РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ПРО ДЕРЖАВУ
2.1. Аналіз сучасного стану навчально-методичного забезпечення процесу
формування знань про державу в учнів основної школи на уроках історії та
правознавства в 5-9 класах
Після утворення незалежної Україні в нашому суспільстві відбувається
становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Формуються
нові державні структури, сучасні механізми здійснення державних суспільних
відносин і вимагає розуміння цих процесів. Це зумовлює необхідність отримання
учнями знань про державу, які є одним із провідних засобів впорядкування життя
людини в суспільстві.
Суспільствознавчі дисципліни мають визначальний вплив на громадянське
виховання особистості. З проголошенням незалежної України початком розбудови в
ній демократичної, соціальної, правової держави виникла проблема нового змісту
суспільствознавчої освіти в середній школі, що покликаний відображати нові
суспільні реалії. Ці нововведення знайшли своє відображення в Конституції
України (ст. 53), Законах України «Про освіту» (1999 р.), «Про загальну середню
освіту» (1999 р.), в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ
століття»), в актах Президента України та Кабінету Міністрів України.
Важливим документом є Державний стандарт базової і повної середньої освіти,
затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 січня 2004 року
[199]. Він охоплює Базовий навчальний план, що містить загальну характеристику
інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти,
державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог
державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають
середню освіту.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у документі подано
за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури,
суспільствознавство, етична культура, математика, природознавство, здоров’я і
фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних
освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти [74, c. 39].
Структурними елементами освітньої галузі «Суспільствознавство» є: історія
України, всесвітня історія, право, громадянська освіта. У Державному стандарті
базової і повної середньої освіти визначено, що освітня галузь
«Суспільствознавство» в основній школі є логічним продовженням і поглибленням
суспільствознавчого змісту освітньої галузі «Людина і світ». Аналізуючи зміст
Державного стандарту базової і повної середньої освіти автор у параграфі 1.2
узагальнив навчальний зміст, вміння і навички, які спрямованні на формування
знань про державу в шкільних курсах історії і «Основ правознавства» [74 c.
43-51]. Аналіз цього документу свідчить, що він носить узагальнений характер,
деталізація навчального матеріалу міститься в навчальних програмах курсів
історії та права в основній школі для 12-річної школи.
Історія як навчальний предмет вивчається в основній школі в 5-9 класах. Зміст
навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу
культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у
контексті всесвітньої історії. Вітчизняну і всесвітню історію представлено у
вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з них.
Разом з тим, процеси, події та явища вітчизняної історії висвітлюються у
контексті загальноєвропейської та світової історії.
Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та
висвітлює тісний зв’язок всіх сфер людського буття. Вперше більшу увагу
приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість
виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює
інтерес до історичної інформації.
Програмою з історії для 5-12 класів загальнонавчальних закладів з українською
мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної, старша школа (без
профільна) у структурі 12-річної) передбачена максимальна мінімізація знань
учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності
школяра та усуває їх перевантаження.
З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні
особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до
навчання.
Це вимагає від учителя значної психологізації навчально-виховного процесу,
умінь побудувати його з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку
та навчальних досягнень учнів, стимулювання, мотивування їхньої пізнавальної
діяльності, забезпечення високого рівня їхньої активності й самобутності [112,
с. 3-4].
Основними компонентами програми є зміст історичного навчального матеріалу,
перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, на який
учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.
До кожної теми надано орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань
змісту, які обов’язково мають бути відбиті в підручниках або інших посібниках,
що повідомляють учням зміст навчального матеріалу. Вони засвоюються учнями у
вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеня узагальненості та
складності.
Пропоновані інформаційні питання є тим мінімумом знань, які підлягають
обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у
відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей того чи
іншого учня.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів представлені у
програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час
вивчення тієї чи іншої теми [112, с.5].
Історія України
- Київ+380960830922