РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
2.1. Педагогічні умови та дидактичні особливості формування математичних понять
в умовах кредитно-модульної системи навчання
Сучасний ринок праці ставить надзвичайно високі вимоги до кваліфікаційного
рівня фахівців економічного профілю, а отже, і до ступеневої економічної освіти
взагалі, і математичної зокрема.
Згідно вимог кваліфікаційної характеристики Міністерства освіти і науки
України, майбутній спеціаліст економічного профілю, який буде працювати в
умовах ринкових відносин, зобов’язаний володіти навичками управлінської та
організаторської роботи, сучасним економічним мисленням, бути ініціативним,
здатним знаходити й сміливо приймати оптимальні рішення та активно
впроваджувати їх у життя, тобто володіти творчим мисленням на фоні високої
індивідуальної професійної компетентності [49].
У реалізації цих вимог суттєву роль відіграють математичні знання, які є
підґрунтям для фахових економічних дисциплін, що формують професійний рівень
фахівця. «Серед інтелектуальних властивостей, що розвиваються математикою,
найбільш часто згадуються ті, котрі належать до логічного мислення: дедуктивне
міркування, спроможність абстрагування, узагальнення, спеціалізації,
спроможність думати, аналізувати, критикувати. Вправа у математиці сприяє
придбанню раціональних якостей думки та її вираження: порядок, точність,
ясність. Вона потребує уяви й інтуїції. Вона дає чуття об’єктивності,
інтелектуальну чесність, смак до дослідження, і тим самим сприяє створенню
наукового розуму. Вивчення математики потребує постійної напруги, уваги,
спроможності зосередитися і закріплює навички необхідні для роботи» [38, с.
45].
Науковий аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, здійснений у першому
розділі, дозволив нам виділити основні особливості математичних понять:
? високий рівень абстрагування з використанням відповідної символіки.
Наприклад, якщо поняття границі числової послідовності не продемонструвати на
конкретному прикладі з наступним наочним ілюструванням, то воно не буде
сприйнято навіть здібними студентами;
? можливість формулювання і засвоєння означення лише у символічній формі
допускає високий рівень лаконізації. Наприклад, поняття границі числової
послідовності :.
? обов’язкове використання внутрішньої сутності математичного поняття для
первинних операційних дій. Наприклад, за означенням похідної функції
визначається похідна елементарних функцій: .
? домінування визначення математичних понять через рід і видову відмінність.
Наприклад, похідна функції в точці називається границя…., тобто «похідна»
визначається через найближчий рід «границя». Потім називаються суттєві ознаки
похідної ? її видові відмінності: відношення приросту функцій до приросту
аргументу, якщо від прямує до нуля.
? у сукупності елементів математичних знань переважають поняття. Пояснимо це:
із 44 елементів знань модуля «Функція з багатьма змінними» ? 28 понять, 13
формул, 3 алгоритми. Зазначені особливості математичних понять суттєво
впливають на організацію їх засвоєння. Їх значна кількість спонукає до
генералізації математичних понять (виділення головних), а високий рівень
абстрактності вимагає застосовувати різноманітні методичні прийоми, наочність,
щоб забезпечити їхнє розуміння студентами.
Зазначені особливості математичних понять суттєво впливають на організацію їх
засвоєння. Їх значна кількість спонукає до генералізації математичних понять
(виділення головних), а високий рівень абстрагованості вимагає застосовувати
різноманітні методичні прийоми, наочність, щоб забезпечити їхнє розуміння
студентами.
Проаналізувавши низку наукових джерел з теми нашого дослідження [77; 81; 125],
ми дійшли висновку, що основними дидактичними умовами ефективного формування
математичних понять в умовах кредитно-модульної системи навчання є активізація
пізнавальної діяльності студентів та активізація всього навчально-виховного
процесу, виявлення системи методів, способів, прийомів, організаційних форм і
засобів, які б сприяли якісним змінам існуючих практик навчання студентів
математичним дисциплінам.
У сучасній дидактиці існують різні підходи до розкриття суті методу навчання.
Згідно з концепцією, розробленої І. Я. Лернером та М. М. Скаткіним «у методі
навчання провідними елементами є зміст освіти і способи його засвоєння» [127;
166], на підставі чого й виділяють загальнодидактичні методи, що використовують
у вищій школі.
Серед них є ті, що спрямовані на засвоєння знань в умовах репродуктивної
діяльності – пояснювально-ілюстративний та репродуктивний, тобто інформативні
методи, і такі, що викликають продуктивну діяльність (метод проблемного
викладу, частково-пошуковий і дослідницький, тобто методи проблемного типу).
У процесі навчання математичним дисциплінам перевага віддається або певному
методу, або їх раціональному поєднанню згідно логіко-математичного аналізу
навчальної інформації та поставленої дидактичної мети.
При цьому, характер методу навчання, як способу організації пізнавальної
діяльності, значною мірою визначає активність студентів та рівень ефективності
засвоєння навчального матеріалу.
Порівнюючи інформативно-репродуктивні та проблемні методи в процесі навчання
математичним дисциплінам, доцільно відзначити, що перші забезпечують певний
запас базової математичної інформації, рівень алгоритмічної культури,
демонструють інформаційну розгортку тематичного матеріалу на основі
логіко-дидактичних схем, відповідних означе
- Київ+380960830922