РОЗДІЛ 2
ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ МЕДІА У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА І УКРАЇНІ
2.1. Створення правової бази діяльності засобів масової інформації
Від початку демократичних перетворень Республіка Польща та Україна створювали
нову правову базу для функціонування вільних та незалежних ЗМІ. В Україні була
прийнята низка законів, які регулюють всі аспекти діяльності мас-медіа, від
друкованих до аудіовізуальних і нових технологій у цій сфері. У цьому процесі
тиск міжнародних організацій та зобов’язань міжнародних договорів (ООН, Ради
Європи, ОБСЄ тощо) сприяли утворенню правової моделі структури ЗМІ. У Польщі
правова база медіа реформ була створена відповідно до європейських та
міжнародних стандартів. Узагалі, рамкові умови діяльності національної преси,
радіо, телебачення є одним із найважливіших питань, які треба розв'язати для
успішного розвитку демократичного суспільства.
Свобода преси вважається однією з основних конституційних свобод. Найбільш
важливою передумовою існування свободи преси й інших політичних свобод є саме
конституціоналізм. Конституційні гарантії свободи преси є невід'ємною ознакою
демократичної системи ЗМІ. Свобода преси найчастіше визначається як право
поширювати ідеї, думки, інформацію через друковане слово без обмежень з боку
влади; право, що гарантує захист і лежить в основі всіх інших політичних свобод
та прав людини. Свобода преси є не просто гарантом, а головним гарантом
конституційності демократичного ладу. Різні науковці займалися дослідженням
свободи слова, закріпленої у Конституції України, наприклад, І. Длабоха [247,
c. 30], П. Матісщек [365, c. 3], у міжнародних енциклопедіях [473], а також
Конституції Польщі: М. Вижиковські [489, c. 13], М. Бжезінські [219, c. 201],
В. Садурські [429, c. 251], В. Осятинські [397], Я. Фрас [269], у міжнародних
енциклопедіях [411, c. 41656]. Отож, проаналізуємо конституції України та
Республіки Польща як основні закони щодо основ свободи мас-медіа.
Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. 315
голосами “за”, 36 – “проти”, 12 – “утримались” і відразу вступила в дію,
замінивши Конституцію Радянської Республіки України 1978 р. [247, c. 30]
Важливо зазначити, що приблизно 30% статей Конституції України стосуються прав
та обов’язків громадян [365, c. 3]. Національна Асамблея прийняла Конституцію
Республіки Польща 2 квітня 1997 р. Із загальної кількості 497 депутатів та
сенаторів, які взяли участь у голосуванні, 451 чоловік проголосував “за”, 40
членів – “проти”, а 6 – “утрималось”. Конституція Республіки Польща була
затверджена на загальнонаціональному референдумі 25 травня 1997 р. Із загальної
кількості громадян, які взяли участь у голосуванні, 52% проголосували “за” нову
Конституцію, а 48% – “проти”. Відповідно, Основний Закон Республіки Польща був
затверджений незначною більшістю голосів та вступив у дію 17 жовтня 1997 р.
[489, c. 13].
У статті 34 Конституції України зазначено, що “кожному гарантується право на
свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань” [77,
c. 8]. Крім того, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Треба
зазначити, що в частині 3 статті 15 Конституції України “цензура заборонена”
[77, c. 5].
У Конституції Республіки Польща, у преамбулі зазначається, що Основний Закон
держави спирається на повагу до свободи і справедливості, збереження прав
людини на свободу, а в статті 5 відзначено, що Республіка Польща забезпечує
свободи та права людини та громадянина. Звернімо увагу на те, що відповідно до
статті 14 “Республіка Польща забезпечує свободу преси та інших засобів масової
інформації” [14 Переклад з польської мови зроблений автором.] [343]. Стаття 54
розділу 2 Конституції Республіки Польща про особисті права і свободи громадян
зазначає: “Кожному забезпечується свобода вираження своїх поглядів, а також
отримання та розповсюдження інформації. Превентивна цензура засобів масової
інформації, а також видання ліцензій на випуск преси забороняються. Законом
може бути введений обов’язок завчасного отримання ліцензії на експлуатацію
радіо чи телевізійної станції” [15 Переклад з польської мови зроблений
автором.] [343].
Статтею 61 передбачено, що громадянин має право на отримання інформації про
діяльність органів публічної влади. Це право включає в себе отримання
інформації про діяльність органів господарського та професійного
самоуправління. Право на отримання інформації включає в себе доступ до
документів, а також вхід на засідання колегіальних органів публічної влади, що
сформовані всезагальними виборами, за допомогою запису звуку чи зображення. У
цій же статті передбачено обмеження цього права виключно на основі визначених
законом охорони свобод інших осіб та суб’єктів господарювання, а також охорони
публічного порядку, безпеки чи важливого економічного інтересу держави [343].
Таким чином, Конституція України та Конституція Республіки Польща зафіксували
право кожного на свободу думки, слова, переконань. У конституціях обох держав
цензура заборонена, хоча в Конституції Польщі конкретизується заборона
превентивної цензури засобів масової інформації, а також цікавим пунктом є
заборона на видання ліцензій на випуск преси, але можливість введення отримання
ліцензії на експлуатацію радіо чи телевізійної станції.
Дискусія з приводу понять “свобода слова” та “свобода преси” та їх включення
або ні у конституції країн, у тому числі й України та Республіки Польща,
ведеться між вченими у галузі конституційної теорії сьогодення. Якщо взяти до
уваги твердження американського конституціона
- Київ+380960830922