РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ ПРО ЖИВУ
ПРИРОДУ
В УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ ТА ЇЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
У розділі розкрито шляхи впровадження в навчально-виховний процес педагогічних
умов реалізації наступності, обґрунтованих теоретично в попередньому розділі:
розроблено дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних
знань про живу природу в учнів 5–7 класів та методику формування цілісних знань
про живу природу, яка втілює педагогічні умови реалізації наступності цього
процесу. Обґрунтовано форми і методи навчання, які сприяють формуванню цілісних
знань про живу природу в учнів 5–7 класів. Визначено критерії, показники та
рівні сформованості цілісних знань про живу природу. Подано наукові основи
організації, проведення педагогічного експерименту та його результати.
2.1. Дидактична модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про
живу природу в учнів 5–7 класів
Кожна система навчання являє собою певну дидактичну модель. Модель забезпечення
наступності у формуванні цілісних знань учнів про живу природу відображає один
з варіантів системи шкільної біологічної освіти, спрямованої на формування
всебічно розвиненої особистості, яка володіла б цілісними знаннями про живу
природу, здатна творчо використовувати їх відповідно з законами природи та
загальнолюдськими моральними цінностями.
Система шкільної біологічної освіти в освітній системі «Довкілля», що є
втіленням дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних
знань про живу природу в учнів 5–7 класів, становить:
І етап – вивчення інтегрованого соціоприродознавчого курсу «Я і Україна.
Довкілля» у початковій школі (1–4 класи).
ІІ етап – вивчення інтегрованого курсу «Природознавство. Довкілля» у 5 класі та
курсу «Природознавство» у 6 класі.
ІІІ етап – вивчення курсу «Біологія» у 7-9 класах.
Розроблену дидактичну модель розглядаємо як систему, до складу якої входять
логічно пов’язані і взаємообумовлені складові: концептуальна, змістова,
методична, технологічна та результативно-оцінювальна.
Концептуальна складова моделі втілює мету і завдання шкільної біологічної
освіти, сучасні наукові підходи (системний, цілісний, особистісно-орієнтований,
еколого-еволюційний) до формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7
класів.
Змістова складова моделі розкриває наступність як педагогічну систему, яка
включає структурні елементи (наступність у становленні особистості учня,
наступність у змісті навчання, наступність у методах, формах і засобах
навчання), що відповідають стимулюючо-мотиваційній, змістовій,
процесуально-дієвій компонентам процесу навчання (за Ю. К. Бабанським [16]).
Вона ґрунтується на модернізованих функціях принципу наступності
(соціально-педагогічній, інтегративній, регулятивній), які забезпечують
неперервне формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів. Ця
складова обумовлює наявність змістових зв’язків між елементами навчального
матеріалу про живу природу і визначає систему знань, умінь і навиків учнів, які
необхідні їм для цілісного уявлення живої природи.
Методична складова моделі втілена в методиці формування цілісних знань про живу
природу в учнів 5–7 класів (представлена у параграфі 2.2. дисертації), в основу
якої покладено ЕЕП та принцип наскрізної інтеграції знань на засадах ЗЗП,
загальноприродничих понять і методах пізнання природи).
Технологічну складову моделі складають методи і форми організації навчання, які
сприяють формуванню цілісних знань про живу природу і спільні для 5–7 класів.
Результативно-оцінювальна складова моделі відображає ефективність процесу
формування в учнів цілісних знань про живу природу, втілює визначені критерії
якості цих знань та рівні сформованості в учнів цілісних знань про живу
природу.
Дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу
природу в учнів 5–7 класів показано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Дидактична модель забезпечення наступності у формуванні цілісних
знань про живу природу в учнів 5–7 класів
Концептуальна складова моделі. Дидактична модель забезпечення наступності, як і
кожна модель чи концепція, ставить вимоги до побудови структури, формування і
втілення змісту шкільної біологічної освіти в наступному методичному
забезпеченні з метою формування в учнів цілісних знань про живу природу.
Вона розроблена згідно з концепцією інтеграції природничонаукової освіти (В. Р.
Ільченко) та концепцією цілісності природничонаукової освіти (К. Ж. Гуз) [74;
111]. З ідей концепцій дидактична модель враховує і реалізує наступні:
засвоєння учнем змісту біологічної освіти має забезпечити йому комфортне життя
у технологізованому суспільстві завдяки знанням і вмінням з основ наук про живу
природу; нові способи адаптації до життя, самоорганізацію у конструюванні свого
місця в природі; самоорганізація визначається як виникнення, становлення нового
цілого, створеного складною синергетичною дією складових навчального
середовища;
навчальним середовищем при формуванні цілісних знань про живу природу є
життєвий світ учня та визначений Державним стандартом мінімум знань про живу
природу;
онтодидактичним стрижнем, навколо якого організуються елементи знань у
цілісність протягом одержування їх, постають принципи наскрізної інтеграції
знань: система ЗЗП, методи її пізнання та загальноприродничі поняття;
цілісність знань учнів обумовлює розвиток цілісної свідомості особистості учня,
його позитивну мотивацію навчання, зміцнення здоров’я;
методологічною основою побудови змісту та структури шкільної біологічної освіти
є екологічний реалізм, який ставить умовою істинності знань про
- Київ+380960830922