнішнього дихання, біоелектричної активності серця у стані спокою, якісних параметрів рухової діяльності. Для того, щоб простежити динаміку впливу занять з фізичного виховання за досліджуваними програмами, обстеження проводилися в три етапи: до початку занять (визначався вихідний рівень), а також через 14 та 28 тижнів.
2.2. Програми з фізичного виховання, які застосовувалися у роботі
З метою обґрунтування доцільності урахування соматотипу при проведенні занять за програмами вузького спрямування у вищих навчальних закладах нами вивчалася ефективність навчальної програми з фізичного виховання для ВНЗ України [89] (програма І); також досліджувалася ефективність чотирьох авторських програм з фізичного виховання (програми ІІ - спортивно-ігрового спрямування, програм ІІІ і ІV - легкоатлетичного спрямування та програми V - силового спрямування), які були розроблені на основі відомостей, представлених у науковій літературі [7, 17, 33, 34, 39, 46, 69, 106, 115, 144, 154, 157], а також за результатами власних спостережень. При виборі тренувальної програми певної спрямованості враховано можливості їх широкого застосування в умовах вищого навчального закладу (матеріальна база більшості державних вузів України дозволяє проводити заняття з фізичного виховання зі спортивних ігор, легкої атлетики та на силових тренажерах).
Крім цього однією із особливостей даних програм є те, що застосовані нами програми спрямовані на вдосконалення різних процесів енергозабезпечення: програма спортивних ігор - аеробно-анаеробного; програми легкої атлетики - переважно аеробного; програма силового спрямування - анаеробного (алактатного) та анаеробного (лактатного).
У сучасній науковій літературі достатньо даних, які вказують на неефективність занять з фізичного виховання періодичністю два рази на тиждень [30, 47, 113, 118, 145]. Разом з тим існують дані, які доводять ефективність занять з фізичного виховання періодичністю три рази на тиждень [47, 145]. Саме тому ще однією особливістю авторських програм є періодичність занять, яка становить три рази на тиждень.
При виконанні однакової за зовнішнім обсягом роботи (наприклад певної дистанції та швидкості її подолання) у різних осіб в залежності від їх функціональної готовності внутрішній обсяг роботи (ЧСС [73] або витрачені калорії [3, 147]) буде різним. Тому для осіб з поганою тренованістю певний обсяг зовнішньої роботи може бути надмірним, у той час як для осіб з високим рівнем тренованості такий самий обсяг зовнішньої роботи може бути недостатнім і тренувальний ефект не відбудеться. Урахування внутрішнього обсягу виконаної роботи дає можливість врахувати індивідуальну функціональну готовність організму до виконання навантажень - що є відмінною рисою авторських програм легкоатлетичного спрямування.
Дослідження проводилися в рамках занять з фізичного виховання протягом навчального року - 28 тижнів. Відбір студенток для занять у групах проводився з урахуванням їх бажання займатися за тією чи іншою програмою. Усі програми, які за