РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Було обстежено 148 осіб чоловічої статі у віці від 11 до 27 років з
псевдокрипторхізмом, 20 осіб з первинним гіпогонадизмом у віці 16 – 26 років,
17 осіб з вторинним гіпогонадизмом у віці 16 – 30 років, а також 99 здорових
особи 11 – 27 років, які склали контрольну групу.
Розподіл обстежених за віком представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених з псевдокрипторхізмом та практично здорових осіб
за віком
Вік
Обстежені з псевдокрипторхізмом
Практично здорові обстежені
11 років
36
10
12 років
27
13 років
16
14 років
22
15 років
10
16 років
17 років
18 років
17
> 18 років
13
27
Всього
148
99
Набір матеріалу проводився з числа обстежених хлопців. Диференційну діагностику
гіпогонадних станів проводили згідно методичних рекомендацій МОЗ
України. Діагностичний алгоритм гіпогонадних станів представлений в таблиці
2.2.
Таблиця 2.2
Діагностичний алгоритм гіпогонадних станів [24]
Синдроми
Генез патології пубертату
Первинний гіпого-
надизм
Вторинний гіпого-
надизм
Корелятивний гіпого-
надизм
Перинатально детерміно-
ваний гіпого-
надизм
1.
Морфотиповий
1.1
Тип тілобудови
Євнухоїдно-
гіноїдний
Гіноїдно-
євнухоїдний
Відповідає віку
Інфантильно-
євнухоїдний,
євнухоїдно-
інфантильний,
гіноїдний
1.2
Субакромегалоїдність
Ні
Ні
Ні
1.3
Субнаноїдність
Ні
Ні
Ні
1.4
Жіночий тип
1.4.1
Супінація передпліччя
Ні
Ні
Може бути
1.4.2
Оволосіння лоба та потилиці
Ні
Єє
Ні
Може бути
1.4.3
Топографія жиру
Ні
Може бути
Може бути
1.5
Гінекомастія
Може бути
Несправжня
Може бути
Ні
Генітальний
2.1
Зменшення довжини статевого члена
Помірне (до20%)
Виражено-помірне
(20-40%)
Помірне (до 20%)
Різного ступеня,
Частіше різке (більше 40%)
2.2
Співвідношеня
між окружністю
і довжиною
статевого члена
Нормальне
Нормальне
Нормальне
Порушене (гіпотрофія кавернозних тіл)
2.3
Співвідношення
між тілом і
головкою
статевого члена
Нормальне
Нормальне
Нормальне
Порушене (гіпотрофія головки статевого члена)
2.4
Фімоз
Рідко
Транзитор-
ний
Ні
Часто
2.5
Гіпоспадія
Ні
Ні
Ні
Може бути
Гонадний
3.1
Гіпоплазія яєчок
Виражена
Виражена
Помірна
Різного ступеня
3.2
Консистенція
яєчок
Щільна
Дрябла
Звичайна
М?яко-еластична
3.3
Розміщення
яєчок
Нижньо
калиткове
Верхньо
калиткове
Середньо
калиткове
Нижня
третина пахвинних каналів,
верхньо та середньо-
калиткове
Супутня патологія, котра впливає на функцію системи гіпоталамус- гіпофіз-гонади
Ні
Ні
Ні
Всім пацієнтам проводилося вивчення анамнезу та клінічне обстеження. Підчас
збору анамнестичних даних особлива увага зверталася на наявність у матерів
обстежених патології перебігу вагітності та пологів (токсикоз вагітності,
загроза переривання вагітності, слабкість пологової діяльності, стрімкі
пологи), наявності перинатального обтяження (асфіксія при пологах, обвиття
пуповини).
Клінічне обстеження пацієнтів з псевдокрипторхізмом складалося з
загальноклінічних методів з проведенням антропометричних досліджень
(вимірювання зросту, маси тіла, ширини плечей і таза, довжини ніг). Стан
фізичного розвитку обстежених осіб оцінювався за лінійними діаграмами шляхом
порівняння основних антропометричних показників з віковими нормативами.
Виконувалися спеціальні андрологічні обстеження: огляд зовнішніх статевих
органів, пальпація яєчок (проводилася в приміщенні з кімнатною температурою,
після перебування пацієнта в ньому протягом 15 хвилин, в положенні пацієнта
стоячи та лежачи), визначення окружності яєчок, довжини статевого члена.
Визначення параметрів морфотипу оцінювалося за такими параметрами як
інфантильність, євнухоїдність, гіноїдність [24]
Інфантильність = (Зр +21)/3 – 2 х Шт, де
Зр – зріст;
Шт – ширина таза.
Євнухоїдність = (2Дн – (Зр+7))/3, де
Дн – довжина ноги;
Зр – зріст.
Гіноїдність = 2хШт – ((Зр+21)/3), де
Шт – ширина таза;
Зр – зріст.
Показники інфантильності та євнухоїдності, що перевищували відповідно 4 та 2
бали, значеня гіноїдності більше 0,5 бала відносили до найбільш імовірних ознак
патологічного варіанту недостатності пубертату.
Встановлення варіанту порушення пубертатогенезу проводилося на підставі
класифікацій, розроблених професором Демченко О.М. [28]. При клінічному
обстеженні визначалася ступінь лобкового, лицьового та пахового оволосіння в
балах, вимірювалася окружність яєчок та довжина статевого члену в сантиметрах.
На підставі отриманих даних обчислювався інтегральний показник статевого
розвитку – індекс маскулінізації (ІМ), за формулою, запропонованою професором
О.М. Демченко [24]. Як нормативи статевого дозрівання були використані власні
дані отримані при обстеженні підлітків та юнаків м.Києва.
Індекс маскулінізації обчислювався за формулою:
ІМ = (F+A+P+ОЯ+ДП)/5, де
F,A, P – ступінь оволосіння лиця, пахвин, лобка в балах;
ОЯ - сума окружностей правого та лівого яєчок поділена на 2;
ДП – довжина статевого члена (см).
Довжина статевого члена вимірювалася по дорсальній поверхні від кореня до
голівки без урахування крайньої плоті.
Визначення окружності яєчок проводилося за допомогою тестоміра запропонованого
О.М.Демченко [31].
Отримані дані порівнювалися з даними [24] та власними даними (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Величина індексу маскулінізації при різних варіантах статевого віку
Вік
(років)
Затримка статевого розвитку
норма
Виражена
Середня
Помірна
11
1,8
1,8-2,6
12
1,8
1,8-2,1
2,2-3
Продовження табл.2.3
13
1,8
1,8-2,1
2,2-2,7
2,8-4
14
2,2
2,2-2,7
2,8-3,3
3,4-5
15
2,8
2,8-3,3
3,4-4,1
4,2-6,6
16
3,4
3,4-4,1
4,2-4,5
4,6-7
17
4,2
4
- Київ+380960830922