РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В спеціальних школах приділяється багато уваги питанню фізичного розвитку дітей
зі сколіотичними вадами хребта, що зумовлено багатогранним та глибоким змістом,
яке визначає дане поняття. Фізичний розвиток, як один із об'єктивних показників
здоров'я, свідчить про рівень ефективності корекційних, фізкультурно-оздоровчих
та лікувальних заходів у спеціальній школі та відображає вплив чисельних
факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на організм дітей.
2.1. Організація дослідження
Для вирішення поставленої мети та окремих завдань програма дослідження
передбачала використання комплексу педагогічних і медико-біологічних методів,
що включає: антропометричні (визначення фізичного розвитку), фізіологічні
(визначають функціональні можливості організму) межі фізичних навантажень [47],
і психофізіологічні показники (результати психомоторних і сенсомоторних
тестів), загальної фізичної підготовленості: (уніфікована методика контролю
загальної витривалості, сили та силової витривалості, швидкості, гнучкості та
рівноваги), лікарсько-педагогічні спостереження; математико-статистичний аналіз
отриманих даних.
Дослідження здійснювали в три етапи протягом 2002-2007 рр. Базою дослідження
виступила школа-інтернат № 1 для дітей, хворих на сколіоз (м.
Олексієво-Дружківка Донецької області, директор Василенко Л.М.),
загальноосвітні школи м. Слов'янська №№ 1, 12, 15. У дослідженні взяло участь
162 учня віком від 7 до 12 років, серед них 73 хлопчики та 89 дівчаток зі
сколіотичними вадами хребта. В експерименті (виконанні запропонованого нами
комплексу реабілітації) брало участь 60 дітей (30 – в експериментальній та 30 –
в контрольній групі).
Для медико-педагогічних спостережень нами були створені групи з дітей зі
сколіотичними вадами хребта (30 дітей), по 15 хлопчиків та по 15 дівчаток з І,
II, III і IV ступенями сколіозу, та з 30 здорових однолітків – учнів
загальноосвітньої школи. В анамнезі у більшості дітей зі сколіотичними вадами
хребта відмічались часті простудні захворювання, вірусні інфекції тощо.
Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм з дотриманням
відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради
Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України. Всі
батьки (а по можливості – і діти) дали письмову згоду на участь у дослідженні.
2.2. Антропометричні та фізіологічні методи дослідження
До фізіологічних показників відносять склад крові та сечі, температуру тіла,
споживання кисню, інтенсивність потовиділення, пороги чутливості аналізаторів,
характеристики електроенцефалограми, електрокардіограми, електроміограми,
тремор, частота пульсу і дихання, артеріальний тиск (АТ), об'єм легенів,
діаметр зіниці, результати станової та кистьової динамометрії, плантографії,
швидкість і точність рухів та інші показники.
Для оцінки фізичного розвитку визначали антропометричні показники: довжину і
масу тіла, обхват грудної клітки. Ростові дані характеризують процеси дитячого
організму, маса тіла свідчить про розвиток кістково-м'язового апарату,
підшкірно-жирової клітковини, внутрішніх органів; обхват грудної клітки є одним
з основних показників, використовуваним при оцінці фізичного розвитку. Розміри
і форма грудної клітки схильні до значних змін в ході онтогенезу.
Довжину тіла вимірювали за допомогою дерев'яного ростоміра. При вимірюванні
ростоміром дитина ставала спиною до вертикальної стійки ростоміра, торкаючись
її п'ятами, сідницями і міжлопатковою областю. Голова дитини знаходилась у
положенні, при якому нижній край очної ямки і верхній край козелка вуха
розташовані в одній горизонтальній площині. Рухому планку ростоміра опускали до
стикання з головою дитини. Вимірювання проводилося з точністю до ±0,5 см.
Масу тіла визначали за допомогою зважування на медичних вагах. Дитина стояла на
середині вагового майданчика, обличчям до дослідника. Точність вимірювання до
±0,1 кг.
При вимірюванні окружності грудної клітки вимірювальну стрічку на спині
накладали вздовж нижнього краю лопаток і спереду по нижньому сегменту
навколососкового кола. Вимірювання проводилося з точністю до ±0,5 см в паузі
після видиху.
Для того, щоб різносторонньо обстежити розвиток дітей зі сколіозом, ми
застосували у дослідженнях розрахунки індексу фізичного розвитку (ІФР) та
оцінку рівня функціональних та рухливих здібностей за О.Д. Дубогай [59, 201].
ІФР (в умовних одиницях, у.о.) розраховували за формулою: ІФР = Р-(МТ+ПГК); де,
Р – ріст стоячи; МТ – маса тіла (кг); ПГК – периметр грудної клітки на паузі
після видиху (см). Одержані результати досліджень дітей, хворих на сколіоз,
віком 10-12 років, ми порівнювали з аналогічними показниками здорових дітей.
2.3. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи
В експерименті контролювали частоту пульсу, АТ, результати кистьової
динамометрії. Для вимірювання систолічного (відповідає верхньому) і
діастолічного (відповідає нижньому) АТ – АСТ та АДТ – використовували
автоматичний тонометр-пульсометр Mars 900 SFM фірми AQUAMED Medizinische Gerдte
GmbH (Німеччина), який має помилку вимірювання АТ ±3 мм рт. ст., ЧСС - ±5 %, що
дозволило забезпечити високу точність, об'єктивність і швидкість вимірювання АТ
і ЧСС, особливо під час і після фізичних навантажень.
Функціональний стан ССС дітей фіксували при виконанні проби С.П. Лєтунова.
Про рівень витривалості судили, враховуючи термін відновлення фізіологічних
показників після дозованої роботи. Для визначення загальнофункціональної
витривалості можна застосувати широковідому у лікарському контролі тримомен
- Київ+380960830922