РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ
В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ: СИТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
2.1. Оцінка динаміки структурних зрушень в контексті їх ефективності
Структура економіки, з якою Україна вступила на шлях незалежного розвитку,
сформувалася в основному в умовах планово-розподільчої системи як невід’ємна
частина єдиного народногосподарського комплексу колишнього СРСР, котра
характеризувалась глибокими деформаціями, низькою конкурентоздатністю більшості
виробів обробної промисловості, високим рівнем монополізації виробництва та
обігу тощо і була ізольована від світового ринку. На макрорівні деформованість
проявлялась, насамперед, в слабкій розвинутості сфери послуг, а щодо такої
складової, як ринкова інфраструктура – практично її відсутності. Деформації в
структурі промисловості виражались в переважанні розвитку галузей важкої
промисловості (добувних і тих, що виробляють проміжний продукт), що було
пов’язано з високим ступенем мілітаризованості економіки і відсталістю галузей,
які виробляють товари народного споживання.
Для самостійного функціонування в рамках суверенної держави необхідно було
сформувати нову структуру господарства, яка відповідає ринковій системі
відносин. Найважливішими структурними характеристиками на макрорівні, які дають
загальне уявлення про економіку країни, її тип, є структура валового
внутрішнього продукту (ВВП) або валової доданої вартості (ВДВ), а також
структурні характеристики окремих галузей, насамперед промисловості.
За період з 1990 по 2000 р. в структурі ВДВ намітилась тенденція до скорочення
частки галузей, які виробляють товари, і зростання частки послуг (див. табл.
2.1). Як видно з даних таблиці, частка перших скоротилася з 70,7% у 1990 р. до
53,8% у 2000 р., або на 16,9 процентних пункта, а частка других – зросла з
29,5% у 1990 р. до 47,4% у 2000 р. Серед галузей, які виробляють товари, в
найбільшій мірі скоротилась частка сільського господарства і будівництва –
відповідно в 1,9 і 1,8 раза. В сфері послуг впродовж 90-х років найбільш
інтенсивно змінювалась частка
Таблиця 2.1
Галузева структура валової доданої вартості в 1990-2000 рр.
(відсотків до загального підсумку)
Галузі
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Галузі, які виро-
бляють товари
70,7
73,7
71,8
59,4
63,8
58,1
52,0
49,5
50,4
52,8
53,4
у тому числі:
промисловість
36,0
42,3
43,5
29,9
39,0
34,6
31,0
28,4
29,8
32,8
31,4
сільське господарст-
во (включаючи сіль-ськогосподарські по-слуги) та лісове го-сподарство
25,6
22,8
20,3
21,7
16,3
15,4
13,8
14,4
14,3
14,2
17,1
будівництво
8,5
8,2
7,4
7,0
8,3
7,7
6,7
5,9
5,6
5,0
4,2
інші галузі, які виро-
бляють товари
0,6
0,4
0,6
0,8
0,2
0,4
0,5
0,8
0,7
0,8
0,7
Галузі, які надають
послуги
29,5
28,2
32,3
48,8
42,5
44,4
49,5
51,8
50,8
48,3
47,8
у тому числі:
транспорт і дорожнє
господарство
6,5
5,4
7,6
11,2
7,9
11,9
12,9
11,6
11,8
11,7
11,1
зв’язок
1,1
0,9
0,6
0,6
1,1
1,6
2,0
2,9
2,7
2,5
2,6
торгівля та громад-
ське харчування
4,5
4,2
4,8
7,7
5,7
5,9
6,4
9,1
8,7
8,5
10,6
матеріально-техніч-
не постачання, збут
і заготівля
1,0
1,3
1,6
4,7
2,3
1,8
1,6
1,5
1,1
0,9
0,7
наука і наукове об-
слуговування
2,1
1,5
1,3
0,9
1,9
1,2
1,2
1,3
1,1
1,2
1,1
освіта
3,2
3,4
3,4
3,2
3,5
5,5
5,9
5,6
5,6
5,1
5,0
культура і мистецтво
0,7
0,6
0,6
0,6
0,5
0,8
1,0
1,0
0,8
0,7
0,6
фінанси, кредит,
страхування, пенсій-
не забезпечення
0,6
2,0
4,4
10,2
8,1
3,0
2,5
2,3
2,4
1,9
2,1
Разом по галузях економіки
100,2
101,9
104,1
108,2
106,3
102,5
101,5
101,3
101,2
101,1
101,2
Оплата послуг фіна-нсових посередників
-0,2
-1,9
-4,1
-8,2
-6,3
-2,5
-1,5
-1,3
-1,2
-1,1
-1,2
Всього
100
100
100
100
100
100
100
100
100
100
100
Джерело: [110, с. 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142].
транспорту, зв’язку, торгівлі та фінансів відповідно в 1,8; 2,3; 1,9 і 3,2
раза. Секторна структура ВДВ представлена в додатку В.
Із структурою ВДВ тісно пов’язана галузева структура зайнятості (див.табл.
2.2). Тенденції в структурі зайнятості дещо відрізняються від тенденцій в
структурі ВДВ. Зокрема, частка працівників, зайнятих у сільському господарстві
та будівництві, в загальній кількості працівників за галузями економіки,
скорочується значно повільніше, ніж частка цих галузей в загальному обсязі ВДВ.
Так, частка зайнятих працівників у сільському господарстві скоротилася лише в
1,1 раза, а в будівництві – в 3 рази. В сфері послуг, навпаки, частка
працівників збільшувалась значно повільніше, ніж зростала її частка у ВДВ (при
зростанні частки сфери послуг у ВДВ в 1,6 раза, частка її в кількості зайнятих
збільшилась в 1,3 раза). У виробничій сфері збільшилась частка
малокваліфікованої робочої сили, витіснивши висококваліфікованих кадрів в
галузях загального машинобудування, науково-дослідних центрів.
Таблиця 2.2
Структура працівників за галузями економіки
(в % до загальної кількості)
Галузі
1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Економіка - всього
100
100
100
100
100
100
100
Сільське господарство
21,1
21,2
20,6
20,2
19,1
18,7
18,9
Промисловість і
будівництво
38,6
33,7
32,9
32,3
32,5
32,1
29,9
Послуги
40,3
45,1
46,5
47,5
48,4
49,2
51,2
з них:
транспорт і