Зміст
Вступ………………………………………………………………………… …
1. Аналітичний огляд літератури………………………………………………
2. Методологія дослідження містики і містицизму в творчості М.Бердяєва
і С.Франка……………………………………………
3. Прояви містичного компоненту в мистецтві……………………………
Висновки……………………………………………………………………
Література……………………………………………………………………
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Для сучасного суспільства особливо важливими
постають проблеми життя людини, її відчуття самої себе у світі, її
комунікативні дії. Процеси самоідентифікації, самовиявлення, ставлення людини
до оточуючого середовища мають певні складнощі.
В сучасному релігієзнавстві можна простежити тенденцію до усвідомлення того
факту, що можливість духовних вимірів людського буття зумовлена відкритістю
буття людини і водночас притаманною йому тенденцією до цілісності. Ця
відкритість здійснюється шляхом постійного трансцендування людини до того, що
безпосередньо виходить за межі її буття; цілісність — шляхом визначення у
процесі трансцендування. На шляху до трансцендентного людина зустрічається з
Іншим Буттям, з Вищою Реальністю.
Саме ця проблема зустрічі з Іншою Реальністю є однією з ключових проблем у
російській філософії кінця ХІХ — початку ХХ ст. Такі відомі російські філософи,
як В.Соловйов, С.Франк, В.Розанов, М.Бердяєв та ін. досліджували можливості
містичного досвіду людини, а також існуючі вчення і теорії містицизму, їх вияви
в мистецтві. Ця проблематика в їх теоріях завжди співіснувала з моральнісною
проблематикою: якою повинна бути людина, як вона ставиться до себе самої, до
інших людей і до світу. Саме тому в їх працях велика увага приділяється
індивідуальному досвіду людини як основи для розгортання духовності.
Звернення до російської традиції філософування не є випадковим у зв‘язку з тим.
що саме ця традиція обґрунтовує ідею людини не просто як такої, а розробляє
положення, якою повинна бути людина, якщо вона є духовною істотою. Тобто,
йдеться про ставлення людини до світу і його одухотворення.
Сьогодення України демонструє нам цілу «хвилю» новітніх нетрадиційних течій та
рухів, нових тенденцій у різних видах сучасного мистецтва, які, безперечно,
пов’язані з містичним досвідом. Саме тому ми і звернулися до цієї проблеми, яка
надає можливості для аналізу релігійної ситуації в сучасному соціокультурному
просторі України, для визначення місця людини, її індивідуального досвіду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського
національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові програми
державотворення України», науково — дослідної роботи філософського факультету №
БФ — «Філософія і політологія у структурі сучасного соціогуманітарного
знання », науково — дослідницькою тематикою кафедри релігієзнавства
філософського факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення
філософсько — релігійної спадщини російських мислителів кінця ХІХ — початку ХХ
ст. в зв’язку з містикою та містицизмом; обґрунтування ними тих методологічних
засад для дослідження містики і містицизму в мистецтві, які можуть бути
використані в сучасних релігієзнавчих дослідженнях.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
проаналізувати головні риси російської традиції філософування кінця ХІХ ст. –
початку ХХ ст.;
виокремити містичний компонент у російській філософії та розкрити його
особливості;
розкрити змістовну наповненість понять «містика» і «містицизм»;
проаналізувати зміст поняття «індивідуальний містичний досвід» у теоріях
М.Бердяєва і С.Франка;
- проаналізувати значення та особливості містики і містицизму в творчості
російських філософів для аналізу їх проявів у мистецтві.
Об’єктом дисертаційного дослідження є філософсько-релігійна спадщина
російських філософів кінця ХІХ — початку ХХ ст
Предметом дисертаційного дослідження є містичні теорії російських філософів, їх
підходи до містичного компоненту та його прояву в мистецтві.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають
принципи наукового аналізу — об’єктивності, історизму, світоглядного плюралізму
та методи суто релігієзнавчі —позаконфесійності й толерантності. На основі
методу компаративного аналізу висвітлюються існуючі у науці підходи до аналізу
містики та містицизму. Ґрунтовний аналіз цієї проблеми базується на зверненні
до праць українських та зарубіжних дослідників.
В основу дослідження містики і містицизму покладено системний метод, що
пов’язано з наявністю містичних тенденцій в російській філософії всеєдності (
В.Соловйов, С.Франк та ін.).
Безпосередньо проблеми містики і містицизму аналізувалися такими вітчизняними і
зарубіжними дослідниками — Е. Андерхілл, С. Гроф, С. Капранов, Л.Конотоп,
В.Мезенцев, П. Мінін, Б. Рассел, Є. Торчинов, Д. Фрезер, С. Хоружий, В.Хромець,
М. Еліаде та ін.
Головні особливості російської філософії в кінці ХІХ — ХХ ст. аналізувалися
такими дослідниками — С.С.Аверінцев, В.М.Акулінін, М.М. Бахтін, П.П.Гайденко,
А.В.Гулига, С.Г.Гутова, О.М.Єрмічев, О.Ф.Замалєєв, О.П.Козирєв, Л.Конотоп,
В.О.Кувакін, О.Ф.Лосєв, В.В.Спіров, С.С.Хоружий, З.В.Швед, І.Б.Ястрєбов та ін.
Проблемі дослідження творчої діяльності людини присвячені праці таких відомих
дослідників, як С.С.Аверінцев, В.П.Андрущенко, М.М.Бахтін, П.П.Гайденко,
Т.Г.Горбаченко, В.С.Горський, Л.В.Губерський, С.Г.Гутова, О.М.Єрмічев,
О.Ф.Замалєєв, О.П.Козирєв, Л.Г.Конотоп, В.І.Лубський, М.В.Лубська, О.І.Предко,
І.Б.Ястрєбов та ін.
