Ви є тут

Запобігання злочинам проти виборчих прав громадян

Автор: 
Мозоль Станіслав Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005630
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРГОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
2.1. Класифікація злочинів проти виборчих прав громадян та їх зв’язок з іншими
злочинами
Вибори – один з найбільш важливих політичних інститутів, за допомогою якого
формуються органи державної влади, засобом участі населення у
суспільно-політичному житті. Досвід проведення виборів свідчить, що вони
характеризуються низкою суспільно небезпечних виявів, які нерозривно пов’язані
з виборчим процесом і, на жаль, впливають на проведення виборчої кампанії та на
результат виборів загалом. Оскільки вказані суспільно небезпечні злочинні вияви
під час виборчого процесу значно активізуються та набувають масового характеру,
а також у багатьох випадках переростають у вчинення злочинів як у сфері
виборчих відносин, так і загальнокримінальної спрямованості, необхідно
визначити та здійснити кримінологічну характеристику таких протиправних виявів,
які мають бути враховані при розробленні заходів запобігання правопорушенням
проти виборчих прав громадян.
Порушення виборчих прав громадян становлять значну суспільну небезпеку,
оскільки можуть викликати сумніви стосовно результатів волевиявлення громадян,
що впливає на легітимність обраної влади. Проведення в Україні за роки
незалежності виборів до різних органів влади яскраво засвідчило тенденцію до
збільшення кількості порушень виборчого законодавства, у тому числі й таких, що
мають злочинний характер. До того ж, такі порушення ставали все більш
системними та масштабними, посилюючи свій негативний вплив на перебіг виборів
та їх результати. Яскравим свідченням цього стали вибори Президента України
2004 р., які характеризувались масовими порушеннями виборчих прав громадян та
виборчого законодавства загалом. Це підтверджує Рішення Верховного Суду України
від 3 грудня 2004 р., яким встановлено факти масового порушення виборчого
права, що не дають можливості визначити волевиявлення громадян. Зазначені
суспільно небезпечні наслідки порушень виборчих прав громадян зумовлюють
актуальність кримінологічної характеристики злочинності у сфері виборчого
процесу.
Спробуємо дати визначення поняття злочинності у сфері виборчого процесу. У
кримінологічній літературі існує велика кількість визначень злочинності, що
відрізняються від наукової школи, до якої належать їх автори. Одні – вважають,
що при системному підході до визначення цього явища йдеться про взаємозв’язок,
взаємозумовленість злочинності та її причин; на думку інших – про взаємозв’язок
злочинів та осіб, які їх вчиняють. Треті зазначали про взаємозв’язок різних
елементів злочинності [100, с. 42]. Так, злочинність визначається як масовий
прояв деструктивності у поведінці людей, як форма соціальної поведінки людей,
що порушує нормальне функціонування суспільного організму. Вона є
соціально-правовим явищем, оскільки маса (цифра) злочинності складається із
суми вчинених у даному суспільстві і в даний період злочинів, передбачених
Кримінальним кодексом [64, с. 24].
Розуміючи умовність і неповноту, властиві будь-якому визначенню, можна
констатувати, що найбільш обґрунтованим та поширеним є визначення злочинності
як негативного соціального, історично мінливого правового явища, яке полягає у
вчиненні частиною членів суспільства вчинків, котрі заподіюють шкоду іншим
членам суспільства або суспільству в цілому, відповідальність за які
передбачена кримінально-правовими нормами [102].
Вважаємо за необхідне проаналізувати основні ознаки злочинності, оскільки
загальне поняття злочинності буде в подальшому екстрапольоване на визначення
злочинності у сфері виборчого процесу.
По-перше, злочинність є соціальним явищем, згідно з цією ознакою вона зумовлена
природою та змістом суспільних відносин і суперечностей. Злочинність являє
собою суспільно небезпечний продукт їх соціального життя та діяльності,
спричиняє шкоду суспільству і боротьба з нею потребує, головним чином,
застосування соціальних заходів запобігання, що позитивно позначається на
контролі за злочинністю.
По-друге, злочинність – історично мінливе явище. Об’єктивні зміни в суспільстві
сприяють якісним та кількісним змінам злочинності, підтвердженням чого є процес
“відмирання” певних видів злочинності та поява нових. Особливо характерно це
виявляється на трансформації злочинів у сфері економіки, банківсько-кредитній
сфері, появі так званої “комп’ютерної злочинності” та ін.
Тісно пов’язаною з попередньою є така ознака, як правовий характер злочинності,
що відрізняє злочинність від порушень норм моралі чи релігії. Якщо у виборчій
кампанії застосовуються “брудні” технології, які з моральної точки зору є
неприйнятними у демократичному, громадянському суспільстві, то і з правової –
такі дії не врегульовані, тобто формально злочином не вважаються [14, с. 81].
Варто зазначити і таку ознаку, як масовість злочинності та її негативний
характер, що спричиняє шкоду суспільним інтересам.
Отже, злочинність у сфері виборчого процесу можна визначити як масове,
історично-мінливе, соціально-негативне явище кримінально-правового характеру,
що складається із сукупності злочинів проти виборчих прав громадян, що
вчиняються як під час виборчого процесу, так і поза ним.
Злочинність у сфері виборчого процесу – досить складне багатогранне явище, яке
можна розглядати і досліджувати в декількох аспектах, а саме як:
* сукупність злочинів, що вчиняються під час виборчого процесу, що визначає
часові та територіальні рамки злочинності (при такому підході можна дослідити
загальну динаміку злочинності під час безпосереднього проведення виборів і
визначити вплив виборчого процесу та політичної ситуації в д