РОЗДІЛ 2
МОДИФІКОВАНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ЗАГОЛОВКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ КІНЦЯ ХХ –
ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
2.1. Структурно-граматичні типи фразеологізмів у заголовках сучасних
газетно-журнальних видань
Змістовий бік фразеологізму, як і будь-якого мовного знака, не може існувати
без формальної організації. Більше того, структура фраземи впливає на її
значення й здатність поєднуватися з іншими лінгвальними одиницями, а також
виступає одним з головних критеріїв при виборі способу тлумачення її в
словнику. На знанні будови ідіоматичних сполучень повинен ґрунтуватися аналіз
їх структурно-семантичних трансформацій. На нашу думку, більш-менш чітке
визначення форми студійованих одиниць допоможе глибше й правильніше зрозуміти
природу перетворень, яких вони зазнали. Таким чином, вивчення
структурно-семантичних фразеологічних модифікацій вимагає попереднього вивчення
їхньої будови. Тому, розглядаючи фразеологічні одиниці в заголовках української
періодики, варто насамперед звернути увагу на їхні структурні й граматичні
особливості.
Загальновизнаний у лінгвістиці факт – використання одиниць синтаксичного рівня
як дериваційної бази ФО, тому серед структурно-граматичних типів мовознавці, як
правило, називають фразеологізми, структурно організовані за моделями речення,
і ФО, співвідносні за своєю будовою із сполученнями слів як із сурядним, так і
підрядним зв’язком. Окремим розрядом вважають сполучення повнозначного й
службового слів [240, с. 80; 280, с. 103].
За основу розподілу нами обрано структурно-граматичні типи стійких одиниць,
виділені Л. Г. Авксентьєвим [5]. У зв’язку з тим, що один і той самий
фразеологізм у на шпальтах періодичних видань може бути підданий різноманітним
трансформаціям – від семантичних (без зміни будови) до структурно-семантичних
(субституція, еліпсис, деформація, алюзія тощо), – спробуємо класифікувати
початкові (інваріантні) фраземи, спираючись на лексикографічні праці й
частотність уживання стійких сполучень, не зафіксованих у словниках.
2.1.1. Фразеологізми із структурою словосполучень
У досліджуваному матеріалі засвідчено вісім основних моделей фразем,
побудованих за зразком підрядних словосполучень.
1. Фразеологічні одиниці, структурою яких є “прикметник + іменник”.
Значну кількість фразеологізмів у газетних заголовках становлять моделі з
прикметника та іменника, де граматично панівним виступає іменник, а прикметник
– залежним (він перебуває, як правило, у препозиції). У реченнях ці мовні
одиниці виконують здебільшого функції підмета, додатка або виступають іменною
частиною присудка: “Святе діло” (СП, 15 – 21.01, 2003); “Гірка репутація –
кайдашева нація” (СП, 05–11.02, 2003); “Маленька людина”, яка нічого не
вирішує” (СП, 12–18.02, 2003); “Американська мрія” (СП, 19–25.02, 2003); “Не
даймо перетворити себе на “рабів німих” (СП, 12–18.03, 2003); “Парад солов’їних
голосів: безоплатних, безгонорарних, не спонсорованих” (СП, 26.03–1.04, 2003);
“Піррову перемогу святкують лише невігласи” (СП, 21–21.04, 2003); “Гірка правда
без емоцій” (СП, 25.06–01.07, 2003); “Вугільна галузь – «бездонна бочка»” (ДУ,
29.10, 2005); “Наріжний камінь” (СП, 30.07–05.08, 2003); “Щоб не було „грибних
людей”, хай будуть дегустатори” (УМ, 05.04, 2001).
2. Фразеологічні одиниці, структурою яких є “іменник + родовий відмінок
іменника”.
Фраземи такої будови є субстантивними, оскільки за своїм значенням і
синтаксичними функціями вони співвідносні з іменниками: “Де літає український
голуб миру” (СП, 01–7.01, 2003); “Кінець світу для... студентів” (СП, 22–28.01,
2003); “Крик душі” (СП, 05–11.02, 2003); “Битва титанів” (В, 1.2003, с. 48);
“Однозначно кажу – свобода слова в Україні існує. Але сьогодні – в усіченому
вигляді” (В, 3.2002, с. 56); “Мовчання ягнят” (УМ, 06.03, 2002); “Скриньку
Пандори – відмичкою Бен Ладена” (В, 5.2002, с. 39); “Точка зору” (В, 5.2002, с.
21).
До цієї групи фразеологічних одиниць належать фраземи, будова яких ускладнена
числівником або прикметником: “Важка шапка Донбасу” (УМ, 05.01, 2005);
“Королівство кривих дзеркал, або фестивальна карта України” (ДТ, 28.03, 2000);
“Останній писк моди” (ВЗ, 14.10, 2002); “Кілька мін уповільненої дії виборчого
процесу – 2006” (УМ, 04.10, 2005).
3. Фразеологічні одиниці, структурою яких є “іменник + прийменник + іменник”.
Структура цих фразеологізмів близька до попередньої моделі, але вона містить у
собі іменник і прийменниково-відмінкову форму іншого іменника. За значенням і
синтаксичним функціонуванням ці стійкі одиниці також належать до іменних
фразеологізмів: “Вікно у світ” (СП, 26.02–04.03, 2003); “Холод за коміром” (СП,
30.04–06.05, 2003); “Ходіння по муках” (СП, 06 – 12.08, 2003); “Місце під
сонцем” (ВЗ, 7.05, 2002); “Інформація до роздумів” (ДТ, 30.05, 2000); “Вигнання
з раю” (ДТ, 29.04, 2000).
4. Фразеологічні одиниці, структурою яких є “прийменник + прикметник +
іменник”.
Лексико-граматичне значення фразеологізмів цієї моделі за своїм функціонуванням
співвідноситься з прислівниковим, а тому вони можуть бути охарактеризовані як
адвербіальні: “Виборчі перегони: по гарячих слідах” (В, 5.2002, с. 5); “На
канікули з чистою совістю” (СП, 16–22.07, 2003); “Крадуть на повному ходу і
по-крупному” (ДТ, 30.05, 2000).
Цю групу фразем можна доповнити стійкими одиницями, у структурі яких замість
прикметника вживають займенник або числівник: “З перших вуст” (СП, 01–07.01,
2003); “Життя на одному подиху” (СП, 08–14.01, 2003).
5. Фразеологічні одиниці, структурою яких є “прийменниково-відмінкова форма
іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника”.
Фразеологічне значення цих виразів та їх синтаксична роль співвідносяться з
прислівниками. Імен
- Київ+380960830922