Ви є тут

Облік, аналіз та аудит праці та її оплати.

Автор: 
Мельник Тетяна Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002675
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ Й ЇЇ ОПЛАТИ
2.1. Методологічні та організаційні засади бухгалтерського обліку праці та її
оплати
З 1 січня 2000 р. організація, ведення бухгалтерського (фінансового) обліку і
складання фінансової звітності в Україні здійснюється на основі затверджених
наказами Міністерства фінансів України, зареєстрованими в Міністерстві юстиції
України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО),
створених із використанням змісту Міжнародних стандартів фінансової звітності
(далі - МСФЗ), що регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» [85].
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про
виплати (у грошовій та не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та
її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО № 26 «Виплати працівникам»
[123], який введено в дію з 1 січня 2004 р. Норми даного стандарту повинні
застосовуватися роботодавцями – підприємствами, організаціями, іншими
юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).
П(С)БО № 26 «Виплати працівникам» розроблено з врахуванням змісту окремих
статей міжнародного стандарту фінансової звітності 19 “Виплати працівникам”.
МСБЗ 19 не розглядає звітності за програмами пенсійного забезпечення, а
стосується лише обліку виплат працівникам. Згідно з МСБЗ 19, виплати
працівникам - це всі форми компенсації, які працедавець надає працівникам в
обмін на їхні послуги підприємству [18,c.468]. При цьому працівник може
надавати послу­ги підприємству на основі повного або неповного робочого дня,
постійної або періодичної зайнятості та на тимчасовій основі.
Отже, МСБЗ 19 розглядає трудову діяльність працівників як послуги, за які вони
отримують відповідну компенсацію. Цей стандарт поширюється на всі виплати
працівникам, включаючи виплати згідно з:
- офіційними угодами між підприємством та окремими працівниками, гру­пами
працівників чи їхніми представниками;
- законодавчими вимогами або через галузеві угоди, за якими підприємство має
робити внески до національних, державних, галузевих або інших про­грам за
участю кількох працедавців;
- неофіційною практикою, яка веде до виникнення конструктивних зобов'я­зань.
Виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їхнім
утриманцям, та можуть бути надані у формі грошових виплат (або товарів чи
послуг) безпосередньо працівникам, їхнім дружинам, чоловікам, дітям чи іншим
утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям.
МСБЗ 19 поділяє виплати працівникам на п'ять категорій:
1) короткострокові виплати, тобто, які виплачуються до закінчення 12 місяців;
2) виплати по закінченні трудової діяльності;
3) інші довгострокові виплати працівникам , які виплачуються в термін більше 12
місяців після закінчення періоду;
4) виплати при звільненні або вихідна допомога;
5) компенсаційні виплати інструментами власного капіталу.
Облік розрахунків з оплати праці ведеться на будь – якому підприємстві України
(крім бюджетних установ) із дотриманням національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, які наведені в додатку М.
Вітчизняне П(С)БО 26 є аналогом МСБЗ 19, при детальному його вивченні стає
ясно, новоприйнятий стандарт нині не вносить радикальних змін до вже існуючих
систем розрахунків з працівниками. Він покликаний стандартизувати облік таких
розрахунків і готує базу для обліку виплат, які, можливо, проводитимуться
персоналу надалі.
Виплати працівникам, відповідно до П(С)БО № 26, поділяються на п`ять груп, які
показані на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема виплат працівникам підприємства, адаптована до П(С)БО 26 та
МСФЗ 19 і Плану рахунків*
* Розроблено автором
Таким чином, аналізуючи норми МСФЗ 19 та НП(С)БО 26 можна побачити:
- в МСФЗ 19 дана чітка класифікація всіх виплат з конкретними прикладами
розрахунку без всякої плутанини, на відміну від НП(С)БО 26;
- короткострокові і довгострокові виплати мають одні і ті ж найменування, які
відрізняються тільки строками виплат;
- МСФЗ 19 містить і поняття про пенсійні плани, коли в НП(С)БО 26 вони замінені
програмами виплат;
- одна із відмінностей МСФЗ 19 від НП(С)БО 26 полягає в обсягу інформації, яку
вони містять;
- в Україні існує ціла низка законодавчих та нормативних документів, якими
керуються бухгалтерські служби підприємств, які в свою чергу необхідно
пов`язати із даним НП(С)БО 26.
Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік
чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об’’єктами
оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно
пов’язані з обліком оплати праці і тому обробляються та контролюються
бухгалтерією, а також є об`єктом аналізу й аудиту.
Основою обліку чисельності працівників є кваліфікація персоналу по сфері
застосування праці - промислово-виробничий персонал, персонал непромислового
виробництва, по категоріях персоналу - робітник (основного та додаткового
виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий
персонал, робітники охорони. Робочий персонал виділяється по професії та
кваліфікації.
Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає
контролювати склад і рух працівників по підприємству і його структурних
підрозділах. Для цього використовується єдина документація по прийому,
звільненню і переміщенню робітників, службовців та уніфіковані регістри обліку
особового складу. Регістром обліку особового складу є особова картка (Ф.№ П-2,
П- 2ДС, П-4). Повідомлення про прийом та звільнення, чи перевед