РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИВНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЙОГО
ОСОБЛИВОСТІ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ
Науковий аналіз проблем оподаткування вимагає пізнання внутрішньої логіки функціонування і розвитку податкових систем, що ґрунтується на дослідженні їх законів та закономірностей. Останнє передбачає виявлення стійких, необхідних взаємозв'язків як причинно-наслідкового, так і функціонального характеру між елементами податкової системи, а також між податковою системою та іншими соціально-економічними системами і політичними інститутами. Пізнання законів і закономірностей є джерелом необхідної інформації для тих, хто приймає політичні рішення, розробляючи податково-бюджетну політику, ухвалюючи закони з питань оподаткування. Їх знання дозволяє передбачити зміни, які можуть статися: в податковій системі внаслідок зміни правил ухвалення податково-бюджетних рішень в парламенті, а також величини ВВП, обсягу індивідуальних доходів платників; у величині надходжень до бюджету держави, масштабах опору платників податкам - внаслідок зміни величини їх ставок; у величині "омертвілих" збитків - внаслідок зміни стрімкості прогресії прибуткового податку з громадян і т.ін. Дослідження всіх цих взаємозв'язків становить стрижень сучасної фінансової науки, яка наголошує на тому, що в наш час "особливої актуальності набуває причинно-наслідковий аналіз процесу акумуляції державних доходів" [8, с. 14].
Аналіз стійких взаємозв'язків в системі оподаткування ми будемо здійснювати на таких засадах:
По-перше, ми будемо керуватися необхідністю розмежування законів, закономірностей і тенденцій як таких, що характеризують різні аспекти буття податкової системи. Зокрема, закони ми будемо розглядати як суттєві, стійкі, необхідні зв'язки функціонування, а закономірності - розвитку оподаткування. Закономірності характеризуються такою особливістю: оскільки вони є зв'язками розвитку, а розвиток того чи іншого явища, як правило, спричинений не одним, а сукупністю інших явищ, то причинно-наслідковий зв'язок, що фіксується закономірністю, набуває специфічної форми. В ньому причина представлена або сукупністю явищ, або безпосередньо одним явищем, яке розвивається, породжуючи зміни в іншому явищі лише на фоні певних зовнішніх причин.
Окрім закономірностей, розвиток податкових систем визначається тенденціями, що характеризують напрямок розвитку явища. На відміну від закономірностей тенденції є менш сталими явищами, або явищами, ступінь сталості яких ще не достатньо виявлений. Тенденції бувають суттєвими і несуттєвими. Лише суттєві, сталі тенденції є закономірностями. Взаємозв'язок закономірностей і тенденцій полягає також в тому, що будь-яка закономірність виникає спочатку як тенденція, що підсилюючись, перетворюється в більш-менш сталу і набуває форми власне закономірності.
По-друге, ми будемо виходити з того, що ні закони, ні закономірності не діють як "залізна" необхідність, яка реалізується за всіх умов.
По-третє, вихідною точкою нашого аналізу має бути визнання того факту, що дослідження законів і закономірностей як суттєвих взаємозв'язків функціонування і розвитку оподаткування повинно ґрунтуватися на пізнанні сутності соціально-економічної організації суспільства і демократичної правової держави, метою якої є максимізація суспільного добробуту. Така держава вступає у відносини з громадянським суспільством, що характеризуються делегуванням громадянським суспільством державі лише тих функцій і повноважень, які необхідні для ухвалення спільних рішень, спрямованих на реалізацію вищезазначеної мети. Обсяг доходів, необхідний для забезпечення виконання державою цих функцій та повноважень, і визначає межі оптимального оподаткування. Отже, суттєві взаємозв'язки функціонування і розвитку податкових систем є законами і закономірностями оподаткування в економіці добробуту, тобто оптимального оподаткування. Менш глибокі взаємозв'язки в процесі функціонування і розвитку податкових систем розкриваються в результаті аналізу діяльності державних інститутів, що розробляють і реалізують податкову і бюджету політику, керуючись усім розмаїттям інтересів, серед яких на перший план за певних умов виходять не суспільні інтереси, а інтереси максимізації вигоди певних груп, внаслідок чого податкова система, що формується, не відповідає критеріям оптимального оподаткування.
По-четверте, визначення основної проблеми дослідження як проблеми становлення податкової системи вимагає зосередження аналізу передусім на закономірностях оподаткування. Водночас необхідним є розкриття і деяких законів функціонування податкових систем, аналіз яких є важливим для дослідження закономірностей.
По-п'яте, для забезпечення комплексності дослідження закони і закономірності становлення податкових систем ми поділяємо на загальні закони і закономірності податкової системи, що характеризують її функціонування і розвиток в цілому; закони і закономірності її структури; закономірності становлення окремих податків.
2.1 Сутність та форми прояву законів і закономірностей
податкової системи
Закономірності оподаткування можуть бути виявлені і досліджені лише на основі пізнання його еволюції. Зокрема, проведений аналіз історичних етапів становлення податкових систем дозволяє сформулювати таку його закономірність, як перехід від панування приватно-правових форм доходів держави і використання податків як випадкового, екстраординарного явища до їх перетворення спочатку на постійне, а потім і основне джерело державних доходів. Ця закономірність засвідчила підтверджені історичною еволюцією оподаткування переваги податку як найбільш надійного джерела державних доходів. Зазначені переваги спричинили формування доходів сучасних держав переважно за рахунок податкових надходжень, про яке можна говорити як про закон функціонування зрілої бюджетної системи. Дію цього закону демонструє табл. А.1 у додатку А.
З проведеного аналізу витікає і така закономірність становлення оподаткування, як