РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клімат і гідротермічні умови
Клімат західного регіону України помірно-теплий, вологий. При належному рівні агротехніки тут є всі умови для нормального розвитку озимої пшениці.
Клімат Лісостепу помірно-континентальний. Літо тепле, зима з більшими морозами частіше буває у східних областях, ніж у західних. Середньорічна температура дорівнює 7-8?С. Середня температура січня становить мінус 4-6?С. Температура повітря в липні-серпні зростає із заходу на схід: на заході вона дорівнює 17,8?С, а на сході - 18,8?С (табл.2.1). У західному Лісостепу бувають сухі і жаркі роки, що характерно для континентального клімату, а іноді, навпаки, досить вологі, що властиво для морського клімату.
Річна кількість опадів у західному Лісостепу становить понад 650 мм. Найбільше дощів випадає в червні, липні і серпні - до 260-300 мм, або близь-ко 40% річної норми. Сума активних температур вище 5?С за вегетаційний період - 2780?С у Львівській області і до 3543?С у Закарпатті [491].
Отже, кліматичні умови західного регіону України характеризуються теплою, вологою осінню і м'якою зимою. Вони сприяють доброму розвитку і перезимівлі рослин. Помірно тепле, вологе літо забезпечує формування високого врожаю. Проте для підвищення якості зерна необхідно вносити додатково азотні добрива, здійснювати інші агрозаходи.
Життя рослин визначається п'ятьма чинниками зовнішнього середовища: тепло, світло, волога, повітря і поживні мінеральні речовини. Чотири перші в сукупності формують агрометеорологічні ресурси [553]. Найбільший вплив на урожайність мають погодні чинники - опади, температура і розподіл їх за період вегетації [114; 315; 384; 484; 543].
Таблиця 2.1
Середні багаторічні строки переходу температур повітря через 0, 5, 10, 15?С і кількість днів з такою
температурою
ОбластьДати переходу температури повітря через0?С5?С10?С15?Свесноювосенитривалість періоду, дніввесноювосенитривалість періоду, дніввесноювосенитривалість періоду, дніввесноювосенитривалість періоду, днівВолинська14.0330.112616.0430.1020726.042.1015923.054.09104Закарпатська26.0212.1228820.0313.1123814.0417.1018611.0519.09130Івано-Франківська9.0330.112666.0430.1020727.044.101603.061.0990Львівська9.032.122686.0430.1020729.042.101561.063.0993Рівненська15.0327.112577.0420.1020527.042.1015824.055.09104Тернопільська13.0327.112596.0430.1020526.044.1016127.055.09101Чернівецька9.0328.1126431.033.1121423.049.1017020.0510.09112
Великі коливання врожайності за роками (45-50%) пов'язані, насамперед, із мінливістю агрометеорологічних умов [4; 554]. У деяких дослідженнях погодні умови мали вирішальний вплив (63,5%) на врожайність [45]. Вклад в урожайність базового (природного) грунтово-кліматичного потенціалу території може досягати 55-85% [333].
Згідно з поділом за 100-бальною шкалою [4] рівень сприятливості природних ресурсів у західних областях України за агрокліматичними умовами становить 80-100 балів, за грунтово-кліматичними - 56-76 балів (табл.2.2). За А. Шевченко [553], найвищий індекс (100) мають умови вирощування озимої пшениці у Черкаській області. У західних областях умови менш сприятливі і оцінюються індексом від 74 до 95 (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Сприятливість природних ресурсів для вирощування озимої пшениці у західному регіоні України
ОбластьОцінка в балах за А.Азаренковою і Р.Сайдак [4]Індекс умов за А.Шевченко [553]агрокліматичні умовигрунтово-кліматичні умовиВолинська905678Закарпатська1006089Івано-Франківська826279Львівська935774Рівненська866179Тернопільська807690Чернівецька986595
Агроценоз - відкрита система, яка пов'язує три складові "грунт - рослина - атмосфера", які змінюються під дією сонячної енергії [190; 552]. Однією з властивостей, що визначає пристосованість рослинного організму до умов навколишнього середовища, є тривалість освітлення [528]. Озима пшениця належить до рослин довгого дня і позитивно реагує на підвищення інтенсивності освітлення. Найвища біологічна активність грунту щодо нагромадження амінокислот теж спостерігається при максимальній сонячній радіації [190].
Світловий режим озимої пшениці визначає не тільки розвиток, але й процеси росту стебла у висоту, кількість листків, довжину та ширину листкової пластинки [75]. Є дані, що при збільшенні температури грунту і сильнішому освітленні коренева система розвивалася краще, ніж під впливом азоту [648]. Сонячна погода під час сходів сприяє глибшому заляганню вузла кущіння.
Грунт - акумулятор енергії і основні його властивості (об'ємна маса, структура, колір тощо) знаходяться в певній залежності від одержаної сонячної енергії [190]. Важливо грунт захистити від перегріву і втрати вологи з допомогою більшої листкової площі [52]. Частина світла поглинається рослинами, частина відбивається від поверхні рослин і ще частина проходить через біомасу до грунту. В середньому вглиб травостою озимої пшениці проходить тільки 15-20% сонячної радіації [75]. На сильно загущених посівах через травостій проникає не більше 10% сонячного проміння [74].
У похмуру погоду або в загущених посівах у злаків конус наростання основного стебла та пагонів завжди піднімається ближче до поверхні грунту і зменшує продуктивність [76]. Недостатня кількість ясних днів у квітні і травні негативно впливає на стійкість рослин проти вилягання. За таких умов нижня частина стебла погано освітлюється, має дуже витягнуті клітини з тонкими стінками [160]. Під час цвіті