РОЗДІЛ 2
ОСВІТНЯ ТРАЄКТОРІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Як наголошувалось у Розділі 1, професійне самовизначення майбутніх учителів
початкових класів ми розглядаємо у процесі вибору освітньої траєкторії, яка є
механізмом досліджуваного феномену.
Відповідно до структури професійного самовизначення визначено компоненти:
мотиваційно-ціннісний, оцінно-змістовий, діяльнісний. Кожний компонент має
критерії і засоби діагностики, що дозволяє отримати інформацію про особливості
професійного самовизначення майбутнього вчителя початкових класів і виявити
рівень розвитку професійного самовизначення.
В Розділі 2 обгрунтовано модель розвитку професійного самовизначення майбутніх
учителів початкових класів, реалізація якої відбувається через використання
розробленої технології з урахуванням умов: цілісність професійної підготовки як
єдність навчальної, виховної діяльності студентів, орієнтованої на об’єкт
професійної діяльності вчителя, на основі інтеграції змісту професійно
орієнтованих дисциплін; спрямованість професійної підготовки та діяльності
викладачів ВНЗ на розвиток професійного самовизначення; формування у майбутніх
учителів початкових класів потреби у професійному самовизначенні, оволодіння
студентами навичками самопізнання, знаннями про ступеневу підготовку, наявність
альтернатив вибору освітньої траєкторії. Вихідними положеннями технології
розвитку професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів є:
використання інтерактивних засобів навчання; залучення студентів до
самопізнання; реалізація принципів співробітництва, усвідомленої перспективи;
розвиток рефлексії; єдність навчальної і виховної роботи у підготовці до
майбутньої професії; орієнтація діяльності студентів на об’єкт майбутньої
професійної діяльності.
2.1. Визначення та розробка методики діагностики професійного самовизначення
майбутніх учителів початкових класів
2.1.1.Критерії професійного самовизначення
майбутніх учителів початкових класів
Процес формування механізму професійного самовизначення майбутніх учителів
початкових класів має бути керованим. Для цього потрібен якісний і кількісний
аналіз тих змін, що відбуваються в ході їх професійної підготовки, який
ґрунтується на констатуванні наявного рівня розвитку компонентів структури
професійного самовизначення та визначає пошук шляхів вирішення суперечностей і
недоліків професійного розвитку студентів на етапі навчання. Це складна
проблема, оскільки визначення точних показників виміру цілісності людських
якостей не має універсальних методик. Тому, як зауважує Н.Кузьміна, в
педагогічній діяльності вимірювання має певну умовність [114, с.111].
За цих обставин наш вибір показників і оцінок також мав опосередкований
характер, але їх використання дало можливість визначити стан досліджуваної нами
проблеми в умовах вищої педагогічної освіти.
У досягненні зазначеної мети ми спирались на твердження В.Чернілевського про
те, що „критерії повинні розкриватись через якісні ознаки (показники), за мірою
виявлення яких можна судити про більший або менший ступінь наявності даного
критерію; вони повинні відбивати динаміку якості, що вивчається у часі та
культурно-педагогічному просторі і, по можливості, охоплювати основні види
педагогічної діяльності” [175, с 300].
Спираючись на думку М.Пряжнікова, можна виокремити такі основні вимоги до
критеріїв і показників професійного самовизначення майбутніх учителів
початкових класів: компактність, зручність при практичному використанні;
можливість оцінити професійне самовизначення в його цілісності; поєднання
кількісних і якісних методів оцінки, які стосуються не лише зовнішніх дій і
вчинків, але й внутрішнього світу людини, що самовизначається; зрозумілість
критеріїв не лише для спеціаліста, але й для суб’єкта самовизначення;
прогностичність критеріїв, що дозволяє не лише оцінити наявний рівень
самовизначення, але й розглядати самовизначення в динаміці і т.д. [183,
с.239].
З урахуванням вище сказаного є доцільним вибір у нашому дослідженні таких
критеріїв, які дозволяють фіксувати зміни різних аспектів професійного
самовизначення майбутніх учителів початкових класів, а також виявляти можливі
рівні його розвитку. В той же час критерії не повинні мати
вузькоспеціалізований характер, що дозволяє оцінювати не лише певні аспекти
професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів, але й бути
адекватними цілісності та складності досліджуваного феномену.
Нами були розроблені критерії та показники розвитку кожного структурного
компонента професійного самовизначення майбутніх учителів початкових класів.
Відповідність ступеня їх розвитку розробленим нами характеристикам рівнів
професійного самовизначення надає можливість визначити стан досліджуваного
процесу у практиці вищої школи.
Професійне самовизначення студентів ми розглядаємо у процесі майбутньої
професійної діяльності, а тому логічно буде виділити компоненти професійного
самовизначення відповідно до компонентів педагогічної діяльності:
мотиваційно-ціннісний, оцінно-змістовий, діяльнісний.
Мотиваційно-ціннісний компонент полягає в усвідомленні студентами соціальної та
особистісної значущості тих фундаментальних знань та загальнокультурної
підготовки, що входять до змісту освіти. У педагогічному процесі під цінностями
розуміють також значущі для майбутніх учителів початкових класів види
діяльності, які дають їм можливість задовольняти духовні та громадські потреби,
стимулюють соціальну та пізнавальну активність, спрямовану на оволодіння
профес
- Київ+380960830922