Розділ 2
"Електронні системи у автоматиці і обчислювальній техніці"
№
п/п Назви темКількість годин І. Тематика лекцій: 1 Тема 1. Автоматика та автоматизація. 2 2 Тема 2. Основні поняття та класифікація систем автоматики.
А - 7; 8; 9. 1 2-3 Тема 3. Елементи та пристрої систем автоматики.
А - 7; 9. Б - 7.
3
4 Тема 4. Автоматичні системи контролю, сигналізації та захисту.
А - 7. Б - 8. 2 5 Тема 5. Системи автоматичного регулювання.
А - 8. Б - 8. 2 6 Тема 6. Основи радіолокації та дистанційного управління. Телемеханіка.
А - 8. Б - 9. 2 7 Тема 7. Автоматика в школі.
А - 7; 8. 1
7-8
Тема 8. Загальні відомості про електронно-обчислювальні машини.
А - 7; 8.2 8-10 Тема 9. Елементи ЕОМ.
А - 7.4 10-12 Тема 10. Основні операційні вузли ЕОМ.
А - 7; 8.4 12-13 Тема 11. Основні пристрої ЕОМ.
А - 7; 8. Б - 8.3
14
Тема 12. Автоматичні, мікроелектронні, структурні елементи ЕОМ у профільному виробництві та політехнічному навчанні. Науково-технічна творчість учнів.
А - 7; 8; 9. Б - 8.
2 ВСЬОГО:
28-20
ІІ. Тематика лабораторних занять:
Основи автоматики.
1 Регулювання температури потенціометром КВП-1.
2 2 Вивчення та дослідження схем сигналізації.
2 3 Вивчення тензометричної установки.
2 4 Вивчення градуювання реле часу.
2 Основи обчислювальної техніки.
5 Вивчення логічних елементів.
2 6 Дослідження тригерів.
2 7 Вивчення лічильників.
2 8 Дослідження суматорів.
2 9 Дослідження універсального регістра зсуву.2 10 Дослідження шифраторів та дешифраторів.
2 ВСЬОГО:20
Рекомендована література
А) 1-[76], 2-[297], 3-[88], 4-[154], 5-[136], 6-[313], 7-[354], 8-[114], 9-[264], 10-[346].
Б) 1-[235], 2-[89], 3-[333], 4-[196], 5-[87], 6-[43], 7-[334], 8-[310], 9-[245], 10-[106].
Повна інформація про тематичне планування курсу опублікована у [180].
3.7. Вивчення радіоелектроніки
у середній загальноосвітній школі
Рівень розвитку цивілізації базується на досягненнях фундаментальних природничих наук як рушійної сили науково-технічного прогресу. У цьому фізика та радіоелектроніка посідають чільне місце. Майбутнє людства залежить від спроможності природничих наук розв'язати складні глобальні соціально-економічні проблеми, які постали перед нами на початку третього тисячоліття. Пошук шляхів розв'язання злободенних проблем безпосередньо пов'язаний з досягненнями фундаментальних і природничих наук, якими є, зокрема, фізика і радіоелектроніка. Варіативний підхід до вивчення радіоелектроніки як системи, що бере початок у середній загальноосвітній школі, дає можливість здійснити неперервний розвиток пізнання явищ природи, законів об'єктивного світу, розкриває зв'язок між наукою, технікою і суспільством. Разом з тим, більш предметно, наочно і на практиці знаходять відображення теоретичні знання з фізики та їх використання у нових виробничих технологіях. Практична і побутова цінність вивчення радіоелектроніки для учнів загальноосвітніх шкіл та студентів педагогічних вузів полягає у тому, що вона: 1) дає можливість глибше зрозуміти фундаментальні закономірності фізики за рахунок усвідомленого бачення природних процесів; 2) сприяє усвідомленню фізичних законів; 3) забезпечує політехнічну підготовку випускників шкіл, майбутніх учителів фізики та виробничих технологій і основ виробництва. Відомо, що ознайомлення з елементами радіоелектроніки на побутовому рівні діти розпочинають раніше, ніж у школі. Проте, у курсі трудового навчання у школі практично відсутня навіть опосередкована інформація щодо радіоелектроніки, електронних високотехнологічних систем.
Специфіка вивчення радіоелектроніки у загальноосвітній школі полягає у тому, що форми навчання, прийнятні для спеціалізованих середніх навчальних закладів, у тому числі відновлені НВК, хибують традиційними підходами до системи навчання без акцентів на цілком закономірний стимулюючий фактор - одержання певної фізико-технічної освіти з реальною можливістю працевлаштування.
Нова освітня доктрина характеризується змінами концептуального характеру з акцентом на індивідуальність суб'єкта навчання, іноваційними технологіями, дієво-особистісними методиками [77, 182, 192].
При таких формах навчання забезпечується поглиблене фахове вивчення базових дисциплін (фізики, технологій виробництва), зокрема, теоретичний рівень та конструювання здійснюються на основі нових інформаційних технологій навчання, оптимізації лабораторно-практичного практикуму, внесенні вдосконалень у формування і розвиток умінь і навичок [168, 169].
Таким чином, у рамках можливостей середньої загальноосвітньої школи при вивченні радіоелектроніки слід приділити увагу вивченню питання фізичних основ радіоелектроніки, і весь курс можна визначити як курс практичної радіоелектроніки у системі двохступеневої освіти [131, 406].
Перший рівень (основна школа) розв'язує питання початкового ознайомлення з елементами радіоелектроніки і забезпечує виконання елементарних практичних робіт: розгляд і читання принципових схем, аналіз блок-схем і структурних схем, а також розробку монтажних схем або їх аналіз за відомими спрощеними представленнями. Досвід вказує на доцільність використання елементно-блочних монтажних робіт за допомогою стандартних (виготовлених раніше, з відповідними комутаційними з'єднаннями) монтажних схем, так званий комутаційний монтаж. Педагогічний експеримент у загальноосвітніх школах підтвердив прояв зацікавленості до таких видів робіт у 70-80 відсотків гуртківців.
Другий рівень - це вивчення радіоелектроніки у 10-11 класах звичайних загальноосвітніх шкіл. При поглибленому вивченні фізики він спирається на колективну роботу на ур