Формування гідрогелів, прищеплених до пероксидованої полімерної поверхні

Зміст
Перелік умовних позначень і скорочень
ВСТУП
РОЗДІЛ
ФОРМУВАННЯ ГІДРОГЕЛІВ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)
1. Класифікація гідрогелів
1.1. Гомополімерні та кополімерні гідрогелі
1.1.2. Гідрогелі на основі взаємопроникних полімерних сіток
1.2. Методи формування гідрогелів
1.3. Синтез тривимірного полімерного каркасу гідрогелів, прищепленого до полімерної поверхні
1.3. Формування гідрогелів, які закріплені на мінеральній поверхні
1.3.2. Пероксидація полімерної поверхні, формування прищеплених до поверхні полімерних наношарів та гідрогелів.
РОЗДІЛ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1. Методика одержання N-[(трет-бутилперокси)-метил]акриламіду (ПА)
2.2. Синтез та підготовка вихідних речовин.
2.2.1. Методика одержання поліакриламіду (ПАА)
2.2.2. Методика одержання полі-N-(гідроксиметил)акриламіду (СТ)
2.2.3. Методика одержання кополімеру N-[(трет-бутилперокси)метил]акриламіду з акриламідом
2.2.4. Методика одержання N-(гідроксиметил)акриламіду
2.2.5. Характеристики речовин
2.3. Методики досліджень
2.3.1. Методики модифікації полімерної поверхні
2.3.1.1. Методика пероксидації полімерної поверхні
2.3.1.2. Методика прищеплення гідрофільних полімерів до пероксидованої полімерної поверхні.
2.3.2. Методики формування гідрогелів ковалентно прищеплених до полімерної поверхні
2.3.2.1. Формування прищеплених до поверхні гідрогелів з використанням форполімерів
2.3.2.2. Формування прищеплених гідрогелів за механізмом "прищеплення від"
2.3. Методика формування пористих гідрогелів
2.3.4. Методики модифікації поверхні SiO2.
2.3. Методика експериментів з дослідження закономірностей кополімеризації
2.3. Методика проведення термолізу зразків поліпероксидів.
2.3.7. Методика підготовки зразків кополімерів для визначення молекулярно-масових характеристик.
2.3.8. Методика підготовки комономерів для дослідження закономірностей кополімеризації.
2.4. Методики аналізів
2.4.1. Визначення поверхневих властивостей полімерних підкладинок
2.4.1.1. Визначення зміни поверхневої енергії методом вимірювання крайового кута змочування двома рідинами
2.4.1.2. Дослідження поверхонь методом FTIR спектроскопії
2.4.1.3. Дослідження полімерних поверхонь методом AFM мікроскопії
2.4.2. Хроматографічні аналізи
2.4.2.1. Визначення концентрації комономерів методом рідинної хроматографії високого
розділення.
2.4.2.2. Визначення продуктів розпаду поліпероксидів методом газорідинної хроматографії.
2.4.2.3. Визначення вмісту пероксидних груп в складі поліпероксидів.
2.4.2.4. Визначення молекулярно-масових характеристик кополімерів методом гель-проникної хроматографії
2.4.3. Методики дослідження структур мономерів та кополімерів
2.4.3.1. ПМР і ЯМР спектроскопія
2.4.3.2. ІЧ спектроскопія
2.4.3.3. Термогравіметрія
2.4.4. Методики дослідження гідрогелів
2.4.4.1. Визначення рівноважного ступеня набухання зразків гідрогелів.
2.4.4.2. Визначення деформаційних властивостей гідрогелів
2.4.4.3. Скануюча електронна мікроскопія
РОЗДІЛ
СИНТЕЗ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОЛІПЕРОКСИДІВ - МОДИФІКАТОРІВ ПОВЕРХНІ
3.1. Одержання пероксидовмісного кополімеру методом полімераналогічних перетворень
3. Одержання пероксидного мономеру (ПА) з первинно-третинною пероксидною групою.
3.2.1. Синтез пероксидного мономеру за реакцією алкілування трет-бутилгідропероксиду
3.2.2. Дослідження структури і властивостей пероксидного мономеру
3.3. Кополімеризація пероксидного мономеру з октилметакрилатом
3.3.1. Кінетичні закономірності кополімеризації N-[(трет-бутилперокси)метил]акриламіду з октилметакрилатом
3.3.1.1. Визначення порядку реакції за ініціатором
3.4. Вплив концентрації комономерів на швидкість полімеризації.
3.3.2. Вплив умов проведення кополімеризації на вміст пероксидних груп у складі кополімеру.
3.3.3. Загальна характеристика кополімерів ПА з ОМА
3.3.3.1. Дослідження кополімерів ПА-ОМА методом ПМР спектроскопії.
3.5. Особливості термолізу пероксидних груп у складі кополімерів ПА-ОМА.
РОЗДІЛ
ФОРМУВАННЯ КОВАЛЕНТНО ЗАКРІПЛЕНИХ ШАРІВ ГІДРОФІЛЬНИХ ПОЛІМЕРІВ НА ПОВЕРХНІ ПОЛІПРОПІЛЕНУ
4.1. Формування пероксидовмісних полімерних шарів на поверхні поліолефінів.
4.1.1. Вплив висоти поліпероксидного шару на ефективність прищеплення до полімерної поверхні.
4.1.2. Вплив вмісту пероксидних ланок в кополімері на формування прищепленого поліпероксидного шару.
4.1.2. Вплив температури і часу прогріву на ступінь пероксидації полімерної поверхні.
4. Формування ковалентно прищепленого до поверхні поліпропілену шару поліакриламіду
4.3. Вплив водневого показника середовища на ефективність прищеплення ланцюгів поліакриламіду до пероксидованої поверхні.
4. Вплив вмісту пероксидних груп в прищепленому шарі на ефективність прищеплення ПАА.
4.5. Вплив концентрації мономеру (акриламіду) на модифікацію поверхні поліпропілену
РОЗДІЛ
ФОРМУВАННЯ ГІДРОГЕЛІВ, КОВАЛЕНТНО ЗАКРІПЛЕНИХ НА ПОВЕРХНІ ПОЛІПРОПІЛЕНУ
5.1. Формування ковалентно закріплених на поверхні гідрогелів з використанням методу полімеризації "від поверхні".
5.2. Формування гідрогелів, ковалентно закріплених на поверхні поліпропілену, через структурування форполімерів.
5.3. Властивості закріплених на поверхні поліпропілену гідрогелів
5.3.1. Властивості гідрогелів, сформованих з використанням форполімерів, та закріплених на модифікованій поверхні.
5.3.2. Регулювання механічних властивостей пористих гідрогелів, закріплених на поверхні поліпропілену
5.3.3. Регулювання властивостей гідрогелів, прищеплених по механізму "прищеплення від"
ВИСНОВКИ
СПИСОК