Проблема проявів містики і містицизму в мистецтві аналізувалася в працях
філософів, психологів, культурологів, мистецтвознавців — С.Аверінцева,
М.Бахтіна, Д.Генриха, А.Камю, Л.Конотоп, О.Леонтьєва, М.Мід, С.Рубінштейна,
Ж.-П.Сартра, Б.Скіннера та ін. Вищезазначені автори розглядають містику і
містицизм у мистецтві як «подвоєння світу», з одного боку, і як об’єднання
існуючого — з іншого.
Загальнометодологічною основою дослідження стали праці представників
західноєвропейської філософії — І.Канта, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Леві-Брюля,
К.Леві-Строса, Дж.Фрезера, М.Еліаде; українських вчених – В.Андрущенка,
Т.Горбаченко, Л.Губерського, А.Колодного, А.Конверського, Л.Конотоп,
В.Лубського. М.Лубської, О.Предко, О.Сарапіна, Г.Середи, П.Сауха,
Є.Харьковщенка та ін.; звернення до їх праць надало можливість здійснити аналіз
містики, містицизму, їх проявів як у російській філософії кінця ХІХ — ХХ ст.,
так і в мистецтві.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному
релігієзнавстві здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз містики і
містицизму в спадщині російських мислителів кінця ХІХ — ХХ ст., їх проявів у
мистецтві, розкриті методологічні підходи М. Бердяєва і С. Франка до
особливостей функціонування містики і містицизму в мистецтві, обґрунтовані
методологічні принципи та прийоми, які можуть бути використані в сучасних
релігієзнавчих дослідженнях, а також у тих творах мистецтва, які потребують
теоретичного переосмислення.
Найбільш суттєві наукові результати, які відображають новизну дисертаційного
дослідження, розкриваються в наступних положеннях, що виносяться на захист:
– встановлено, що містичний компонент є складовою російської філософії, що
пов’язано з особливостями типу філософування, стилю викладу матеріалу; тип
філософування, який є характерним для російської філософії в цілому – це
міфологічне сприйняття оточуючого довкілля, прагнення відшукати істинний сенс
не в світі повсякденності (дійсності), а в світі Вищої Реальності, що і сприяло
«розгортанню» містики и містицизму в межах російської традиції філософування;
– з’ясовано, що в процесі аналізу використовується наступне розрізнення містики
і містицизму: «містика» — це індивідуальний досвід, індивідуальні переживання і
«бачення» людини, а «містицизм» — це вчення, теорії та концепції, що стосуються
містичного досвіду, містичних переживань, містики як такої. Містику і містицизм
можна визначити як певний тип світоспоглядання, який сформувався у російській
традиції філософування в ХІХ — ХХ ст.;
– проаналізовано, що філософсько-релігійні вияви містицизму в мистецтві можна
відстежити у філософії всеєдності, яка дозволяє розглядати світ та його
закономірності як неподільну цілісність. Саме це і слугувало основою для
формулювання багатьох ідей М.Бердяєвим і С.Франком, а містичний досвід завжди
був і залишається досвідом індивідуальним;
– доведено, що завдяки вченню про Бога як відкритій Реальності, С.Франк
виводить і свою антропологію: не тільки людина народжується у Богові, але й Бог
народжується в людині. Інтерпретація М.Бердяєва – людина є співробітником Бога,
не тільки людина потребує Бога, але і Бог потребує людину органічно поєднується
з положеннями С.Франка; діяльність митця й інтерпретується як «народження Бога
в серці людини»;
– встановлено, що мистецький здобуток П.Флоренського, Є.Трубецького,
С.Булгакова, Л.Успенського видається актуальним у контексті пізнання в
сучасному суспільстві не лише мистецької, але й духовної цінності ікон. Ця
актуальність зумовлюється: а) необхідністю усвідомлення складної художньої і
символічної природи іконопису, відмінного від традиційного, світського
живопису; б) поширенням іконографічних та іконологічних знань як серед
віруючих так і для потреб світського естетичного виховання. В свою чергу,
поширення уявлень та знань про ікону є надто важливим для збереження
української духовної спадщини, оскільки вона пов’язана з іконописом.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки
та положення наукової новизни розроблені автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження
обговорювалися на методологічних семінарах та засіданнях кафедри
релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, а також на міжнародних наукових конференціях, зокрема,
міжнародній конференції «Дні науки філософського факультету — », (Київ);
«Дні науки філософського факультету — », (Київ); «Дні науки філософського
факультету — », (Київ).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в чотирьох статтях у
фахових наукових виданнях та тезах виступів на трьох наукових конференціях.
Структура дисертаційної роботи обумовлена логікою дослідження, що визначається
поставленими метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох
розділів,
висновків. Основна частина роботи структурована відповідно з поставленими
завданнями: в першому
розділі визначається стан розробленості проблеми та
висвітлюються філософський та релігієзнавчий аспекти дослідження містики і
містицизму, виявляються домінантні риси російської традиції філософування і
наявність у ній містичного компоненту; у другому
розділі аналізуються
методологічні підходи російських філософів XIX — XX ст. до містики і
містицизму. У третьому
розділі аналізується містичний компонент у мистецтві,
особливості його функціонування. Обсяг дисертаційної роботи cторінок
основного тексту, а список
- Київ+380960830922