РОЗДІЛ II
МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ
ІНВЕСТИЦІЙ В РЕКОНСТРУКЦІЮ ТА ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ДІЮЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Теоретичні підходи до оцінки ефективності
інвестиційних проектів
На стадії формування інвестиційного портфеля в інвестора виникає проблема вибору ефективних проектів реального і фінансового інвестування.
На етапі попереднього відбору проекту, важливо вивчити сутність проекту і його концепції, здійснити оцінку зовнішніх факторів, відбір проектів за соціальними, економічними, політичними та іншими критеріями. Сутність проекту може характеризуватися багатьма параметрами. Зокрема, до основних із них можна віднести: освоєння нових джерел природних ресурсів; випуск нових видів продукції, впровадження передових технологій, комплексної переробки сировини; задоволення зростаючого попиту на нову продукцію; збільшення масштабів виробництва з метою зниження собівартості і поліпшення якості продукції; використання сприятливих загальноекономічних умов (податкових пільг тощо). Більшість з вказаних критеріальних ознак важко піддаються кількісному чи вартісному вимірові, їх не можна звести до якогось інтегрованого значення.
Виділяючи загальноекономічну, соціальну, бюджетну та комерційну ефективність окремі вчені доказують, що при формуванні інвестиційного портфеля інвестори, власники повинні основну увагу звертати на комерційні питання, що ґрунтуються виключно на зіставленні інвестиційних витрат і результатів, одержаних від здійснення інвестицій [62, с.7; 80, с.337]. На наш погляд, для проведення якісного відбору проектів повинні враховуватися як економічні, так і соціальні, екологічні та інші чинники.
В умовах ринкової економіки змінюються пріоритети і концептуальні підходи щодо оцінки ефективності інвестування, В умовах директивної економіки обсяги і напрями формування інвестиційних ресурсів суворо регламентувалися. Тому основне завдання в оцінці ефективності зводилося до вибору варіантів інвестиційних проектів під заплановані фінансові ресурси.
Сьогодні у сфері інвестування основним повинно бути інше питання. Воно стосується доцільності спрямування ресурсів у даний конкретний інвестиційний проект. Зміна акцентів у напрямі від оцінки порівняльної ефективності варіантів до оцінки економічної ефективності конкретних проектів викликана кількома обставинами:
- встановленими пріоритетами у розвитку економіки України, за якими визначено найбільш перспективні галузі і сфери вкладення капіталу;
- розгалуженою системою підприємництва, до якої входять власники і акціонери, фізичні особи та підприємства, державні і приватні структури, вітчизняні і зарубіжні інвестори. Різнобічність можливостей, інтересів згаданих реальних і потенційних інвесторів вимагає індивідуального підходу до оцінки кожного проекту і не допускає зрівнялівки;
- широким спектром інвестиційних ресурсів, які має можливість залучити будь-який інвестор для здійснення проекту. Це стосується, перш за все, залучених за відповідну плату коштів у вигляді позики, випуску цінних паперів, фінансового лізингу тощо. Західного інвестора, безперечно, більше цікавить ефективність і віддача проекту, ніж його ціна. За відсутності власних ресурсів він має можливість за відповідну плату в необмеженій кількості залучати зовнішні джерела.
В сучасній вітчизняній економіці можливості залучення капіталу зі сторони дещо обмежені. Це зумовлено високою вартістю позикового капіталу, відсутністю дієздатного ринку цінних паперів (перш за все, облігаційного ринку), високим ризиком і штучними перешкодами, створеними на шляху впровадження нових прогресивних форм інвестування.
В основі прийняття управлінських рішень щодо вибору реальних об'єктів лежить оцінка і порівняння обсягів інвестиційних вкладень і майбутніх грошових надходжень. Загальна логіка такого аналізу очевидна і ґрунтується на порівнянні величини необхідних інвестицій з прогнозованими доходами. Таке порівняння проводиться з врахуванням періоду життєдіяльності інвестиційного проекту, а також очікуваних доходів (за мінусом витрат) від ліквідації об'єкта.
Отже, для визначення привабливості будь-якого інвестиційного проекту, до уваги рекомендується приймати:
- обсяг витрат - суму інвестицій в проект;
- інвестиційні вигоди - дохід, прибуток, грошовий потік, соціальний ефект;
- життєвий цикл - період, в продовж якого інвестиційний проект буде давати дохід або інші вигоди;
- ліквідаційну вартість - доходи, які очікується одержати від ліквідації об'єкта в кінці строку його корисного використання.
В цілому ж визначення економічної оцінки щодо прийнятності інвестиційних проектів зводяться до встановлення головних критеріїв, що характеризують ефективність діяльності. До таких критеріїв належать:
- витрати - разові, поточні, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту;
- результат - чисті доходи, одержані в процесі експлуатації проекту;
- ефект - різниця між сукупним результатом і загальними витратами;
- ефективність - відносний, синтезуючий показник, що характеризує рівень віддачі інвестованого капіталу;
- окупність - зворотний синтетичний показник, призначений для визначення періоду, протягом якого інвесторові будуть повернені інвестиційні витрати.
Дані елементи і критерії взаємопов'язані між собою. Так, сума інвестицій за вирахуванням ліквідаційної вартості проекту є витратною стороною в загальновідомій формулі ефективності, її знаменником:
На підставі цих елементів,, а також життєвого циклу проекту визначається чисельник згаданої моделі ефективності - результат, що включає чисті грошові надходження від експлуатації проекту (чистий прибуток і амортизація).
За МСБО 16 і П(С)БО 7 розрахунок амортизації прямолінійним та іншими методами проводиться за формулою:
( 2.1 )
де а -