Розділ 2
ЗМІСТ І ФОРМИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО САМОСТІЙНОГО ТРУДОВОГО ЖИТТЯ У ДІЯЛЬНОСТІ
МОЛОДІЖНИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (20-30 рр. ХХ ст.)
2.1. Діяльність української скаутської організації Пласт з трудового виховання
молоді.
Українська скаутська організація пройшла складний шлях розвитку і стала
важливою складовою частиною українського національного суспільного руху. У силу
особливостей історичного розвитку Пласт особливого поширення набув на території
Галичини [Додаток И.1].
Пласт – це унікальна виховна система, цілісний спосіб життя, звикнувши до якого
в юнацькі роки, важко щось змінити у подальшому житті, та, зрештою, це й
просякнута оптимізмом філософська ідея, що дає відповідні життєві орієнтири
[Додаток И.2; И.3; И.4; И.5; И.6].
Особливістю молодіжного об’єднання Пласт було те, що на противагу усім іншим
існуючим на той час молодіжним об’єднанням, членами яких була зріла молодь,
Пласт об’єднував дітей, підлітків і молодих людей. Пластові об’єднання швидко
набували поширення і популярності серед молодих людей. Пластові гуртки, окрім
виховання національної свідомості та самосвідомості, активно займалися і
трудовим вихованням, допомагаючи своїм членам формувати професійно-спрямовані
вміння і навички. До важливих завдань, які ставив перед собою Пласт, належала
програма формування творчої, працелюбної особистості, виховання в молоді
свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, готовності
до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин [Додаток И.7].
Дослідження виховної діяльності Пласту дало можливість дійти висновку, що культ
праці пронизував усі аспекти роботи цієї спілки. У ході різних зібрань, сходів,
імпрез, трудових акцій постійно пропагувалась думка про соціальну значущість
праці, про те, що вона є найвищим досягненням людської цивілізації: „Україні
мало мати самих поетів, вчених, композиторів, священиків. Їй ще потрібні
промисловці, купці, мореплавці, підприємці, а також кваліфіковані фахівці з
різних областей виробничої діяльності” [286, с.7].
У другій половині 20-х років ХХ ст. намітилася тенденція активності пластових
об’єднань з діяльності у сфері професійного спрямування, що означало, по суті,
перетворення Пласту на своєрідний центр фахової освіти, наближення форм роботи
пластових осередків до потреб реального життя. У здійсненні цієї переорієнтації
діяльності спілки особлива роль належить керівнику Пласту О.Тисовському. Саме
йому належить вирішальна роль у зміні орієнтирів діяльності Пласту з
розважально-ігрової на трудову і професійно-орієнтовану, розробці
основоположних засад системи підготовки членів спілки до самостійного трудового
життя. „Ми повинні подбати, щоб молодь вчилася солідності праці, набувала
фахових вмінь. А це можливо осилити тільки при наданні всій роботі Пласту
фахово-спрямовуючого характеру. Отож завданням Пласту є всебічна фахова
підготовка майбутніх громадян Української держави” [190, арк.228].
Важливу роль у визначенні виховних пріоритетів пластового об’єднання відіграв
І-й З’їзд старших пластунів Станіславського воєводства, що відбувся 1–2 серпня
1924 року. З огляду на те, що в його роботі взяли участь представники старшого
пластунства з Львівського і Тернопільського воєводств, зазначений З’їзд можна
вважати загальнопластовою акцією. На перше місце, серед інших важливих завдань,
З’їзд поставив вимогу „посилення фахового вишколу і здобуття фахових знань”
[184, арк.200]. Фаховий вишкіл передбачав оволодіння певною сумою знань, умінь
і навичок. Він мав етапний характер і завершувався пластовими іспитами [Додаток
И.8; И.9; И.10].
Важливою стороною трудового виховання і професійної підготовки була вимога
навчитися чесно заробляти гроші для себе і для Пласту. З цією метою пластуни
наймалися на роботу в ролі учнів ремісників, помічників у крамницях, мили посуд
у ресторанах і кав’ярнях, носили і розвантажували вантажі, працювали в
сільському господарстві, особливо в період збирання врожаю.
Оволодіння вмілостями будувалося таким чином, що вони вимагали від пластунів
прояву чималої витривалості, організаторських здібностей, інших важливих
якостей. Так, окрім опанування азбукою Морзе, картографією та вмінням надати
першу медичну допомогу, пластун повинен був удосконалювати побутові вміння,
навчитися виготовляти певні побутові предмети, а також передати свої знання і
уміння новакові [Додаток И.11]. Вимоги до пластових іспитів для дівчат були
загалом такі ж, як і в юнаків, проте у них були свої особливості. Крім
загальних пластових знань та вмінь, вони повинні були продемонструвати навички
„додержування домашнього порядку” [Додаток И.12; И.13]. Характерним є той факт,
що в перелік вмілостей вводились такі оригінальні завдання, як „Приявність ума”
(тобто вміння продемонструвати наявний рівень розвитку, свої розумові
здібності) та „Доказ розуміння краси” (тобто вміння бачити красу, розуміти її і
вміти творити її).
При пластових осередках створювалось багато гуртків, які сприяли підготовці до
„іспитів вмілостей”. Серед них існували й такі, що не мали аналогів. Так, при
33-му курені ім. О.Кобилянської у м. Львові діяв гурток провідництва по місту,
що займався вивченням історії та пам’яток міста, а також проведенням екскурсій
для гостей [77, с.3]. Пластуни часто демонстрували свої вмілості. Так, гурток
„спеціалістів-хіміків”(ХІ курінь гетьмана І.Мазепи м. Львова) досить часто
показував глядачам різні „чудеса хімії” („вода горить”, саморобні ракети і
т.п.) [104, с.72–73].
Як відзначає Б.Савчук „іспити вмілостей” відігравали важливу роль у вихованні
членів Пласту, яке здійснювалось за принципом „хочеш щось мати — зроби сам”.
Кількість вмілостей для пластунів
- Київ+380960830922