Система договорів про надання послуг в цивільному праві України

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ДОГОВОРІВ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ В
ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ 82
2.1.Поняття системи договорів в цивільному праві України 82
2.2. Місце системи договорів про надання послуг в системі цивільно–правових
договорів 111
2.3. Критерії класифікації договорів про надання послуг 137
Висновки до розділу 2 179
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГК України
Господарський кодекс України
Цивільний кодекс РФ
Цивільний кодекс Російської Федерації
ЦК УРСР
Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки
ЦК України
Цивільний кодекс України
ВСТУП
Актуальність теми. Новелою у цивільному законодавстві України, порівняно з
цивільним законодавством радянської доби, є правова регламентація нового
інституту цивільного права – договору про надання послуг. Включення цього
договору у Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року (набув
чинності з 1 січня 2004 року), є закономірним процесом, який спрямований не
тільки на розширення інститутів зобов'язального права, але й важливим напрямком
реформування приватного права України, надання йому статусу певної довершеності
та одночасно визначення перспективи розвитку на майбутнє.
У сучасному цивільному праві України послуги визнаються як одна з провідних
категорій у системі об'єктів цивільних прав, а відносини з надання послуг є
предметом регулювання зобов'язально–правових норм. Саме тому питання створення
і функціонування системи договорів по наданню послуг займає одне з чільних
місць в системі зобов'язального права України.
Над проблемою систематизації договорів про надання послуг, виокремлення їх
специфічних ознак та розмежування від інших правових інституцій почали
замислюватись ще давньоримські юристи, зокрема Гай, Юстиніан. Ця проблема була
предметом дослідження провідних дореволюційних вчених Європи:
Г.О. Дормидонтова, Д.І. Мейєра, Й.О. Покровського, Г.Ф. Шершенєвіча; сучасних
науковців: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, І.Л. Брауде, Д.В. Бобрової,
А.В. Венедиктова, В.П. Грибанова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, А.Ю. Кабалкіна,
Ю.Х. Калмикова, В.М. Коссака, О.В. Кохановської, М.В. Кротова, Н.С. Кузнєцової,
І.М. Кучеренко, В.В. Луця, І.Б. Новицького, О.П. Орлюк, О.А. Підопригори,
П.М. Рабіновича, Д.І. Степанова, Р.О. Стефанчука, Ю.К. Толстого, Є.О. Суханова,
Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, Є.Д. Шешеніна, С.І. Шимон, Р.Б. Шишки та інших.
Ці науковці внесли значний внесок у розробку проблеми окремих договорів про
надання послуг, однак і на сьогодні залишаються дискусійними питання щодо
визначення системи договорів про надання послуг, поняття послуги як юридичної
категорії, об'єкту та предмету договору про надання послуг, співвідношення
договорів про надання послуг із суміжними правовими категоріями, критерії їх
класифікації тощо.
Актуальність теми наукового дослідження також полягає і в неоднозначності
застосування чинного законодавства щодо окремих договорів та прогалин, які
утворились внаслідок розвитку суспільних відносин та появи широкого кола
непоіменованих договорів.
Все вищезазначене свідчить про актуальність і важливість обраної для
дослідження теми як з точки зору науки цивільного права, так і з точки зору
вироблення рекомендацій щодо вдосконалення цивільного законодавства у сфері
регулювання договорів про надання послуг.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного
дослідження виконана згідно з планом науково–дослідної роботи відділу проблем
цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького Національної академії наук України «Суб'єкти цивільного
права України» (реєстраційний № PK 0106U012117).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці єдиного
підходу до системи договорів про надання послуг в цивільному праві України.
Для досягнення визначеної мети у дисертаційному дослідженні були поставлені
такі задачі:
дослідити поняття послуги як юридичної категорії;
визначити значення послуг та договорів по їх наданню в сучасному суспільстві;
виділити місце договорів про надання послуг в системі зобов'язального права
України та розробити їх системну класифікацію;
визначити юридичні характеристики договорів про надання послуг.
Об’єктом дослідження є зобов'язальні правовідносини по наданню послуг.
Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії,
нормативно–правові акти України, що регулюють правовідносини, які виникають з
договорів про надання послуг та практика їх застосування, зарубіжне
законодавство щодо договорів про надання послуг та їх системи.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та
спеціальні методи пізнання правових явищ діалектичний метод,
формально–логічний, історичний, нормативно–порівняльний, системно–структурний
та інші.
Діалектичний метод дозволив розглянути проблеми які мають місце при
класифікації договорів про надання послуг в їх розвитку та взаємозв’язку.
Застосування історичного методу дозволило продемонструвати розвиток теоретичної
думки, законодавства та обґрунтувати необхідність подальшого наукового
дослідження даної теми. Формально–логічний метод сприяв виявленню суперечностей
у понятійному апараті, який застосовується у теорії цивільного права та нормах
права. Метод аналізу і синтезу використовувався при дослідженні юридичної
природи поняття послуг; абстрагування та узагальнення — у процесі розробки
дефініцій правових категорій та понять; формально–юридичний — при формулюванні
нових правових норм і удосконаленні уже існуючих. Був застосований
нормативн