РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи і методи дослідження в експерименті
Дослiди виконанi на бiлих безпородних щурах-самцях масою тiла 200-210 г, яких утримували на стандартному рацiонi вiварiю в умовах природньої зміни світлої і темної частин доби. Утримання, догляд за тваринами і всі маніпуляції проводили у відповідності з положенням "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985). В процесі роботи використано 391 тварину.
ПГ моделювали шляхом 6-добового повного голодування без обмеження води з наступним відновленням харчування [474]. Дослідженням стану серцево-судинної системи проводили на 3-й і 6-й дні ХД та через 14 днів після початку експерименту, що обгрунтовано літературними даними про стан організму щурів в процесі ХД. Так 3-й день ХД характеризується завершенням перебудови адаптаційних процесів на ендогенне харчування, а 6-8 дні ХД є тим терміном, коли зміни зумовлені ХД носять ще зворотній характер і не наступають незворотні зміни з боку внутрішніх органів. [133, 216]. Дослідження на 14 день відображають стан експериментальних тварин після зворотньої перебудови після закінчення ХД.
АМД викликали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням адреналіну гідрохлориду в дозі 0,5 мг/кг [193].
Тварини були поділені на такі групи: І - інтактні щурі, (n=26); ІІ - тварини, що знаходилися в умовах ПГ, (n=60); ІІІ - тварини з АМД, (n=49); ІV - тварини, в яких розвиток АМД проходив на фоні ПГ, (n=47) ; V - тварини, в яких розвиток АМД проходив на фоні ПГ з додатковим використанням МЛО, (n=30); VI - тварини. в яких розвиток АМД проходив на фоні ПГ з додатковим використанням ЕМХМД, (n=30); VIІ - тварини, в яких розвиток АМД проходив на фоні ПГ з додатковим використанням ентеросорбента "Полісорб", (n=30).
МЛО здійснювали шляхом опромінення vena caudata centralis у період ПГ. Використовували напівпровідникоаий генератор безперервної дії "Луч-2" (довжина хвилі 0,82 мкм, потужність на виході світловода 35 мВт, величина індукції кільцевого феритового магніту типу МН-1 30-35 мТл, тривалість експозиції 40 с, 6 сеансів) [252].
Опромінення ЕМХМД проводили в період ПГ щоденно один раз з допомогою апарату "Поріг-3А" в безперервному режимі тривалістю 2 хв на точку С-7 (меридіан серця) [234].
Ентеросорбент "Полісорб" вводили в період ПГ інтрагастрально з розрахунку 250 мг/кг [73]. Дослідження проводили на 3, 6 і 14-у добу експерименту.
Артеріальну гіпертензію моделювали на нелінійних самцях білих щурів шляхом звуження ниркових артерій над місцем їх відходження від черевної аорти і додатковим введенням субкапсулярно в передню поверхню нирок 0,05 мл концентрованої оцтової кислоти [278, 303]. Всі оперативні втручання на тваринах проводидися із дотриманням правил асептики і антисептики в умовах барбамілового наркозу (1 % розчин, по 8-10 мл на кг внутрішньочеревинно).
Досліди проведені на 70 щурах, розділених на 3 групи. В першій групі, що включала 20 щурів, моделювали артеріальну гіпертензію. В другій групі (20 тварин) для корекції артеріальної гіпертензії використовували ПГ протягом 6 діб. У третій групі (20 тварин) для корекції артеріальної гіпертензії ПГ поєднували з використанням ЕМХМД. 10 щурів склали контрольну групу. Використання патогенетичних засобів корекції артеріальної гіпертензії розпочинали через 2 тижні після звуження ниркових артерій, що є необхідним для формування змін з боку серця, зумовлених підвищенням АТ [278, 303]. Дослідження проводили на 6 і 14-у добу від початку ПГ, (відповідно перший і другий періоди спостереження).
Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під барбаміловим наркозом (1 % розчин, по 8-10 мл на кг внутрішньочеревинно). Всі експерименти проводилися у відповідності з "Правилами використання лабораторних експериментальних тварин".
Показники центральної гемодинаміки вивчалися методом реографії [138, 198]. Визначали ЧСС, а також розраховували ударний об'єм (УО), ударний індекс (УІ), хвилинний об'єм крові (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний опір.
Артеріальний тиск вимірювали у хвостовій артерії за допомогою плетизмометричного апарата за методом А.Х. Когана [153].
Кількісну морфологію міокарда вивчали за Г.Г. Автандиловим і А.И. Тюковим [1-3]. При цьому визначали наступні показники: чисту масу серця (ЧМС) - маса серця без клапанів, великих судин, жирової клітковини; маса лівого (МЛШ) і правого (МПШ) шлуночків - маса шлуночка з пропорційною його масі частиною міжшлуночкової перегородки; шлуночковий індекс - відношення МПШ до МЛШ; серцевий індекс - відношення ЧМС до маси тіла; відсотковий вміст маси шлуночків (% ЛШ, % ПШ); площа стінок шлуночків серця; планіметричний індекс - відношення площі стінок лівого/правого шлуночків; питому масу лівого та правого шлуночків - відношення маси шлуночка до площі його поверхні; коефіцієнт питомої маси шлуночків - відношення питомих мас правого та лівого шлуночків.
Математичний аналіз серцевого ритму проводили методом варіаційної пульсометрії [18]. Аналізували наступні показники: мода (Мо), амплітуда моди (АМо), варіаційний розмах (ВР). Розраховували інтегральні показники стану вегетативної регуляції: індекс напруження процесів регуляції (ІН), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР), вегетативний показник ритму (ВПР).
Стандартними методиками визначали: рівень ендогенної інтоксикації (ЕІ) - за вмістом середньомолекулярних пептидів (СМП) на спектрофотометрі при довжині хвилі 254 і 280 нм за М.І. Габреілян і В.І. Ліпатовою (1984) [67]. Стан цитолітичних процесів в міокарді - за активністю алатамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) у сироватці крові [440].
Морфологічні дослідження На 6-у добу експерименту забирали тканину із частин серця, яку фіксували в 2,5 % розчині глутаральдегіду, обробляли в 1 % розчині чотирьохокису осмію, обезводжували в етиловом