РоздІЛ 2
методика формування політики аудиторської оцінки
системи бухгалтерського обліку
2.1 Сутнісний аналіз міжнародних стандартів аудиту
Основне призначення аудиту як одного з інститутів ринкової економіки пов'язане
із захистом інтересів економічних суб'єктів – користувачів фінансової
звітності. Вони, як відомо, зацікавлені в отриманні об'єктивної інформації, що
міститься у фінансовій звітності, потрібній для прийняття різних управлінських
рішень. Звідси випливає об'єктивна необхідність наукового обґрунтування
регулювання аудиторської діяльності.
Серед існуючих концепцій і систем нормативного регулювання аудиторської
діяльності [8, 14; 45; 48; 132] найдоцільнішою, на наш погляд, видається
багаторівнева система, що включає чотири основні рівні. Схематично система
регулювання аудиторської діяльності в Україні представлена на рис. 2.1.
Документами першого рівня визначається місце, роль і завдання аудиторської
діяльності у фінансово-економічній системі. На сьогодні перший рівень
представлений Законом України «Про аудиторську діяльність» [72]. Другий рівень
системи нормативного регулювання аудиторської діяльності представлений різними
законодавчими й підзаконними актами, в яких визначаються загальні питання
регулювання аудиторської діяльності, обов'язкові для виконання всіма суб'єктами
аудиту. До третього рівня системи нормативного регулювання аудиторської
діяльності належать зовнішні стандарти аудиту [104], що встановлюють норми,
обов'язкові також для всіх суб'єктів ринку аудиторських послуг. Четвертий
рівень включає внутрішньофірмові стандарти аудиторських фірм, що розуміються як
документи, що деталізують і визначають єдині вимоги до проведення і оформлення
аудиту. Вони є в аудиторських фірмах і затверджуються ними з метою забезпечення
ефективності роботи аудиторів та її адекватності вимогам міжнародних стандартів
аудиту.
Рис. 2.1 Багаторівнева система регулювання аудиторської діяльності в Україні.
Розглядаючи систему нормативного регулювання аудиторської діяльності, можна
зробити висновок, що аудиторським стандартам, у тому числі і внутрішньофірмовим
стандартам, відводиться домінуюча роль у даній системі.
Виходячи з того, що внутрішньофірмова система стандартів повинна розроблятися і
для розвитку системи зовнішніх стандартів, уважаємо доцільним розгляд в першу
чергу місця і ролі міжнародних стандартів, а також їх структури і класифікації.
Сутнісний аналіз системи міжнародних стандартів аудиторської діяльності
дозволить надалі сформувати концептуальні основи розробки внутрішньофірмових
стандартів аудиту.
Стандартизація в аудиторській діяльності визначається необхідністю забезпечення
її якості. Окрім цього, вона допомагає аудиторам у вирішенні конкретних
ситуацій. Стандартизація – це природна спроба організації подолати вічний хаос
у собі і таким чином забезпечити виживання і оптимальний розвиток за рахунок
раціоналізації своєї діяльності [121].
Поняття «стандартизація» можна потрактувати двояко. З одного боку,
стандартизація є процесом формування єдиних принципів (правил), які регулюють
ті або інші сторони людської діяльності. З іншого боку, під стандартизацією
можна розуміти розробку нормативних документів, що закріплюють ці єдині
принципи регулювання діяльності [123, с. 663].
Безумовно, обидва тлумачення нерозривно пов'язані між собою. Дійсно, як тільки
формуються якісь принципи і правила діяльності, можливим і навіть бажаним стає
їх закріплення у відповідних нормативних документах.
Близький до поняття «стандартизація» (і за звучанням, і за значенням) термін
«стандарт» теж можна розглядати двояко. З одного боку, стандарти – це і є
сформульовані принципи і правила, що регулюють діяльність. З іншого боку,
стандартами можна називати нормативні документи, які закріплюють ці принципи й
правила [123, с. 662].
Таким чином, між поняттями стандарт і стандартизація можна встановити смислову
відповідність: стандартизація – це процес формування стандартів.
Стандарти є кодифікованим втіленням прогресивних технологій, прийомів і методів
роботи. Звичайно вони використовуються в тих галузях, де є масові і повторювані
елементи людської діяльності.
Аналіз і узагальнення існуючих трактувань поняття «стандарти аудиту» [6; 9; 10;
14; 18; 45; 48; 83; 132; 148; 178; 192; 195] дозволили дати таке формулювання
даної дефініції: стандарти аудиту – це нормативні документи, що регулюють єдині
базові вимоги, які ставляться до здійснення й оформлення аудиту та супутніх
послуг, а також до оцінки якості аудиту, яких повинні дотримуватися всі
аудитори у своїй професійній діяльності. Аудитор, що допускає в своїй практиці
відступи від стандартів, повинен бути готовий пояснити причину цього.
Основна мета упровадження стандартів полягає в поширенні прогресивних
технологій, прийомів і методів роботи, вироблених кращими представниками даної
професії на всю професію в цілому. Стандарти служать не тільки інструментом
регулювання аудиту, але також і інструментом підвищення якості роботи, і саму
стандартизацію можна розглядати як вельми ефективну форму впровадження
прогресивних технологій.
Ряд досліджень в галузі регулювання аудиторської діяльності [6; 14; 25; 46; 47;
48; 60; 63; 97; 132; 148; 165] свідчить про те, що стандарти відіграють, без
сумніву, дуже важливу роль в аудиті й аудиторській діяльності, оскільки вони:
- сприяють упровадженню в аудиторську практику нових наукових досягнень.
Як наголошувалося раніше, саме використання стандартів означає роботу за
прогресивними технологіями, якщо ж, звичайно, такі технології були закладені
при розробці стандартів.
- при їх дотриманні забезпечують високу якість аудиторської перевір