РОЗДІЛ 2.
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Визначення професійно важливих якостей кандидатів на службу в органах внутрішніх справ, необхідних для вступу в училища професійної підготовки працівників міліції
Успішне вирішення завдань структурного реформування правоохоронної системи України, зокрема перебудови механізму кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, міцно пов'язується з підвищенням ролі людського фактора. Робота з кадрами є надзвичайно відповідальною і, в чималому ступені, делікатною справою. У цій роботі варто суворо керуватися науково обґрунтованими принципами добору, розподілу й виховання кадрів, що забезпечить значне підвищення ефективності прийнятих рішень з кадрових питань.
Однією з провідних причин недостатнього рівня кадрової роботи в окремих галузях професійної діяльності ще за радянський часів визначалася "психологічна незабезпеченість" основних процесів управління кадрами і соціального розвитку персоналу (А.Л. Журавльов, А.В. Петровський), у зв'язку з чим було раніш і сьогодні є нагальною розробка і впровадження в практику інноваційного науково-практичного напрямку - психології кадрової роботи [ZZHOUR], [PETR]. Однією із основних складових цього напрямку виступає психологічне вивчення особистості кандидата при прийомі на службу з урахуванням умов його майбутньої професійної діяльності [REEBOO].
На жаль, методи оцінки персоналу, що застосовуються на практиці, не завжди дозволяють науково вирішувати поставлену задачу і правильно оцінити працівника. Нерідко практикується такий підхід, коли працівник оцінюється за випадково обраною групою якостей. Відсутність ефективної системи оцінки призводить до втрати корисних і здатних кандидатів на заміщення вакантних посад.
Науково обґрунтований відбір кандидатів на службу стає дієвим й ефективним тільки на основі вивчення і виявлення їх ділових і особистісних якостей.
З метою вирішення завдань цього дисертаційного дослідження й перевірки висунутої гіпотези нами було використано комплекс взаємопов'язаних емпіричних методів.
В основу експериментальної моделі нашого дослідження було покладено генетичний принцип розвитку і функціонування особистості С.Д. Максименка [MAXX4], який передбачає врахування біосоціальних процесів (нужда - універсальне енергійно-інформаційне утворення - як основний носій і чинник соціального буття людини), концепцію тривимірної поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В.В. Рибалки [REEBOO], яка передбачає врахування п'ятьох етапів конкретизації - від найбільш абстрактної категорії "особистість" і трьох її основних вимірів до класифікації якостей особистості певного трудового профілю, а також підхід до спрямованості особистості Г. Олпорта, Л.І. Божович та С.Д. Максименка [MAXX3], якими спрямованість особистості визначається як підструктура особистості, що обумовлює її життєвий шлях.
З урахуванням генетичного аспекту розвитку і функціонування особистості, ґрунтуючись на взаємозв'язку біологічних (психофізіологічних) та соціальних (соціально-психологічних) засад буття особистості, на основі трьохвимірної структури особистості В.В. Рибалки [REEBOO], з урахуванням соціально-психолого-індивідуального та діяльнісного вимірів, при здійсненні професіографічного вивчення оперативно-службової діяльності працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу нами було побудовано систему соціально-психолого-індивідуальних властивостей особистості працівника міліції (табл. 2.1.). Дана система в подальшому була покладена в основу психологічної моделі та базової професіограми кандидата до вступу в училище професійної підготовки працівників міліції.
Таблиця 2.1.
Соціально-психолого-індивідуальна підструктура особистості працівника міліціїДіяльнісні компоненти особистості
працівника міліціїПотребово-мотиваційнийІнформаційно-пізнавальнийЦілеутворюючийОпераційно-результативнийЕмоційно-почуттєвий
Здатність до професійного
спілкуванняПотреби і мотиви спілкування (афіліація)Обмін інформацією (комунікація)Розуміння партнера по спілкуванню (перцепція)Міжособистісна взаємодія (інтреакція)Емоційно-почуттєві компоненти спілкування (атракція)
Професійна спрямованість
Основні бажання і мотиви поведінкиГоловні пізнавальні процесиЦілі,
ідеали та
переконанняПрагнення
і воля у досягненні
метиЕмоційно-вольова спрямованість
Характерологічні особливості
Мотиваційні риси
характеруІнформаційно-пізнавальні
риси
характеруРиси цілеспрямованості
характеруРиси продуктивності характеруЕмоційно-чуттєві
риси
характеру
Високий рівень самосвідомості
Потреба у самоусвідомленні власної особистостіСамопізнання
та самооцінка особистостіСаморегуляція та
самоконтрольСамореалізація та самовдосконаленняЕмоційно-почуттєві компоненти самосвідомості
Особистий та професійний досвід
Мотиваційний досвідСистема
загальних іпрофесійних знань,
професійний світоглядСистема
професійних вміньСистема
звичок і професійних
навичокЕмоційно-почуттєвий досвід
Достатній рівень інтелекту
Атенційні настановленняОбсяг і переключення увагиСпрямованість і концентрація увагиРозподіл увагиАтенційні емоції (здивування)Інтелектуальні настановленняСенсорно-перцептивні процесиМислительні
та імажиативні процесиСенсорні, перцептивно-рухові, мислительно-дійові операціїІнтелектуальні емоції
(сумнів, натхнення)Мнемічні настановленняОбразна і понятійно-логічна пам'ятьПам'ять у футурогенній функціїРухова
пам'ятьЕмоційна пам'ять
Психофізіологічні якості
Психофізіологічні настановленняСенситивність, ергічність нервової системиРухомість, темп, пластичність нервової системиПрацездатність нервової системиЕмоційність
З метою встановлення переліку індивідуально-психологічних особистісних властивостей, необхі