РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об`єкт і структура дослідження
Здійснено офтальмологічне обстеження 14731 особи, що зазнали радіаційного
ураження внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Основні етапи дослідження:
1. Розробка системи стандартизованого обстеження органа зору і формалізованого
протоколу;
2. Пілотне дослідження - 1535 опромінених осіб, із них 1174 УЛНА, які до когорт
основного дослідження не ввійшли. На основі одержаних даних було оцінено
необхідну потужність дослідження для забезпечення репрезентативності;
3. Офтальмологічне обстеження і довготривалий моніторинг когорт учасників ЛНА
на ЧАЕС з різними дозовими навантаженнями, обумовленими їх професійною
діяльністю в зоні ЧАЕС. Загалом в цих когортах - 5195 осіб. Контролем для
когорт УЛНА з різним дозовим навантаженням була когорта УЛНА, сформована з
осіб, дозове навантаження (на все тіло) яких було менше за 5 сҐр;
4. Офтальмологічне обстеження декількох додаткових груп опромінених осіб з
метою вивчення клінічних особливостей радіаційно обумовленої офтальмопатології.
Серед них 3773 евакуйованих із зони відчуження ЧАЕС, 841 дорослий мешканець
контрольованих територій, 2460 дітей і підлітків - мешканців контрольованих
територій, 927 УЛНА на ЧАЕС, які не увійшли до когорт основного дослідження;
5. Обстеження контрольної групи без радіаційного впливу - 288 неопромінених
працівників промислового підприємства;
6. Епідеміологічний і статистичний аналіз матеріалів дослідження.
2.2. Клініко-епідеміологічний реєстр і система стандартного обстеження органа
зору для КЕР
Для тривалого спостереження за станом здоров'я постраждалих при Чорнобильській
катастрофі створена ( в 1991 - 1995 роках) спеціальна система довготермінового
клініко-епідеміологічного моніторингу. Ця система призначена для поглибленого
та комплексного вивчення стану здоров'я репрезентативних груп населення, що
зазнало радіаційного опромінення внаслідок катастрофи на ЧАЕС, з метою
формування більш об'єктивного уявлення про медичні наслідки Чорнобильської
катастрофи, оцінки впливу на стан здоров'я професійного і аварійного
радіаційного опромінення та таких нерадіаційних факторів, як інші професійні
шкідливості, вік, паління і деякі інші.
При створенні системи клініко - епідеміологічного моніторингу фахівцями
Інституту епідеміології і профілактики променевих уражень НЦРМ АМН України було
прийнято за основу такі принципові положення:
- склад репрезентативних категорій постраждалих визначається з урахуванням
епідеміологічних міркувань і теорії статистичних досліджень;
- добір постраждалих для введення в склад реєстру здійснюється групою
епідеміологів з урахуванням віково-статевих, професійних, інших особливостей
генеральної сукупності;
- збирання та обробка дозиметричної інформації здійснюється спеціалістами -
радіологами та дозиметристами;
-інформація про умови мешкання, нерадіаційні фактори ризику централізовано
збирається та обробляється спеціалістами - гігієністами.
Було створено стандартизовану систему медичних обстежень дорослого і дитячого
населення в відповідності зі спеціально розробленими стандартними протоколами.
В межах описаного дослідження для збирання, довготермінового збереження,
обробки результатів стандартизованих медичних досліджень функціонує
клініко-епідеміологічний рєестр ( КЕР).
Вхідною формою КЕР є формалізований протокол.
Загальна чисельність вибіркового складу - 40 тис. осіб. Чисельність учасників
робіт на ЧАЕС - 12.5 тис. осіб, евакуйованих - 10 тис. ( з них 6.5 тис.
дорослих і 3.5 тис. дітей), мешканців радіаційно забруднених територій -10 тис.
осіб, дітей, народжених від осіб 1,2 і 3 груп первинного обліку - 3 тис.,
контрольної групи - 4.5 тис. осіб.
Рекрутування осіб до КЕР здійснюється спеціальною групою, спеціалісти, що
ведуть обстеження або обробляють їх результати, усунуті від цього процесу.
Виклик введених до КЕР осіб на обстеження здійснюється централізовано:
спеціалісти, що ведуть обстеження або обробляють результати досліджень, також
усунуті від цього процесу.
Всі пацієнти, незалежно від стану здоров'я, обстежуються за єдиною програмою.
Обов`язково здійснюється також широкий спектр лабораторних та інструментальних
діагностичних досліджень.
При потребі здійснюються додаткові лабораторні або інструментальні дослідження.
Програма обстеження по окремим спеціальностям може передбачати, крім
обов`язкових досліджень, дослідження, які здійснюються при потребі. Потреба у
подібному додатковому обстеженні визначається відповідним спеціалістом у
кожному конкретному випадку.
Ми виконували додаткові інструментальні обстеження для аналізу впливу ІР на
окремі функціональні показники органа зору. Для цього здійснювався випадковий
відбір груп з осіб, внесених у КЕР, які проходили стандартне обстеження.
Переважно використовувався випадковий відбір за номером у реєстрі. Останній є
випадковою величиною, оскільки випадковим чином присвоюється внесеним у КЕР на
початку первинного - при внесенні до КЕР - обстеження технічним працівником -
медреєстатором.
Складовою частиною клініко - епідеміологічного дослідження є програма вивчення
стану органа зору, розроблена нами.
Була створена система стандартизованого обстеження органа зору.
Для створення формалізованого протоколу обстеження ока було здійснено відбір
адекватних методик обстеження (представлено в додатку А). Після відбору
основних методів обстеження і розробки методики стандартного опису виявлених
змін ока було розроблено формалізований протокол (додаток Б), що регламентував
проведення цих обстежень, надаючи можливість для фіксації результатів в базі
даних, і стандартні опитувачі, за допомогою яких анкетувал
- Київ+380960830922