РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методики обстеження хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози
Хворі, які знаходилися під нашим наглядом, проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.
Діагностика функціональних порушень сечового міхура складалася із збирання скарг і анамнезу, урологічного і неврологічного обстеження, а також додаткових методів обстеження, серед яких основне місце займає уродинамічне дослідження. На початковому етапі обстеження обов'язкова оцінка симптомів нижніх сечових шляхів на підставі запитальника I-PSS (Internanional Prostate Symptom Score). Ми вибрали шкалу I-PSS як найбільш поширену в Європі та затверджену Українською асоціацією урологів [168,169,170]. Це анкета з 7 питань, котрі стосуються ступеня вираженості симптомів порушення сечовипускання. Анкета повинна заповнюватися пацієнтом самостійно. За кожну відповідь присвоюються бали від 0 до 5. Пацієнт має можливість вибрати один із шести варіантів відповідей, в залежності від ступеня вираженості окремого симптому. Таким чином, сума балів може варіювати від 0 до 35 (від відсутності симптомів до сильно виражених проявів захворювання). За результатами анкетування пацієнти можуть бути розподілені на такі групи: легка симптоматика (0-7 балів), помірна симптоматика (8-19 балів), тяжка симптоматика (20-35 балів).
Сумарний бал симптоматики визначається як I-PSS = 0-35. Для оцінки впливу симптомів на якість життя у клінічній практиці рекомендується використовувати лише одне питання. Відповідь на питання про якість життя може змінюватись від "відмінно" до "дуже погано" або від 0 до 6 балів. Хоча це єдине питання не може повністю охопити вплив на якість життя симптомів порушеного сечовипускання, що передбачають наявність інфравезикальної обструкції, проте воно може бути використане як початкове у розмові лікаря з пацієнтом щодо цієї важливої проблеми. Відповідь на питання про якість життя визначається символом QOL = 0-6. Таким чином, симптоматичний статус пацієнта виражається наступним чином: I-PSS = 0-35, QOL = 0-6. Необхідно зауважити, що шкала I-PSS не є специфічною для ДГПЗ і може використовуватися лише у комплексній оцінці пацієнтів нарівні із клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження [171,172,173]. Запитальник I-PSS був запропонований для оцінки порушень акту сечовипускання внаслідок захворювань передміхурової залози, проте в даний час він з успіхом застосовується і у випадках прояву симптомів захворювань нижніх сечових шляхів, викликаних різними чинниками.
Невід'ємною частиною фізикального обстеження було пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози, яке проводилось за загальноприйнятою методикою. Під час ПРД оцінювалися розміри передміхурової залози, її форму, консистенцію, болючість, чіткість контурів, однорідність, рухомість слизової прямої кишки над залозою, стан сім'яних міхурців та задньої стінки сечового міхура, а також особливості анального кільця та ампули прямої кишки.
Лабораторні дослідження проводили згідно із загальноприйнятими методиками, визначеними в наказах МОЗ №290 та №960 "Про уніфікацію клінічних лабораторних методів досліджень". Пацієнтам робили загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, який включав визначення білкових фракцій крові, вмісту сечовини, креатиніну, глюкози, білірубіну, електролітів (калію, натрію, кальцію, хлору) в сироватці крові, загальний аналіз сечі, визначення ступеню бактерійурії, посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків, концентрації ПСА в сироватці крові [174,175,176].
Функціональний стан нирок і верхніх сечовидільних шляхів ми оцінювали шляхом визначення добового діурезу при реєстрації щоденника сечовипускань, питомої ваги сечі, а також за показниками креатиніну та сечовини плазми крові, наявністю чи відсутністю уретерогідронефрозу за даними ультразвукового сканування. Креатинін плазми крові визначався колориметричним методом (на основі кольорової реакції Яффе), сечовина -колориметричним методом (на основі кольорової реакції з диацетил монооксидом).
Визначення рівня ПСА в сироватці крові проводили одноступінчатим імуноензимним методом ЕІА на твердій основі по типу "сендвіча" Cobas Core PSA. Метод використовує високоспецифічні моноклональні антитіла до ПСА (Roshe, Швейцарія). Концентрацію ПСА нижчу від 4 нг/мл вважали за нормальну.
Ультразвукові методи дослідження. В комплекс обстеження хворих входило ультразвукове сканування нирок, сечоводів, сечового міхура, передміхурової залози і сім'яних міхурців. При ультразвуковому дослідженні проводилася оцінка локалізації, розмірів, позиційних взаємовідношень та структурних особливостей згаданих органів. Застосування для досліджень ультразвукового обстеження дозволило з максимальною точністю оцінювати стан нирок пацієнтів, порушення пасажу сечі по сечоводах, а також стан сечового міхура, передміхурової залози. Крім того, з допомогою спеціального програмного забезпечення ультразвукових апаратів проводилося визначення кількості об'єму залишкової сечі - ЗС (мл) та об'єму передміхурової залози - V (см3). При розрахунку об'єму залишкової сечі та передміхурової залози користувалися формулою:
V = ?/6 (ширина х висота х довжина).
Ультразвукове дослідження проводили в клініці інституту урології АМН України на апараті Sonoline SI-450 фірми Siemens.
Для трансабдомінального дослідження органів черевної порожнини, заочеревинного простору, сечового міхура та передміхурової залози застосовували конвексний датчик типу LH 306, що працює на частоті 3,5МГц. Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою [177,178,179,180]. Ця методика ехосканування є найпростішою з усіх відомих для візуалізації передміхурової залози. Вона неінвазивна і не потребує додаткового устаткування. Єдиною умовою, необхідною для ехосканування передміхурової залози, є наповнення сечового міхура. Крім простоти виконання, перевагою методики є також можливіс