Ви є тут

Оптимізація ендоскопічних методів лікування і реабілітації хворих з каменями нирок та сечоводів (клініко-експериментальне дослідження).

Автор: 
Боржієвський Андрій Цезарович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000022
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу.
Для вирішення поставлених в роботі завдань склали результати лікування і
обстеження 770 хворих нефроуретеролітіазом, лікованих в урологічній клініці
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на
базі Львівської обласної клінічної лікарні та урологічної клініки Вроцлавської
медичної академії імені П‘ястів Сілезьких (Польща) в 1993-2003 рр.
Реабілітаційне лікування проводилось у відділенні реабілітації Східницької
селищної лікарні.
Розподіл хворих згідно статі і віку представлений в табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за статтю і віком
Стать
10-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-84
Разом
Чоловіки
28
66
76
73
59
14
322
41,82
Жінки
13
34
93
112
95
81
19
448
58,18
Всього
18
62
159
188
168
140
33
770
100,00
Як видно з наведеної вище таблиці, із 770 обстежених хворих чоловіків було 322
(41,82%), жінок – 448 (58,18%). Найбільшу групу – 188 (24,42%) пацієнтів
становили чоловіки і жінки у віці від 41 до 50 років, найменшою була група
віком від 10 до 20 років – 18 (2,34%) пацієнтів та хворі після 81 року – 2
(0,26%) пацієнти.
Наявність каменя підтверджувалась клінічними, рентгенологічними,
радіологічними та ультразвуковими обстеженнями. Щодо розмірів конкрементів в
нирках, то ми користувалися загальноприйнятою класифікацією коралоподібного
нефролітіазу [155], відповідно до якої:
І ступінь – конкременти займають миску або її частину і мають невеликі
відростки в шийці чашечок;
ІІ ступінь – конкременти займають миску або її частину і мають розгалуження в
одну або дві групи чашечок;
ІІІ ступінь – конкременти займають всю чашково-мискову систему або більше 80%
її об‘єму. Відповідно до вищенаведеної класифікації, серед лікованих нами
хворих коралоподібний нефролітіаз І ступеня мали 25 (3,25%) хворих, ІІ ступеня
– 30 (3,90%) хворих, ІІІ ступеня – 33 (4,29%) хворих. Великі камені миски
(більше 2,0 ґ 1,0 см) були у 9 (1,17%) хворих. Камені локалізувались у лівій
нирці у 49 (6,36%) хворих, в правій нирці – у 54 (7,01%) хворих. Із цих хворих
двобічний нефролітіаз спостерігався у 6 хворих.
Поділ сечоводу на верхню, середню та нижню третини проведено на основі лінії,
яка сполучає відділи сечоводу. Верхньою третиною сечоводу вважають його ділянку
між мисковоуретеральним сегментом та верхнім краєм крижоклубового з‘єднання,
нижньою – від нижнього краю крижової кістки до сечовідно-міхурового з‘єднання
включно. Середня третина лежить між ними [347]. За локалізацією конкременти
спостерігались у верхній третині сечоводу у 199 (25,85%) хворих, в середній
третині – у 109 (14,16%) хворих і в нижній третині – у 367 (47,66%). У 330
(42,86%) хворих камені знаходились справа, у 343 (44,55%) – зліва і у 2 (0,26%)
хворих – з обох сторін. У 35 (4,55%) камені одночасно знаходились в сечоводі і
в нирці – коралоподібний камінь. Із 367 хворих з каменями в нижній третині
сечоводу в пресакральному (тазовому) відділі камені локалізувались у 4 (1,09%)
хворих, в юкставезікальному відділі – у 63 (17,17%) хворих та в інтрамуральному
відділі – у 24 (6,54%) хворих. Рецидивні камені спостерігались у 157 (42,78%)
хворих. Таким чином, як видно із наведених даних, камені найчастіше
спостерігались у нижній третині сечоводу, з незначною перевагою в лівій стороні
верхніх сечових шляхів. Камені нижньої третини сечоводу частіше зустрічались в
юкставезікальному відділі.
Розподіл хворих за тривалістю перебування каменів в нирці і сечоводі
представлений в табл. 2.1.2.
Представлені в табл. 2.1.2 вказують на те, що найчастіше камені в сечоводі
знаходились на одному місці протягом перших 11-20 (15,68%) та 3 місяці (14,26%)
до початку ендоскопічної контактної літотрипсії, а контактна нефролітотрипсія
частіше починалась після находження каменя в нирці 2 роки (12,08%) та більше 5
років (3,34%).
Таблиця 2.1.2
Тривалість перебування каменя в нирці і в сечоводі
Тривалість перебування каменя в нирці і в сечоводі
Кількість каменів в нирці і в сечоводі

Нирка
Верхня третина сечоводу
Середня третина сечоводу
Нижня третина сечоводу
Разом
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
1-10 днів
21
10,55
3,67
64
17,44
89
11,44
11-20 днів
33
16,58
21
19,27
68
18,53
122
15,68
21-30 днів
3,52
17
15,59
32
8,72
56
7,19
до 2 міс.
16
8,04
14
12,84
45
12,26
75
9,64
до 3 міс.
37
18,59
25
22,94
49
13,35
111
14,26
3-6 міс.
11
10,68
37
18,59
8,26
40
10,89
97
12,48
7-12 міс.
15
14,56
28
14,07
5,50
30
8,17
79
10,15
2 роки
27
26,21
17
8,54
12
11,01
38
10,35
94
12,08
3 роки
13
12,62
1,01
0,92
0,27
17
2,19
4 роки
5,83
0,50
0,89
5 років
4,85
0,64
>5 років
26
25,24
26
3,34
Всього
103
13,24
199
25,58
109
14,01
367
47,17
778
100,00
Розподіл хворих за хімічним складом і локалізацією конкрементів в нирках і в
сечоводах представлено в табл.2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Хімічний склад і локалізація конкрементів в нирках і в сечоводах
Склад каменю
Нирки і відділи сечоводу

Нирка
Верхня третина сечоводу
Середня третина сечоводу
Нижня третина сечоводу
Разом
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
Урати
14
13,59
39
19,60
35
32,11
82
22,35
170
21,84
Оксалати
65
63,11
146
73,37
69
63,30
283
77,11
563
72,37
Фосфати
24
3,08
14
7,04
4,59
0,54
45
5,79
Всього
103
13,24
199
25,58
109
14,01
367
47,17
778
100,00
Представлені в табл. 2.1.3 дані вказують на те, що захворювання