Формування педагогічної самоефективності майбутніх учителів музики.

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
2.1. Критеріальний підхід до формування педагогічної самоефективності майбутніх
учителів музики
Метою дослідно-експериментальної роботи було діагностування рівнів
сформованості педагогічної самоефективності майбутніх учителів музики,
апробація експериментальної методики, яка відображає особливості розробленої
моделі та перевірка ефективності педагогічних умов, що сприяють формуванню
досліджуваної якості. У зв’язку з цим експериментальне дослідження проводилось
у три взаємопов’язані етапи, кожен з яких характеризувався певними цілями і
завданнями, відповідними формами і методами організації.
Вимірювання рівня сформованості педагогічної самоефективності майбутніх
учителів музики в якісно-кількісних характеристиках вимагає визначення
критеріїв та встановлення показників її оцінки.
Як відомо, «критерій» (від грецького kriterion – засіб для суджень) це ознака,
на підставі якої відбувається оцінка чи класифікація будь-чого. Отже,
критеріями педагогічної самоефективності є такі її характерні ознаки, на основі
яких відбувається оцінка рівня її сформованості. Таблиця 2.1.
Як бачимо з таблиці, першим критерієм педагогічної самоефективності нами було
обрано мотиваційно-оцінний. Вважаємо, що такі стимули, як зацікавленість
педагогічною професією, прагнення самореалізуватися в ній, сприяють пробудженню
у студентів бажання прикладати більше зусиль у навчальній діяльності, і, таким
чином, сприяють педагогічній самоефективності. Так, виявлення мотивів з
урахуванням різних чинників зовнішнього та внутрішнього впливу (мотиви-стимули,
смислотворчі мотиви) дають можливість
Таблиця 2.1.
Критерії і показники діагностики сформованості педагогічної самоефективності
майбутніх учителів музики
КРИТЕРІЇ
ПОКАЗНИКИ
Мотиваційно-оцінний
мотивація на професійну діяльність;
мотивація досягнення успіху;
самооцінка
Когнітивно-операційний
знання (психолого-педагогічні, методичні, спеціальні, а також щодо здійснення
та планування процесу самовдосконалення, самоконтролю, самокорекції професійних
якостей);
сформованість професійних умінь і навичок;
володіння основами технологій музичного виховання
Емоційно-регулятивний
відсутність емоційної напруги в професійній діяльності;
вміння свідомо управляти педагогічною діяльністю;
адекватність поведінкових реакцій
визначити, який суб’єктивний сенс має педагогічна діяльність для майбутніх
учителів музики, як відтворює їхній внутрішній світ, картину їхнього «Я».
Другий показник мотиваційно-оцінного критерію – мотивація досягнення успіху.
Відомо, що характер мотивації діяльності значною мірою залежить від рівня
домагань та рівня досягнень індивіда відповідно до предмета та цілей
здійснюваної ним діяльності. Відповідно, очікування успіху, передбачення
перспективи у здійснюваному процесі – одна з найважливіших складових мотивації
діяльності індивіда, педагогічної самоефективності. Дослідження доводять, що
люди, які мотивовані на успіх, більш продуктивні, наполегливі, рідше опиняються
у критичних ситуаціях. На протилежність цього, мотивація на запобігання невдач,
тобто високий рівень захисту, характеризує людей з меншою наполегливістю,
ненадійністю, низькою продуктивністю.
Згідно досліджень німецького вченого Ф. Буркарда, настанова на поведінку
захисту в роботі залежить від трьох факторів:
? ступеня передбачуваного ризику;
? домінувальній мотивації;
? досвіду невдач на роботі [189].
Таким чином, мотивація на запобігання невдач є ознакою низького рівня
педагогічної самоефективності, тоді як мотивація на успіх характеризує
наявність цієї ознаки.
Самооцінка виступила третім показником мотиваційно-оцінного критерію.
Різноманітні наслідки оцінки студентами власного професіоналізму та ставлень до
себе як майбутніх учителів музики, є важливим регулятором їхньої поведінки.
Адекватне сприйняття себе, своїх професійних можливостей є необхідною умовою
орієнтації майбутнього вчителя музики у власних силах, уміннях, здібностях.
Так, рівень самооцінки визначає вибір завдань та цілей, які ставитиме перед
собою майбутній учитель, впевненість у досягненні мети, кількість прикладених
зусиль у цьому процесі, ставлення до своїх успіхів та невдач.
Для переконання у власних здібностях ефективно організовувати та виконувати
педагогічну діяльність, майбутнім учителям музики насамперед необхідна
теоретична та практична підготовка до неї. Тому другим критерієм педагогічної
самоефективності було обрано когнітивно-операційний.
Першим показником когнітивно-операційного критерію є рівень методологічних,
психолого-педагогічних та спеціальних знань, а також щодо здійснення та
планування процесу самовдосконалення, самоконтролю, самокорекції професійних
якостей. Ефективне здійснення навчання і виховання неможливе без знань
фундаментальних ідей, принципів та теорії базової науки. Також майбутнім
учителям музики необхідно знати сучасні цілі та завдання освіти свого предмета,
володіти знаннями базового навчального плану та можливостей інтеграції змісту
предмета із суміжними дисциплінами. Крім цього, вчитель музики повинен володіти
різноманітними технологіями музичного навчання та виховання. Процес формування
педагогічної самоефективності також залежить від самостійної роботи студентів
над собою, цілеспрямованих зусиль, спрямованих на зміну самого себе, від їхньої
свідомості, волі, рішучості, критичного ставлення до власного становлення як
професіонала, вироблення стійких настанов на постійне самовиховання. Студенти
повинні вміти мобілізувати власні зусилля задля самовдосконалення професійних
якостей, р