Роси та варанги у Візантії Х-ХII ст.: формування та структурна роль найманого військового контингенту

ЗМІСТВступ
Розділ 1. Джерела та історіографія 1.1. Джерела 1.2. Історіографія
Розділ 2. "Рос" та "варанги": еволюція найменувань у джерелах Х-ХІІ ст. 2.1. Походження та етнічний зміст візантійського терміну "рос" 2.2. Походження поняття "варанги" 2.3. Вживання понять "варанги" та "пелекіфори" 2.4. Проблема сутності терміну "кульпінги"
Розділ 3. Шляхи формування найманих військових під
розділів північно- та східноєвропейського походження у візантійській армії Х-ХІІ ст.: міжнародний аспект 3.1. Роль міжнародних угод у комплектації найманих контингентів 3.2. Русь, перший європейський поставник найманців у візантійську армію 3.3. Особливості найму вояків у країнах Скандинавії 3.4. Головні проблеми історії англійського контингенту візантійської армії
Розділ 4. Роси та варанги у візантійських державних та військових структурах 4.1. Положення та функції найманців у військовій структурі Візантії 4.2. Географія та топографія розміщення окремих під
розділів 4.3. Юридична відокремленність та посади командувачів контингенту варангів 4.4. Заохочення найманих вояків 4.5. Християнизація росів та варангів у Візантії 4.6. Сприйняття північного найманця в масовій свідомості Візантії Х-ХII ст.Висновки Додатки А. Хронологічна таблиця дій скандинавських, руських та британських найманців у Східній та Південній Європі у Х-ХIII ст Б. Еволюція назви гавані Варанголімена В. Аколуфи ХI-ХII ст. Г. Візантійські церкви, пов'язані з північними найманцямиСписок