РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОГРАМИ„ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ” У
НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ
ШКОЛИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ...............
92
2.1.Технологія реалізації навчальної програми „Філософія
для
дітей”.............................................................................................
92
2.2.Інтелектуальний розвиток особистості та формування
навичок миролюбства в контексті програми
„Філософія для
дітей”.......................................................................
116
2.3.Використання американського досвіду викладання „Філософії для
дітей” в
Україні......................................................................................
134
Висновки до другого
розділу...................................................................
155
Загальні
висновки......................................................................................
157
Додатки.......................................................................................................
161
Список використаних
джерел..................................................................
174
В С Т У П
Реформування національної системи освіти зумовлене необхідністю виховання
громадянина демократичного суспільства, тими змінами, що відбуваються на
європейському просторі, складовою якого є і наша держава. Це зумовлює зміну
технократичної парадигми навчання і виховання молодого покоління на
гуманістичну, особистісно орієнтовану, яка має готувати людину, органічно
адаптовану до життя в світі, що характеризується динамізмом, інтелектуалізацією
праці, швидким перебігом технологій, значною кількістю та різноманітністю
контактів як із найближчим оточенням, так і на глобальному рівні.
Філософія новоєвропейського часу в основу буття людини покладає
суб’єкт-об’єктне ставлення, що грунтується на методологічному положенні про те,
що людина – це свідома істота, здатна усвідомлювати саму себе, критично
мислити, аналізувати і корегувати свою поведінку відповідно до життєвих
обставин. З огляду на це, педагогічна наука і шкільна практика перебувають у
пошуках нової стратегії освіти, яка спрямовувалася б на максимальний розвиток
сутнісних сил особистості дитини, її потенцій, забезпечувала її рефлексивність
та дієздатність на рівні самоперетворення. За таких умов активізуються пошуки у
напрямі оптимізації нової парадигми навчально-виховного процесу, яка має
базуватися на широкому спектрі різних підходів до його ефективної реалізації.
„Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи” ставить завдання в
стратегічному плані закласти фундамент для демократичного суспільства, що
передбачає виховання школяра як вільної, демократичної, національно свідомої,
соціально компетентної особистості, здатної самостійно вибирати і приймати
відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях.
Відкритість сучасного українського суспільства, розширення діапазону його
спілкування з іншими народами дає національній системі освіти змогу збагатитися
кращими здобутками світової культури, „активно переймати все те, що добре
зарекомендувало себе в інших освітніх системах, ... враховувати інтеграційні
процеси в європейській і світовій освіті” [56, с.19].
Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття відбулися суттєві зміни в підходах до
аналізу освітніх процесів, що мають місце в зарубіжних країнах. У працях,
присвячених висвітленню цієї тематики, розглядаються методологічні й теоретичні
засади освіти, її методичне забезпечення. У дослідженнях Б.Вульфсона [17-19],
Л.Пуховської [98], А.Сбруєвої [110-115], О.Сухомлинської [124] подається
характеристика пріоритетних напрямів та тенденцій розвитку зарубіжної школи.
Філософські та ідеологічні підвалини сучасних освітніх процесів у зарубіжних
країнах стали предметом наукових зацікавлень В.Андрущенка [1; 96], В.Безпалька
[7], Л.Буєвої [12], О.Джуринського [33], Н.Додде [87], М.Кларіна [56],
К.Корсака, А.Яновського [58]; В.Кравця [61], В.Лутая [73], З.Малькової [76-78],
Н.Побірченко [93] та ін.
Сьогодні актуалізується вивчення й використання досвіду демократичних
суспільств, в якому закладено традиції демократичних принципів, спрямованих на
формування в дітей уміння мислити, аналізувати, критично підходити до розгляду
різноманітних проблем.
Такий досвід становить велику наукову і практичну значущість, його вивчення
дозволить збагатити наші уявлення про значний пласт ідей та методик, які
сьогодні розроблені в світі й запроваджуються у зміст шкільної освіти. Цікавим
у цьому аспекті уявляються напрацювання педагогів Сполучених Штатів Америки,
зокрема ті, що стосуються впровадження у навчальний процес середніх
загальноосвітніх закладів предмету „Філософія для дітей”. Його завдання полягає
у формуванні в учнів здатності до логічно грамотних роздумів і суджень, які
ведуть до рефлексії й саморегуляції поведінки, формують уміння організовувати
індивідуальну та спільну з іншими діяльність.
Загальні питання змісту освіти в школах Сполучених Штатах Америки набули
висвітлення у працях М.Адамса [151], Ж.Брунера [167-168], М.Бургіна, Ю.Мілова,
Г.Степенко [13; 122], О.Глузмана [24], В.Володька [24], Д.Дойча [177], Ж.Еббота
[150], В.Жуковського [40-41], Т.Кошманової [59], А.Лещенко [65], Е.Рогачевої
[100], А.Сбруєвої [113] та ін.
Значний внесок у розробку проблеми філософії для дітей зробили американські
дослідники Дж.Дьюї [36-38; 178-179], М.Ліпман [66-71; 198-203], Г.Меттьюз
[206-207], Г.Орфилда [86], Е.Шарп [72; 141; 218-219]; різні аспекти формування
у школярів критичного мислення стали предметом наукових д
- Київ+380960830922