Розділ 2
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ механізмів
ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ
У розділі представлено опис етапів емпіричного дослідження
соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки молоді. Загальний обсяг
вибірки становив 950 осіб. У результаті опитування було виділено основні
компоненти фінансової поведінки, проведено їхню диференціацію. Підібрано базові
методики та проведено їхню апробацію на діагностику специфічних для фінансової
поведінки механізмів. Виділено вісім соціально-психологічних механізмів
фінансової поведінки молоді та проаналізовано їхній вияв залежно від віку,
статі, професійної приналежності, рівня доходу і його самооцінки. Визначено
моделі фінансової поведінки та механізми, що пояснюють їхнє функціонування.
2.1. Процедура і результати дослідження моделей фінансової поведінки молоді
Логіка емпіричного дослідження розверталася протягом трьох етапів (рис.2.1).
На першому етапі було проведено опитування з метою визначення найпоширеніших
компонентів фінансової поведінки. Задля цього ми використали анкету з відкритим
запитанням та контент-аналіз її даних для визначення основних компонентів
фінансової поведінки.
На другому етапі було проведено опитування з метою диференціації виділених
компонентів фінансової поведінки за віком, статтю респондентів, місцем
проживання, соціально-професійною групою, освітою, рівнем доходу та його
самооцінкою.
Третій етап складався з двох підетапів. Перший – пілотажне опитування з
використанням відібраних методик із метою уточнення психологічного
інструментарію, що відповідає висунутим вимогам (ефективність виявлення
показників, простота використання та ін.). Другий – власне дослідження з
використанням вибраних методик і виявлення соціально-психологічних механізмів,
що активують певні моделі фінансової поведінки.
На цьому ж етапі здійснювалася обробка отриманих даних із застосуванням методів
математичної статистики та інтерпретація результатів, формулювання висновків.
Рис. 2.1. Схема емпіричного дослідження
соціально-психологічних механізмів
Для досягнення дослідницької мети на першому-третьому етапах розв’язувалися
такі підзавдання:
сформувати опитувальник, що демонструє диференціацію виділених компонентів
фінансової поведінки за віком, статтю респондентів, місцем проживання,
соціально-професійною групою, освітою, рівнем доходу та його самооцінкою;
підібрати методичний інструментарій, що містить індикатори і показники, які
визначають соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді;
розкрити соціально-психологічний зміст механізмів фінансової поведінки;
проаналізувати рівень (динаміку) вияву механізмів у різних соціальних групах;
визначити та проаналізувати структуру соціально-психологічних механізмів
фінансової поведінки;
визначити окремі моделі фінансової поведінки та механізми, що їх активують.
На першому етапі шляхом опитування ми визначили найпоширеніші компоненти
фінансової поведінки. Респондентами стали представники різних соціальних груп:
студенти, службовці, підприємці, робітники, працівники сільського господарства
та сфери обслуговування. У досліджені взяли участь 100 випробуваних 19-23
років, у т. ч. юнаків і дівчат – 46 і 54 відповідно.
Обстежуваним пропонувалася анкета з відкритим запитанням (Додаток А), у якій
потрібно було зазначити кілька варіантів витрат грошей. Таким чином, ми
отримали семантичне поле компонентів фінансової поведінки.
За допомогою контент-аналізу отриманого матеріалу було виділено 16 основних
компонентів фінансової поведінки молоді: придбання побутової техніки
(телевізор, комп’ютер, мобільний телефон та ін.); витрати на розваги (вечірки,
бенкети, мандрівки, подорожі за кордон тощо); операції з депозитами (строкові
вклади в банк, під відсотки та ін.); витрати на майбутнє житло (заощадження,
кредити тощо); поділ між близькими та родичами; витрати на одяг; витрати на
навчання (оплата, література та ін.); відкриття або розширення власного
бізнесу; витрати на ремонт квартири, автомашини або інших приладів, речей;
витрати на подарунки близьким, друзям; витрати на поточне проживання (їжа,
комунальні послуги та ін.); розрахунки за кредитом (сплата певної частини,
новий кредит тощо); пожертви на церкву, дитячий будинок, інтернат; заощадження
на “чорний день”; виплата податків; витрати на подарунки собі.
На другому етапі дослідження ми розробили анкету із закритими запитаннями, мета
якої – диференціювати виділені компоненти фінансової поведінки молоді за
статтю, місцем проживання, соціально-професійною групою, освітою, рівнем доходу
та його самооцінкою (Додаток Б).
У досліджені взяли участь 310 випробуваних 19-23 років, із них 52 особи –
студенти Кіровоградського педагогічного університету, у т.ч. юнаків і дівчат 27
і 25 відповідно; 62 особи – робітники, із них 33 юнаки та 29 дівчат; 53 особи –
працівники сфери обслуговування, у т. ч. юнаків і дівчат 12 і 41 відповідно; 58
осіб – працівники сільського господарства, із них 32 юнаки та 26 дівчат; 45
осіб – службовці, у т. ч. юнаків і дівчат 12 і 33 відповідно, та 40 осіб
підприємців, із них 27 юнаків та 13 дівчат.
Опитування проводилося в м. Кіровограді та Кіровоградській області (селища Мала
Виска і Новомиргород, село Велика Виска). 169 обстежуваних проживають у
Кіровограді, 79 – у селищі, 62 – у селі.
Статистичні методи обробки даних включали методи факторного аналізу та
статистичної перевірки значущості емпіричних даних (обробка даних методами
багатомірної статистики проводилася в статистичному пакеті SPSS 14). Факторний
аналіз здійснювався за методом головних компонент з обертанням Varimax
Normalized; оптимальна кількі
- Київ+380960830922