Розділ 2
2. Лексико-семантичні інновації в системі ергонімів
(власних назв ділових об`єднань людей)
2.1. Сучасні зміни у системі номінації ергонімів
Незважаючи на стійкий та тривалий інтерес мовознавців до теорії ВН, ергоніми до
недавнього часу залишалися за межами лінгвістичних досліджень. Причина цього
очевидна. До 1985 року – часу створення перших кооперативів – усі підприємства
знаходились у державній власності. Назви підприємств виникали автоматично за
усталеною схемою: КамАЗ, ЛАЗ, ЛуАЗ, Насосенергомаш, СНВО ім. Фрунзе, ХТЗ.
На продуктивність абревіатурного способу найменування державних підприємств
вказували Д.І.Алексєєв, Л.М.Бойченко, М.А.Жовтобрюх, А.Ф.Журавльов, В.М.Лейчик,
Л.А.Капанадзе, Є.В.Красильникова, Н.О.Янко-Триницька та інші.
Так, Л.М.Бойченко у кандидатській дисертації [23] об’єднує абревіатури-ергоніми
у такі групи:
1) назви державних підприємств, установ, різних господарських організацій: ЛАЗ,
ОАЗ, ОРС, Сільмаш;
2) скорочені назви партійних, профспілкових та громадських організацій:
партком, профком, ОСВОД;
3) найменування вищих, середніх навчальних закладів та їх підрозділів,
науково-дослідних інститутів та лабораторій: ІЕЗ (Інститут електрозварювання),
КАДІ (Київський автодорожний інститут), НАТІ (Науково-дослідний автотракторний
інститут);
4) скорочені найменування театрів, кіностудій, видавництв, агентств,
літературних та художніх організацій: ТЮГ, Мосфільм, ТАРС, держлітвидав;
5) абревіатури, які називають дитячі та юнацькі організації, гуртки, різні
спортивні, технічні, мисливські об’єднання: ГВРР (група вивчення реактивного
руху), МАН (мала академія наук);
6) скорочені назви військових союзів, установ та організацій: НАТО, САС, СЕАТО.
Подібні абревіатурні назви створювались за законами номінації, які склались у
СРСР за часів індустріальної революції, тобто у 20-30-х роках ХХ ст. Ця норма
словотворення назв підприємств здавалась досконалою і не потребувала додаткових
коментарів чи уточнень.
Схема творення найменувань підприємств відрізнялась простотою та
універсальністю: практично кожна абревіатура включала в себе три компоненти:
вказівку на географічне розміщення об’єкта, вид продукції та форму організації
підприємства (комбінат, завод, об’єднання): ЛАЗ – Львівський автобусний завод,
СНВО ім. М.В.Фрунзе – Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе.
Панування абревіації як основного способу творення нових найменувань
доперебудовної епохи пояснюється, як нам здається, тим фактом, що абревіатура
являє собою найбільш лаконічну форму кодування розгорнутого поняття і цілком
відповідає принципу економії мовних засобів.
Абревіатури, які виникають на основі багатослівних назв, не є, на думку
Н.О.Янко-Триницької, власними назвами цих організацій, а тільки їх скороченими
дублетами. Звичайно, за словами дослідниці, можливі поодинокі винятки [233:
94]. Як приклад автор наводить скорочення “Мікроб” від повної назви
Саратовський науково-дослідний інститут мікробіології та епідеміології.
Генетично першим етапом розвитку абревіації є графічні скорочення, які являють
собою конденсований варіант вихідних словосполучень. Слова вихідного
словосполучення скорочувались до однієї букви чи одного звука, що досить часто
зумовлювало появу звуко- чи буквосполучень, незручних для вимови та
незрозумілих загалу: МВМІ – Московський вечірній металургійний інститут.
Іншим поширеним способом творення абревіатур є скорочення слів вихідного
словосполучення до розмірів складу чи двох-трьох складів. Цей спосіб абревіації
характеризується тим, що у скорочених елементах можна пізнати слова, які
входять у повне найменування: “Біофізприлад” (ВАТ), “Насосенергомаш” (ВАТ), що
значно підвищує інформативність ергоніма. Тривалий період спосіб виділення і
включення до абревіатур усічених слів знаходиться на периферії способів
номінації. Як зазначає Д.І.Алексєєв, “ініціальних неологізмів виникає значно
більше, ніж складових” [2: 192].
Новим етапом у розвитку абревіатур-ергонімів є поява у 60-х роках ХХ ст., поряд
із традиційними типами скорочень, абревіатур нового типу – акронімів. Під
акронімами В.В.Борисов розуміє “скорочені слова, які утворені з початкових
літер чи початкових елементів слів вихідного словосполучення і подібні чи
тотожні за своєю формою (фонетичною структурою) звичайним словам” [25:
170-171].
До акронімів, подібних за своїм звуковим складом до реальних слів, В.А.Іцкович
відносить абревіатури “ратан, токамак, назви деяких синтетичних та штучних
матеріалів (капрон, лавсан, летилен)” [81: 152]. Л.М.Бойченко – скорочені назви
“енергетичних сестер” : АЕС, БЕС, ГАЕС, ГЕС, ТЕС і под.; назви підприємств
автомобільної промисловості: ВАЗ, КамАЗ, ЛіАЗ, ЛуАЗ, МАЗ, УАЗ [23: 19].
Найвищим етапом розвитку ініціальних абревіатур-ергонімів є творення
акронімів-омонімів (термін В.В.Борисова), тобто “таких абревіатур, які повністю
збігаються за своїм буквеним чи звуковим складом з реальними словами” [25:153],
як-от: “Ажур” – Асоціація журналістів.
Не можна погодитися з думкою В.М.Лейчика, який називає такі одиниці словами з
“подвійною мотивацією”. Акронім, на думку дослідника, мотивується і базовим
словосполученням, і близьким за звучанням словом [116: 52]. Навпаки,
найменування типу “Ажур” характеризуються тим, що смисловий зв’язок базового
словосполучення та акроніма-омоніма виявляється слабким, руйнується у процесі
вживання і абревіатура поступово перетворюється на немотивоване умовне
найменування. Але “якщо умовне найменування зберігає асоціативні зв’язки з
об’єктом-номінатом, то акронім найчастіше не має ніякого відношення до об’єкта”
[81: 155]. В акронімах-омонімах адекватність з повним найменуван
- Київ+380960830922