РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ОПЕРАТИВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Структура системи оперативного економічного аналізу
Методологічні засади оперативного економічного аналізу трансформуються в
діалектичний метод пізнання, який передбачає системний розгляд досліджуваного
предмета у різнобічних зв’язках, взаємодії, безперервному русі та змінах. З
огляду на те, що оперативний економічний аналіз максимально наближений до
потреб господарювання, його методологія має забезпечити слідування за логікою
об’єкта дослідження. Враховуючи вище викладене і виходячи із логіки та
методології наукового пізнання, що трактується як цілеспрямована пізнавальна
діяльність і складається з таких елементів – предмет пізнання, методи та
способи пізнання, пізнавальна діяльність спеціально підготовлених суб’єктів і
результати пізнання, головними структурними компонентами методології
оперативного економічного аналізу можна вважати: об’єкти, показники, фактори,
періодичність здійснення аналітичних оцінок, суб’єкти, джерела вхідної
інформації, способи дослідження, джерела вихідної інформації.
Об’єкти оперативного економічного аналізу перебувають в тісному зв’язку з його
метою та рівнями управління, що визначаються організаційно-правовими формами і
розмірами господарських одиниць.
Згідно із Законом України “Про підприємства” в сільському господарстві склалися
три організаційно-правові форми господарської діяльності: одноосібне (приватне)
володіння (індивідуальна приватна власність), товариство, корпорація.
Одноосібне володіння (фермерське господарство) – створюється однією людиною
(засноване на приватній власності на майно, землю та результати
господарювання), що дає змогу власнику діяти для задоволення особистих
інтересів, примножувати власність й одержувати сталі доходи в майбутньому,
відповідати власним майном по всіх зобов’язаннях і нести повну відповідальність
за прийняття власних рішень.
Рівні управління в одноосібних володіннях визначаються їх розмірами. В Україні
переважно створюються невеликі фермерські господарства з однорівневою
структурою управління. Тут уся складність управління покладається на власника
(особу, яка матеріально найбільш зацікавлена). Як одночасно власник і виробник,
він спрямовує свою діяльність на пошук шляхів зміцнення та примноження
власності.
Власність найповніше реалізується в системі виробничих відносин (цей процес
починається із поєднання факторів виробництва), тому об’єктами оперативного
економічного аналізу відповідно є фактори виробництва (праця, капітал, земля),
процес трансформації ресурсів, готова продукція, збут, фінансові результати
(рис. 2.1).
Рис. 2.1. Об'єкти оперативного економічного аналізу
фермерських господарств
Наступним важливим об’єктом оперативного економічного аналізу є
відповідальність. У зв'язку з тим, що підприємці повинні діяти, не порушуючи
положень Конституції, Земельного кодексу України, законів України, Указів
Президента України, директив Кабінету Міністрів України та інших законодавчих і
нормативно-правових актів державного рівня, рішення, які вони приймають, мають
базуватися на них. Тут об’єктами аналізу є юридична й економічна
відповідальність.
Важливою складовою частиною економічної відповідальності є договірна
дисципліна. Для отримання бажаних результатів фермери постійно мають її
дотримуватися, не допускати порушень, чітко виконувати всі умови, передбачені
документами, що регламентують її.
Крім того фермер несе соціальну відповідальність за забруднення навколишнього
природного середовища, виробництво екологічно чистої продукції, тому він
постійно має здійснювати контроль за дотриманням вимог документів, які її
регламентують.
Постійне дослідження різних видів відповідальності дасть змогу узгодити мету
господарської одиниці та дії щодо її досягнення із відповідальністю, адже
нехтування законодавчими і нормативно-правовими актами негативно позначиться на
фінансових результатах (штрафи, пеня, неустойки), а в деяких випадках може
призвести до ліквідації підприємства. Це – переконливий доказ, що
відповідальність є важливим об'єктом вивчення оперативного аналізу.
Важливим об’єктом аналізу є конкуренція. Вивчення конкурентного середовища,
форм і методів боротьби головних конкурентів дасть змогу підприємцю правильно
оцінити ринкову ситуацію, аналітично осмислити шляхи досягнення конкурентних
переваг і розробити на цій основі заходи, спрямовані на посилення конкурентних
позицій підприємства.
Товариства і корпорації – це складні системи, де головним системоутворюючим
принципом управління є принцип ієрархічності, згідно з яким частини, елементи
системи розподіляються за рівнями значимості, важливості, підпорядкованості
[95, с.28]. Отже, ієрархічна побудова вносить організаційну впорядкованість в
управління – система стає багаторівневою при збереженні цілісності. Так,
виходячи із вертикального поділу праці, у корпорації виділяються такі рівні
управління: робочими місцями, структурними підрозділами, галузями,
господарською одиницею (кооперативами, акціонерними товариствами,
корпораціями).
На рівні управління робочими місцями об’єктом аналізу є послідовно виконувані
кожним конкретним виконавцем операції технологічного процесу та технологічні
ситуації, які забезпечують необхідні умови для здійснення процесу. Безперервний
поопераційний аналіз створює передумови для оперативного управління за
відхиленнями. Він дає змогу здійснювати контроль за якістю та строками
виконання операцій, адже неякісне й несвоєчасне виконання однієї операції
технологічн