РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дисертаційна робота виконана у відповідності з програмою науково-дослідної
роботи Сумського національного аграрного університету (номер державної
реєстрації 0199V000548) – “Впровадження більш досконалих методів діагностики,
лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики,
перепела”. Робота здійснювалась за період з 1985 по 2003 рік на кафедрі
вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи, проблемній лабораторії по
вивченню хвороб птиці Сумського НАУ, лабораторії профілактики хвороб птиці
Інституту птахівництва УААН, обласній державній лабораторії ветеринарної
медицини та державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м.
Суми і птахівничих господарствах України різного технологічного напрямку, в
тому числі ДППЗ, репродуктори 1 та 2 порядку, птахофабрики яєчного напрямку та
бройлерні птахогосподарства.
Об’єкт дослідження – умовно-патогенні інфекції птиці, їх епізоотичне та
епідеміологічне значення, вплив на якість продукції птахівництва.
Предмет дослідження – вивчення властивостей основних умовно-патогенних
мікроорганізмів птиці та контамінації ними продуктів птахівництва у
господарствах різного технологічного напрямку. Вплив умовно-патогенної
мікрофлори на якість продуктів птахівнтцтва. Ветеринарно-санітарна експертиза
тушок птиці при бактеріальних інфекціях та їх первинній обробці. Заходи з
контролю та профілактики умовно-патогенних інфекцій птиці, що дозволяють
отримати біологічну цінну продукцію птахівництва.
В лабораторних дослідах використовано 1205 голів курчат, 870 білих мишей, 1400
курячих ембріонів, 10 білих щурів, 109 кролів.
У виробничих умовах з допомогою бактеріологічного методу досліджено 1130 проб
повітря вивідних шаф інкубаторію, 1910 проб повітря пташників та забійних цехів
обстежено 1250 трупів курчат різного віку, 710 трупів дорослої птиці, 1510
тушок птиці, забитої на санітарних бойнях птахогосподарств, 530 тушок птиці, що
реалізувалась у магазинах та на ринку (рис.2.1). Нами було виділено та
ідентифіковано 3367 культур мікроорганізмів.
Ретроспективний аналіз ізоляції умовно-патогенної мікрофлори в різних зонах
України проводили за період 1985-2003 рр. При цьому враховували географічне
розташування птахогосподарств, технологічний напрямок, видову належність
ізольованих культур, їхню кількість, вік птиці, від якої була ізольована
мікрофлора. Проведено формування груп даних за вище вказаними показниками,
складання таблиць, графіків, обробка одержаних даних.
Для проведення мікробіологічного моніторингу виводу курчат, що включає в себе
вивчення динаміки накопичення умовно-патогенної і патогенної мікрофлори в
повітрі вивідних шафів інкубаторію, чашки Петрі із поживними середовищами (МПА,
ЖСА, агар Ендо, 5% КА, агар Сабуро) встановлювали у вивідні шафи на 3-х рівнях
(верх, середина, низ) з експозицією 5 хвилин, у момент досягнення виводу
10-15%, 30-40%, 60%, 80% – у кінці виводу. В момент експонування чашок,
вентиляцію вивідних шаф відключали, двері шафи щільно зачиняли. Чашки Петрі з
пробами ставили в термостат на 24 годин при Т-+37° С, чашки Петрі з агаром
Сабуро поміщали в термостат на 48 годин, при Т-+22° С.
З метою подальшого мікробіологічного контролю за станом здоров'я курчат перших
днів життя проводили мікробіологічний контроль повітря пташників, аналіз
загибелі курчат з урахуванням
Рис. 2.1 Загальний вигляд тушок птиці, що піддавались дослідженню
частоти патологоанатомічних ознак, що були зареєстровані, і результатів
бактеріологічних досліджень. Мікробіологічний контроль повітря пташників
проводили один раз на декаду. Проби повітря відбирали седиментаційним методом
за Матусєвичем з ранку при спокійному стані птиці. Чашки Петрі з поживними
середовищами, при утриманні на підлозі, становили на рівні голови птиці, а при
клітковому – на рівні середнього ярусу батареї. Період вільного осаду
мікроорганізмів на поживні середовища складав п’ять хвилин. Колонії, які
виросли, підраховували за допомогою напівавтоматичного лічильника для рахування
колоній (ПСБ). Аналогічно відбирали проби повітря у цеху забою птиці. Чашки
ставили по діагоналі забійного цеху – до забою птиці, в період забою та після
забою птиці.
Ізоляцію мікроорганізмів з ембріонів “задохликів”, з трупів та тушок птиці,
забитої на бойні, харчового яйця, вивчення морфологічних, біохімічних та
патогенних властивостей проводили за методиками, які представлені у довіднику
“Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции” під редакцією
Антонова В.П. [28]. Вид мікроорганізмів ідентифікували з використанням
визначника Берги [277]. Бактерій із родини Enterobacteriaceae виявляли за
схемою1.
Висіви із проб кісткового, головного мозку, серця, печінки, жовчного міхура,
м’язів та інших органів проводили на прості і елективні та диференційно –
діагностичні поживні середовища. Змиви з шкаралупи яєць робили стерильним
квачем, який вносили в стерильний фізіологічний розчин, а потім пересівали на
середовище Хейфіца. Зішкреби з вентиляційних люків та змиви з обладнання
забійного цеху проводили за схемою: проби відбирали в стерильні чашки, потім
перекладали 1 грам проби в стерильні пробірки з 9 мл стерильного фізіологічного
розчину і струшували. З отриманої суміші готували розведення 1:100-1: 10000.
Після осідання з верхнього шару проводили висіви на МПБ, МПА, середовище Ендо,
Плоскірєва, Сабуро, Чапека,
Схема 1 Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу та продукції
птахівництва на виявлення мі