Ви є тут

Особливості розслідування злочинів, вчинених організованими групами, у криміналістичній методиці

Автор: 
Проценко Микола Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003750
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВСТАНОВЛЕННЯ ОЗНАК ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ОРГАНІЗОВАНОЮ ГРУПОЮ ОСІБ

2.1. Загальні положення виявлення злочинів, вчинених організованими групами, у стадії порушення кримінальної справи

Ознаки вчинення злочину організованою групою осіб можуть бути встановлені вже в стадії порушення кримінальної справи. У зв'язку з цим потрібно відзначити, що, наш погляд, чим раніше виявлено такі ознаки, тим краще для подальшої організації розслідування й забезпечення судової перспективи такої справи. Г.А. Матусовський підкреслює, що підвищення ефективності методики розслідування залежить від того, наскільки криміналістичні рекомендації використовуватимуться в оперативно-розшуковій діяльності з виявлення ознак злочину, зокрема в період, що передував прийняттю рішення відповідними органами про порушення кримінальної справи [124, с. 154]. Таким чином, стадія порушення кримінальної справи (виявлення ознак злочину), включається у предмет криміналістики і є сферою застосування її рекомендацій [78].
Стадія порушення кримінальної справи полягає в діяльності правоохоронних органів і суду зі встановлення достатніх даних, що вказують на наявність або відсутність ознак злочину, а також обставин, які виключають порушення кримінальної справи, і прийняття на цій основі рішення про порушення або відмову в порушенні справи [128, с. 127]. Порушення кримінальної справи означає констатацію вчинення злочину і реального існування негативних кримінально-правових відносин. Це випливає зі змісту ч. 2 ст. 94 КПК України, відповідно до якої для порушення кримінальної справи потрібно одержати достовірні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а разом з цим - і на наявність негативних кримінально-правових відносин [72, с. 29].
В.С. Зеленецький розглядає діяльність до порушення кримінальної справи як дослідчий кримінальний процес. Дослідчий кримінальний процес виконує стосовно слідчого і судового процесів важливу службово-допоміжну функцію у вирішенні питання про винуватість і кримінальну відповідальність осіб, що вчинили злочин [72, с. 33].
Одержання відомостей, які містять ознаки вчинення злочину з ознаками організованості, може бути пов'язане з діяльністю різних підрозділів МВС України:
* спеціалізованих підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю (Головне Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України);
* карного розшуку;
* підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю;
* підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;
* відділів у складі слідчих управлінь МВС України, які спеціалізуються у розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з організованою злочинною діяльністю.
У стадії порушення кримінальної справи передбачається період перевірки відомостей, які містять ознаки злочину, який складає десять днів (ч.4 ст. 97 КПК України). Така перевірка здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів, а також проведення оперативно-розшукових заходів. Автори навчального посібника "Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України" відзначають, що до порушення кримінальної справи у невідкладних випадках може бути проведено три слідчі дії [135, с. 37]. У зв'язку з цим потрібно зазначити, що ч. 2 ст. 190 КПК України прямо передбачено можливість проведення у невідкладних випадках огляду місця події до порушення кримінальної справи. Але накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв'язку можливе лише стосовно підозрюваного чи обвинуваченого (ст. 187 КПК України).
До правових основ виявлення ознак вчинення злочину організованою групою належать також положення Законів України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про боротьбу з корупцією", укази Президента України, в яких визначаються напрямки діяльності правоохоронних органів, а також відомчі нормативно-правові акти МВС України та інших відомств, що стосуються проблеми боротьби з організованою злочинною діяльністю.
Зокрема відповідно до ст. 15 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30 червня 1993 року спеціальним підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надається право за попередньою санкцією прокурора додатково використовувати спеціальні технічні засоби у випадках: а) контролю, фіксації й документування розмов та інших дій осіб за наявності підстав вважати їх причетними до організованої злочинної діяльності; б) фіксації та документування факту телефонної розмови між громадянами, надсилання листа або телеграфного повідомлення, без порушення таємниці змісту телефонної розмови, листа або телеграфного повідомлення; в) забезпечення особистої безпеки й безпеки житла, майна співробітників спеціальних підрозділів підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України, учасників кримінального судочинства, їх близьких родичів, за їх згодою, в разі загрози заподіяння їм шкоди у зв'язку з їх участю в боротьбі з організованою злочинністю. Фактичні дані, одержані й зафіксовані співробітниками спеціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть бути використані як докази в судочинстві.
Звичайно, у правоохоронного органу (прокурора, слідчого, органу дізнання) у встановлений термін немає можливості встановити всі елементи складу злочину, зокрема ознаки його вчинення організованою групою осіб. Основне завдання перевірочних дій, на наш погляд, полягає у перевірці достовірності інформації та вжитті заходів щодо її збереження. Зокрема повинні бути вжиті заходи для того, щоб джерела доказів не зникли і не були знищені [41, с. 20]. Іншими словами, у стадії порушення справи перевіряється наявність підстав для початку досудового слідства, але не визначаються наперед його результати [126, с. 11].
За даними аналізу кримінальних справ, здійсненого В.Ю. Шепітько, версії про вчинення злочину організованою груп