РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ
2.1. Особливості шкільного курсу інформатики
Глобальні процеси формування інформаційного суспільства створюють потужні
можливості для розвитку людини та ефективного вирішення багатьох економічних і
соціальних проблем. Але повністю використати ці можливості зможуть лише ті
члени суспільства, які матимуть необхідні знання й уміння орієнтуватися в
такому інформаційному просторі. Тому одним з центральних завдань середньої
освіти є надання можливості підростаючому поколінню всебічного підвищення
інформатичної компетентності. Важлива роль у вирішенні цієї проблеми якраз і
належить курсу шкільної інформатики [66; 69; 77-79, 81-83; 85-87; 273; 307; 349
та ін.].
Обґрунтування ролі, функцій та змісту шкільної інформатики вже не раз
висвітлювалося у вітчизняній літературі [82-84; 186; 208-212; 357 та ін.].
Зміст шкільного курсу інформатики повинен певною мірою відповідати сучасному
стану розвитку науки та потребам суспільства. Він не може тривалий час
залишатися незмінним, його потрібно систематично і своєчасно удосконалювати
[28].
Аналіз історії розвитку шкільного курсу інформатики свідчить, що в цілому його
зміст адекватно реагував як на наукові зміни в інформатиці, так і на потреби
суспільства, про що переконливо свідчать дані про зміст навчальних програм з
інформатики 1985-го, 1993-го, 1996-го, 2000-го [28], 2002-го [105], 2003-го
[107] та 2007-го [107] років.
Таблиця 2.1
Зміст навчальних програм з інформатики за попередні роки
Зміст
1985
1993
1996
2000
2002
2003
2007
Вступ
Продовж. табл. 2.1
Вступ. Інформація та інформаційні процеси
Обчислювальна система
12
Інформаційна система
Операційні системи
10
16
11
10
Основи роботи з дисками
Прикладне програмне забезпечення
34
40
46
42
30
53
Інформаційні технології у навчанні
10
Інтернет
18
27
Основи алгоритмізації та програмування
82 [Примітки:
? В тому числі 34 години практичних робіт при наявності комп’ютерів у школі.]
47
34
28
48
12
21
ЕОМ у суспільстві
Екскурсії на підприємства
Усього
102
102
102
102
140
70 [? Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи,
універсальний профіль, резерв 10 годин).]
140 [? Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (9-12 класи, рівень
стандарту, резерв 14 годин).]
Наведені дані (табл. 2.1) показують, що за останні роки суттєво збільшилась
кількість годин, відведених на вивчення Інтернету, прикладного програмного
забезпечення загального та навчального призначення за рахунок зменшення часу,
виділеного для ознайомлення з комп’ютером як інформаційною системою.
На сучасному етапі реформування загальної середньої освіти України навчальну
дисципліну «Інформатика» за Державним стандартом [66] включено до складу
освітньої галузі «Технологія». Структурування змістового наповнення цієї галузі
відбувається на основі шести змістових ліній. Навчання інформатики
передбачається у межах п’ятої змістової лінії «Людина та інформаційна
діяльність (елементи інформології, основи інформаційних технологій, основи
алгоритмізації і програмування)».
Змістові лінії шкільного курсу інформатики [69]:
Інформація. Інформатика. Інформатичні процеси.
Інформаційно-обчислювальна система:
Апаратна частина.
Програмне забезпечення.
Моделювання. Формалізація. Структури даних.
Основи алгоритмізації і програмування.
Інформаційно-комунікаційні технології:
Основи комп’ютерної графіки.
Опрацювання тестових документів.
Опрацювання електронних таблиць.
Банки і бази даних.
Комп’ютерні мережі.
Інформаційно-пошукові системи.
Інструментальні програмні засоби різноманітного призначення.
Програмне забезпечення навчального призначення.
Згідно з типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів
12-річної школи [320] навчання інформатики має відбуватися у 9?12 класах (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Кількість годин на тиждень, що відводяться для навчання інформатики
Основна школа (9 клас)
У35
Старша профільна школа (за рівнями)
Рівень
10 клас
11 клас
12 клас
Разом
стандарту
105
академічний
140
профільний
420
Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від певного
профілю навчання. Одночасно, концептуально робиться наголос на недоцільності
вузької спеціалізації змісту навчального процесу, оскільки основне завдання
загальної середньої освіти полягає в широкій загальноосвітній підготовці
учнів.
Визначено [320] шість напрямів диференціації комплектування старших класів:
природничо-математичний, філологічний, суспільно-гуманітарний,
художньо-естетичний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації
конкретизуються в окремі профілі навчання: фізико-математичний, фізичний,
математичний, економічний, технологічний, інформаційно-технологічний тощо.
Загалом окреслено 26 профілів.
У кожному з профілів передбачається вивчення предметів на одному з трьох
рівнів: рівні стандарту, академічному рівні та профільному рівні. Відповідно до
цього визначаються навчальні предмети рівня стандарту, базові та профільні.
Одночасно, власне у певних типових навчальних планах (за профілями) виділяються
навчальні предмети (інваріантна складова) та предмети, спецкурси, факультативи
(варіативна складова).
У навчальній програмі з інформатики [107] для академічного рівня профільність
навчання забезпечується завдяки темам «Програмні засоби для математичних
обчислень» та «Математичні основи інформатики», відсутнім у програмі рівн
- Київ+380960830922