РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Для досягнення сформульованої мети нами використовувався наступний методичний
підхід. На першому етапі були відібрані історії хвороб 230 пацієнтів з ТФГП,
які знаходились на лікуванні в міській клінічній лікарні №6 за період з 2000 по
2005 роки. Ці хворі склали репрезентативну ретроспективну групу. Проведений
детальний аналіз карт стаціонарних хворих дозволив оцінити позитивні наслідки й
недоліки існуючих методів лікування цих пацієнтів, визначити шляхи їх
покращення та урахувати ці данні при розробці оптимальної комплексної
лікувально-діагностичній тактики.
На другому етапі проведено проспективне дослідження 61 хворого на ТФГП, які
знаходились на лікуванні в хірургічних відділеннях 6 міської клінічної лікарні
м. Дніпропетровська в 2006 та 2007 роках. Серед хворих проспективної групи були
сформовані 2 підгрупи в залежності від типу нутритивної підтримки:
а) перша підгрупа (31 хворий), у яких застосовувалось загальноприйняте
лікування ГП з використанням часткового парентерального харчування;
б) друга підгрупа (30 хворих) у яких проводилося раннє ентеральне зондове
харчування (РЕХ).
Крім того, серед хворих на ТФГП були виділені 2 підгрупи за видом первинного
оперативного втручання:
в) третя підгрупа (53 хворих) які перенесли лапароскопію
г) четверта підгрупа (50 хворих) яким було виконано лапаротомію
Окрім загальноприйнятих досліджень, у хворих проспективної групи оцінювався
стан всмоктування в тонкій кишці за результатами тесту з навантаженням
Д-ксилозою та спланхнічний кровообіг за даними реогепатографії. Вимірювання
екскреції Д-ксилози і реогепатографія проводилось в першу, третю та п’яту добу
перебування у клініці. Контролем являлися результати обстеження 10 здорових
осіб в віці 30-68 років, які були госпіталізовані для планового лікування з
приводу неускладнених гриж. Для розширення уявлень про стан всмоктування в
тонкій кишці та вісцеральний кровообіг при різних формах ГП, нами проведено
додаткове обстеження 20 хворих з легкою формою ГП.
Серед хворих на ТФГП чоловіків було 173 (59,45 %), жінок 118 (40,55 %).
Середній вік хворих склав 48,82±3,47 років (коливався в межах 18 - 84 років).
Розподіл хворих за віком згідно класифікації ВОЗ був наступний:у віці до 29
років було 35 (12,03%) хворих, від 30 до 44 років – 67 (23,02%), від 45 до 64
років – 122 (41,92 %), від 65 до 74 років - 53 (18,21%) і старше 75 років – 14
(4,81 %) хворих. Віковий склад хворих і розподіл їх за статтю наведений в
таблиці 2.1.
Із представлених даних видно, що хворі з ТФГП – це люди переважно працездатного
віку – 76,98% хворих були у віці до 65 років.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з ТФГП залежно від віку та статі (n=291)
Вік
(років)
Чоловіки
Жінки
Усього
Чоловіки:
жінки
18-29
23
65,71
12
34,29
35
12,03
1,92:1
30-44
49
73,13
18
26,87
67
23,02
2,72:1
45-64
71
58,20
51
41,80
122
41,92
1,39:1
65-74
25
47,17
28
52,83
53
18,21
1:1,12
75-89
35,71
64,29
14
4,81
1:1,80
Усього
173
59,45
118
40,55
291
100
1,47:1
Співвідношення пацієнтів чоловічої та жіночої статі склало 1,47:1, причому
серед хворих у віці від 30 до 44 років воно склало 2,72:1, від 45 до 64 років -
1:1,12; старше 61 року - 1:1,8. Більша захворюваність жінок ТФГП у літньому та
старечому віці може бути пояснена тим, що вони частіше страждають порушеннями
жирового і холестеринового обміну, а більша захворюваність серед чоловіків
молодого віку може бути пов’язана з частішим зловживанням алкоголем [135].
Як видно з діаграми 2.1, розподіл хворих за віком у підгрупах відповідав
загальним тенденціям, а різниця між групами хворих була статистично не
достовірною.
Рис.2.1. Розподіл хворих за віком у різних групах дослідження
Розподіл хворих за статтю у різних підгрупах суттєво не відрізнявся від
совокупних показників. Так у проспективній групі було 60,66% чоловіків та
39,34% жінок, у ретроспективній – 59,13% та 40,87% відповідно, у першій
підгрупі – 58,06% та 41,94%; у другій – 60% та 40%; у третій підгрупі чоловіки
склали 54,72%, а жінки 45,28%; в четвертій 56% та 44% відповідно (рис.2.2).
Рис.2.2. Розподіл хворих за статтю у різних групах дослідження
Серед етіологічних форм ГП найчастіше зустрічався алкогольний ґенез
захворювання – 151 (51,89%) (рис. 2.2). Наступним за частотою був ГП викликаний
ЖКХ – 98 (33,68%) хворих. У 42 (14,43%) хворих встановити причину захворювання
не вдалося.
Дані, наведені в таблиці 2.2 свідчать про те, що хворі ТФГП як ретроспективної
так і проспективної груп порівнянні по тривалості захворювання до
госпіталізації. Крім того, представлені дані демонструють високий рівень
запущених випадків гострого панкреатиту. Так, майже половина пацієнтів
звертались за медичною допомогою пізніше доби від початку захворювання.
Відзначено деяку негативну динаміку госпіталізації хворих ТФГП у хірургічний
стаціонар у ранній термін від моменту захворювання. Так, якщо в 2000-2005 р. у
перші 12 годин від моменту захворювання було госпіталізовано 22,17% хворих, то
в період 2006 - 2007 р., тільки 19,67% хворих. Одночасно зросло число хворих,
госпіталізованих у більш пізні терміни. Через дві доби і більше від моменту
захворювання в ретроспективній групі було госпіталізовано 24,35% хворих, а в
проспективній - 27,87% хворих. Однак описані відмінності не досягли статистично
достовірної різниці.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ТФГП (абс./%) в залежності від
тривалості захворювання до госпіталізації
Групи хворих
Тривалість захворювання до госпіталізації (годин)
2 - 12
12 – 24
24 - 48
48 і більше
Ретроспективна
51/