РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ
ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Поняття кримінологічної характеристики
злочинності у сфері економіки
Загальну характеристику стану економічної злочинності і суспільної небезпеки в країні дає її кримінологічна характеристика. Термін "кримінологічна характеристика" широко використовується в кримінологічній літературі, у дисертаційних дослідженнях. Але різні автори трактують його по-різному. Між тим визначення цього поняття і його елементів в умовах зростаючого значення прикладного характеру кримінологічних досліджень має важливе теоретичне і практичне значення для вирішення проблеми попередження злочинності, оскільки в кримінологічній характеристиці відображається склад злочинності, її соціальний портрет [90]83. Враховуючи цю обставину, вважаємо за необхідне коротко зупинитися на визначенні його змістової сутності і складових елементів, оскільки таке визначення має важливе операційне значення для дослідження.
У кримінологічній літературі цей термін застосовується як у широкому, так і вузькому значенні. Прихильники першого вважають, що кримінологічна характеристика охоплює кількісно-якісні показники окремої групи (виду) злочинів; дані, що характеризують особистість злочинця; причини і умови вчинення відповідної групи злочинів, а також заходи попереджувального впливу. Таку позицію з цього приводу займає В. Б. Ястребов, який включає в поняття кримінологічної характеристики досить широкий набір необхідних і важливих, з його точки зору, елементів про істотні ознаки і властивості злочинів, включаючи в кримінологічну характеристику злочинів систему ознак, що відображають: 1) просторово-часові параметри (місце в загальній сукупності злочинів, зв`язки з іншими видами злочинів, основні тенденції розвитку і т. п.); 2) особливості, що мають значення для розуміння детермінант злочинних проявів (властивості, що передбачають відповідні особливості особистості тих, хто вчиняє злочини, криміногенні ситуації, характер взаємодії особистості і ситуації, обставини вчинення злочинів); 3) особливості, що мають значення для організації попереджувальної роботи (характер зв`язків між елементами комплексу ознак, специфічних для тих або інших категорій злочинів, вплив діяльності правоохоронних та інших державних органів, громадських організацій на протиправну поведінку) [387]84.
Висловлюється і така думка: кримінологічна характеристика являє собою сукупність даних (достатня інформація) про певний вид (групу) злочинів або конкретне особливо небезпечне діяння, які використовуються для їх попередження. У зміст цього визначення вкладається: 1) кримінологічно значущі ознаки; 2) дані, які характеризують криміногенну ситуацію; 3) ознаки, які визначають специфіку діяльності по попередженню злочинів [197]85.
В науці кримінального права, яка вивчає злочин з нормативно-догматичних позицій логіко-юридичного аналізу його кваліфікації, поняття "кримінально-правова характеристика" достатньо визначене і включає такі елементи: об`єкт, суб`єкт, об`єктивна сторона, суб`єктивна сторона. Водночас у кримінології основним предметом вивчення є злочинність, яка являє собою сукупність усіх злочинів у певному суспільстві за визначений період часу і характеризується кількісними (рівень злочинності, рівень судимості, коефіцієнти і ціна злочинності), якісними (структура, характер, екологія, географія і топографія злочинності) і кількісно-якісними (динаміка) показниками на рівні статистично узагальнених даних. Крім того, предметом кримінології є як злочинність у цілому, так і окремі групи і види злочинів. Отже, можна говорити про кримінологічну характеристику злочинності, груп злочинів, окремих злочинів. Злочинність - це підсумкова сукупність, елементами якої є окремі злочини і злочинці [129]86. Тому другим важливим елементом кримінологічної характеристики є особа злочинця.
Автори монографії "Соціалістична кримінологія" вважають, що до кримінологічної характеристики не повинна входити так звана "феноменологія", під якою розуміють структуру, динаміку, а також форми проявів злочинів і їх поширеність у просторі і часі [305]87.
Подібна позиція нам здається спірною. Вивчення цих проявів злочинності є одним з основних елементів кримінологічної характеристики. Без них ми не можемо отримати реального уявлення про дійсний рівень злочинності окремих видів злочинів у загальній структурі злочинності, ступінь їх суспільної небезпеки, особливості територіальних проявів. Такий підхід у свою чергу не дозволить розробити відповідні заходи щодо попередження, прогнозування тих несприятливих тенденцій, які обумовлюють зростання злочинних проявів.
З іншого боку, використання авторами терміна "феноменологія злочинності" викликає значні сумніви. Феноменологія - це термін філософський і в перекладі з грецької означає "вчення про феномени". Феноменологічна соціологія є теоретико-методологічним напрямком сучасної соціології, яка розглядає суспільство як явище, яке створене і постійно відтворюється в духовній взаємодії індивідів [372]88. Таким чином, ні в філософському, ні в кримінологічному розумінні цей термін нічого не має спільного з кримінологічним розумінням рівня структури і динаміки злочинності.
Автори "Курсу радянської кримінології" як самостійні елементи кримінологічної характеристики злочинності виокремлюють характер злочинності (під яким розуміють кількість найбільш небезпечних злочинів і характеристику особи злочинців), а також географію злочинності [215]89. На нашу думку, характер і географія злочинності є показниками її структури і навряд чи їх доцільно виокремлювати як самостійні елементи у кримінологічній характеристиці.
Г. В. Забрянський вважає, що як показник структури злочинності необхідно виокремлювати причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів [129]90.
Протилежної точки зору дотримується І. М. Даньшин, який визначає кримінологічну характеристику злочинів як сукупність статистично значущих показників про злочинність (злочини) і особистість з
- Київ+380960830922