РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Черкасько-Чигиринський геоботанічний район дубово-соснових, соснових та грабово-дубових лісів і терасових варіантів лучних степів та евтрофних боліт займає правобережжя Дніпра від межі Канівського району на північному заході до пониззя р. Тясмину на південному сході. В адміністративному відношенні досліджувана територія належить до Черкаського та Чигиринського районів Черкаської області. В ботаніко-географічному відношенні район розглядається на рівні Черкасько-Чигиринського, а фізико-географічному - Черкасько-Тясминського району, тобто найнижчої одиниці районування. Хоча за своєю структурою ці одиниці є дуже нерівномірними, гетерогенними (борова тераса, заплава і Мошногірський кряж), проте вона суттєво відрізняється від сусідніх подібних територій і розглядається як самостійний район (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Карта Черкасько-Чигиринського геоботанічного району
Загальна його площа приблизно 1 920 км?. Хоч досліджувана територія і розташована на правому березі Дніпра, але через значну подібність до лівобережних районів Дніпровської терасової рівнини, трактується різними авторами по-різному. Так, в системі фізико-географічного районування України [179-180] ця територія належить до Черкасько-Тясьминського району Північної Лісостепової області Дніпровської терасової рівнини Лівобережно-Дніпровської Лісостепової провінції. А за геоботанічним районуванням України [23, 36] відноситься до Умансько-Канівського округу дубових, грабово-дубових лісів та лучних степів Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області (Правобережжя р. Дніпро). Автори останнього геоботанічного районування [56] теж віднесли цю територію до Центрального Правобережнопридніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів та лучних степів Української лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів.
В межах цього району протікає 7 річок загальною протяжністю близько 344 км в межах району (Дніпро - 112 км, Тясмин - 75 км, Вільшанка - 42 км, Ірдинь - 42 км, Рось - 31км, Ірдинка - 29 км, Фоска - 13 км). На території району розташовано близько 23 боліт та 7 озер. Найбільша їх кількість зосереджена в районі Ірдиня та Мошногірського кряжу.
Природна рослинність в межах району досліджень збереглася погано і займає менше 25% території. Найбільші її площі збереглися в межах Черкаського бору, Михайлівського лісу, Мошногірського кряжу та Ірдинського болота.
2.1 Геологічна характеристика
Черкасько-Чигиринський геоботанічний район лежить у межах Українського кристалічного масиву поблизу північно-східного краю південно-руської кристалічної площини в області поширення палеогенових відкладів третинного періоду [146, 150]. Своїм південно-східним краєм масив переходить у Київсько-Черкаський шельф, який доходить до правого берега р. Дніпро.
Глибина залягання кристалічних порід Українського щита, на північно-східному схилі якого розміщений район, 400-600м. Потужна антропогенова товща представлена різними за віком відкладами [140].
Дислокаційні процеси відігравали значну роль у визначенні обрисів південно-російської кристалічної площини. В кам'яновугільний період відбулося опускання земної кори, почався наступ моря і дана територія опинилася під водою. Надалі, на звільнений від моря території Дніпровсько-Донецької западини протікає велика ріка - верхньодевонський Дніпро. В крейдовому періоді відбулося опускання. Островом суші виступив лише Український кристалічний масив. Море залишило товщі осадової крейди, які, наприклад, в селі Байбузах Черкаського району сягають 21,7м. В міоцені інтенсивні процеси альпійського орогенезу (підняття Карпат) певним чином певним чином вплинуло і на характер Дніпровської западини і викликало в ній переміщення, одним з проявів яких було утворення Канівських і Мошенських гір, а також значних понижень - Мошенського між річками Рось-Вільшанка-Дніпро і Ірдинського болота між Мошногіррям і Черкасами. Під впливом таких самих процесів утворена і долина річки Тясмин, що є продовженням долини річки Ірдинь. Ці пониження обмежували піщаний острів, який є територією Черкасько-Чигиринського геоботанічного району [146].
Протягом четвертинного періоду рельєф розвивається під впливом дніпровського льодовика. Виникають нові гляціострукткри, а розвинуті раніше елементи рельєфу зникають через розмив і нагромадження процесів розмиву [79]. В цей час нашарувалися значні річкові та озерні відклади, утворилися наноси пісків (рис. 2.2), вимилися, в процесі зміни русла, принесені вітром товщі лесу. Дніпро виробив широку долину, що знаходиться в межах Лівобережної частини Черкаської області. [70, 141] Таким чином, основу району досліджень утворює Український кристалічний щит, на якому на великій глибині залягають відклади крейди, а вище осадові третинні та четвертинні породи різних структур. Формування рельєфу району визначалося тектонічними процесами і впливом льодовика. За геологічною будовою район має більшу подібність до лівобережних районів.
Рис. 2.2 Геологічна карта
2.2 Геоморфологія
Черкасько-Чигиринський геоботанічний район розміщений на середній частині Придніпровської височини, яка вцілому являє собою високе плато, розчленоване глибокими ярами і річковими долинами.
Для району дослідження властива складна геоморфологічна структура ландшафтів. Різноманітність природних комплексів зумовлена певною взаємодією тектонічних процесів, впливом льодовика і екзогенних сил, що діяли протягом всієї геологічної історії.
Ця ділянка являє собою древню долину Дніпра, для якої характерні заплава та борові місцевості. Соснові та дубово-соснові ліси приурочені до борової піщаної тераси межиріччя Рось-Вільшанка та Дніпро-Ірдинь, що поступово переходить в р. Тясмин. Територія являє собою намитий піщаний острів, утворений переважно дрібно- та середньозернистими піск