Ви є тут

Обґрунтування елементів технології вирощування салату посівного у Правобережному Лісостепу України

Автор: 
Кецкало Вікторія Валеріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004248
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні та погодні умови
Експериментальну частину досліджень з вивчення технологічних елементів
вирощування салату посівного проводили протягом 2005–2007 рр. на дослідному
полі навчально-науково-виробничого відділку Уманського державного аграрного
університету (ННВВ УДАУ), розташованого в Маньківському природно-господарському
районі, Середньодніпровсько-Бугського округу, Лісостепової правобережної
провінції України з географічними координатами за Гринвічем 48° 46' північної
широти, 300 14' східної довготи і висотою над рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля являє собою рівне плато з пологими (1–2°) схилами
південно-східної та північно-західної експозиції. Ґрунтові води залягають на
глибині 22–24 м, тому овочеві рослини використовують вологу атмосферних опадів,
яка нагромаджується у ґрунті.
Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на
лесі. За профілем характеризується відносною однорідністю гранулометричного і
валового хімічного складу, вилугуваністю та ілювіальним характером розподілу
карбонатів із значним вмістом елементів живлення у гумусовому горизонті. Він
відзначається глибоким заляганням карбонатів (115–120 см) та невисоким вмістом
в орному шарі гумусу (3,2–3,5 %). Кислотно-основні властивості цього ґрунту
типові для чорнозему опідзоленого: ступінь насиченості основами знаходиться в
межах 91,0–91,8 %, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 6,0–6,1),
гідролітична кислотність становить 2,46 мг-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих
сполук фосфору 119 мг/кг і обмінного калію 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим –
забезпеченість підвищена), азоту лужногідролізованих сполук – 64 мг/кг ґрунту
(за Корнфілдом – забезпеченість середня).
В цілому, фізико-хімічні властивості ґрунту і рельєф місцевості, де проводили
дослідження, за своїми показниками цілком придатні до вирощування овочевих
рослин, в т. ч. салату посівного [209, 210, 211, 212, 213].
Клімат природно-господарського району – помірно-континентальний, досить теплий.
Через нерівномірність випадання опадів і коливання температури повітря цей
район відносять до зони нестійкого зволоження, що визначає потребу в зрошуванні
посівів овочевих рослин [214, додат. А].
За даними метеостанції „Умань”, річна середньобагаторічна кількість опадів
складає 618 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення від цього
показника. Як результат цього досить часто виникають періодичні посухи (через
2–3 роки, а в окремі періоди 3–5 років за десятиріччя посушливі). Це
обумовлюється не стільки загальною річною кількістю опадів, а частіше
нерівномірним їх розподілом протягом року. За тепловим режимом клімат регіону
помірно-середньо-континентальний. Безморозний період триває 160–170 діб. Перші
осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт
складає 0,9–1,2, річна сума температур, що перевищує +10 °С, становить
2530–2870 °С з тривалістю цього періоду 160–170 діб. Середньодобова температура
понад +5 °С триває 205–210 діб, а її загальна сума становить 2900–3000 °С.
Сумарна кількість фотосинтетично-активної радіації (ФАР), що надходить за
вегетацію, становить 1561,6 кДж/м2.
Сума річних опадів в районі досліджень становила 415,9–611,7 мм за
середньорічної багаторічної їх кількості за 30-річний період 618 мм. В окремі
роки річна кількість опадів складала 670–784 мм. Опади впродовж року
розподіляються досить нерівномірно. Найбільше їх у червні-липні (90–160 мм), а
найменше – у січні-лютому (30–45 мм). Середня кількість опадів за вегетаційний
період рослин коливалася в межах 260–325 мм.
Стійкий сніговий покрив утворювався 14–22 грудня і сходив 21–23 березня, а в
зиму 2006–2007 рр. він утворювався лише у другій половині січня – на початку
лютого і повністю розтанув на початку березня. Взагалі період стійкого
снігового покриву триває 82–95 діб. Сніготанення продовжується 10–14 діб.
Найпізніша дата відтавання ґрунту 10 квітня, хоч у деяких місцях вона настає до
15–20 квітня. Середня висота снігового покриву на полях не перевищує 7–9 см,
хоча в окремі роки буває до 26–50 см. Проте, стійкого снігового покриву часто
не буває. З річної кількості опадів на холодний період припадає близько 100–130
мм, що складає 20–25 % річної суми опадів.
За вегетаційний період вирощування салату посівного (квітень – червень) у 2005
р. випало 182,5 мм, у 2006 р. – 137,1 мм, у 2007 р. – 51,8 мм опадів, що менше
від середньобагаторічної кількості опадів у 2005 р. на 2,5 мм, у 2006 р. – на
47,9 мм, у 2007 р. – на 133,2 мм (додат. А). Загальна кількість опадів у 2005
р. наближалася до багаторічних даних і становила 611,7 мм, різниця складала
лише 6,3 мм. 2006 р. був сухіший і тепліший, ніж попередній і загальна
кількість опадів складала 495,7 мм, що на 122,3 мм менше від багаторічного
показника, а у 2007 р. рівень опадів становив 415,9 мм, що менше за
багаторічний на 202,1 мм.
Найменшою кількістю опадів та найвищою температурою відзначався 2007 рік.
Погодні умови весни не сприяли нормальній вегетації рослин салату. Отже, роки
досліджень відзначалися недостатньою кількістю опадів.
За температурними умовами лише червень 2005 р. та травень 2006 р. мали нижчі
показники, порівняно з багаторічними. В інший період проведення досліджень
відмічена вища температура за середньобагаторічну, особливо велику різницю
спостерігали у 2007 р. Середньомісячна температура повітря у квітні 2007 р.
була на рівні багаторічних показників (8,5 °С), в травні переважала їх на 4,1
°С, а в червні різниця становила 3,3 °С.
Відносна вологість повітря протягом років досліджень знаходилася на