РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика клінічного матеріалу
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач даної роботи проведено клініко-статистичний аналіз результатів комплексної діагностики та лікування 285 дітей у віці від 18 днів до 16 років з обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів. У 142 (169 нирок) дітей обструктивно-ретенційні зміни кваліфікувалися як порушення прохідності мисково-сечовідного сегменту, у 143 (202 нирки) - як порушення прохідності сечовідно-сечоміхурового сегменту.
Критеріями включення в дослідження були 371 випадок розширення верхніх сечових шляхів, які за даними первинного аналізу визначалися як обструкція мисково-сечовідного чи сечовідно-міхурового сегментів (таблиця 2.1.1).
В аналіз не включалися випадки пренатально діагностованих обструктивно-ретенційних змін верхніх сечових шляхів внаслідок міхурово-сечовідного рефлюксу, клапанів задньої уретри та випадки дилатації верхніх сечових шляхів у дітей з спінальним сечовим міхуром.
При аналізі даних, які характеризують розподіл клінічного матеріалу в залежності від статі та одно- чи двобічності дилатації верхніх сечових шляхів, а отже, за даними первинного аналізу були віднесені до випадків з підозрою на обструкцію мисково-сечовідного та сечовідно-міхурового сегментів, встановлено наступні особливості. Дилатація верхніх сечових шляхів, що може бути кваліфікована як обструктивно-ретенційний процес: 1) частіше (в 2,7 рази) спостерігається у хлопчиків, ніж у дівчаток; 2) при однобічному процесі в 1,5 рази частіше спостерігається з лівого боку, ніж з протилежного.
Таблиця 2.1.1
Розподіл пацієнтів з обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів в залежності від статі та боку ураження (абсолютна кількість та %)
СтатьОбструктивні уропатії верхніх сечових шляхівВсьогоОднобічнаДвобічналівобічнаправобічнаХлопчики92 (32,3 %)53 (18,6 %)63 дітей (22,1 %)
(126 нирок, 34,0 %)208 дитини (73,0 %)
(271 нирка, 73,0 %)Дівчатка26 (9,1 %)28 (9,8 %)23 дітей (8,0 %)
(46 нирок, 12,4 %)77 дітей (27,0 %)
(100 нирок, 27 %)Всього:
дітей
нирок
118 (41,4 %)
118 (31,8 %)
81 (28,4 %)
81 (21,8 %)
86 (30,1 %)
172 (46,4 %)
285 дитини (100%)
(371 нирок, 100%)
Серед 142 дітей, які склали групу випадків з обструкцією мисково-сечовідного сегменту, однобічний процес виявлено в 115 випадках (71 - лівобічний, 44 - правобічний), двобічний процес мав місце у 27 дітей. В 118 (83 %) випадках зазначені зміни діагностовано пренатально і підтверджено після народження дитини.
При аналізі частоти гідронефрозу в залежності від статі встановлено (таблиця 2.1.2), що серед хлопчиків зазначений процес спостерігався в 102 (71,8 %) випадках, тоді як серед дівчат - у 40 (28,2 %).
Таблиця 2.1.2
Розподіл пацієнтів з гідронефрозом в залежності від статі та боку ураження (абсолютна кількість та %)
СтатьГідронефроз ВсьогоОднобічнийДвобічнийлівобічнийправобічнийХлопчики52 (36,6 %)31 (21,8 %)19 дітей (13,4 %)
(38 нирок, 22,5 %)102 дитини (71,8 %)
(121 нирка, 71,6 %)Дівчатка16 (11,3 %)16 (11,3 %)8 дітей (5,6 %)
(16 нирок, 9,5 %)40 дітей (28,2 %)
(48 нирок,28,4 %)Всього:
дітей
нирок
68 (48,9 %)
68 (40,2 %)
47 (33,1 %)
47 (27,8 %)
27 (19 %)
54 (32 %)
142 дитини (100%)
(169 нирок, 100%)
Серед 143 дітей, що склали групу випадків з мегауретером, однобічний процес виявлено в 84 випадках (50 - лівобічний, 34 - правобічний), двобічний процес мав місце у 27 дітей.
При аналізі частоти в залежності від статі встановлено (таблиця 2.1.3), що серед хлопчиків зазначений процес спостерігався в 106 (74,1 %) випадках, тоді як серед дівчат у - 37 (25,9 %).
Таблиця 2.1.З
Розподіл пацієнтів з мегауретером в залежності від статі та боку ураження (абсолютна кількість та %)
СтатьМегауретерВсьогоОднобічнийДвобічнийлівобічнийправобічнийХлопчики40 (28,0 %)22 (15,3 %)44 дітей (30,8 %)
(88 нирок, 43,6 %)106 дитини (74,1 %)
(150 нирок, 74,3%)Дівчатка10 (7,0 %)12 (8,4 %)15 дітей (10,5 %)
(30 нирок, 14,9 %)37 дітей (25,9 %)
(52 нирки, 25,7 %)Всього:
дітей
нирок
50 (35,0 %)
50 (24,7 %)
34 (23,7 %)
34 (16,8 %)
59 (41,2 %)
118 (58,4 %)
143 дитини (100 %)
(202 нирки, 100 %)
Із 143 дітей з мегауретером, включених в аналіз, у 76 випадках зазначений варіант обструктивних уропатій було діагностовано пренатально, однак вони кваліфікувалися як "гідронефроз". Це зумовлено тим, що при оцінці стану сечової системи плода не завжди вдається ідентифікувати розширені сечоводи, тоді як провести обстеження безпосередньо нирок вдається практично завжди.
При оцінці даних, які характеризують розподіл клінічного матеріалу в залежності від віку простежується те, що в структурі матеріалу, підданого аналізу, переважну більшість становили випадки дилатації верхніх сечових шляхів у молодшому віці: 235 (82,45%) дітей. При цьому з цих 235 дітей 134 (57%) випадки дилатації верхніх сечових шляхів мали місце у дітей до 12-місячного віку.
Узагальнена характеристика розподілу клінічного матеріалу відповідно до віку наведена в таблиці 2.1.4.
При аналізі клінічної симптоматики досліджуваного матеріалу слід відмітити те, що в переважній більшості випадків (194 дітей, 68 %) визначення того чи іншого варіанту обструктивних уропатій базувалося на даних пренатальної діагностики, які були основним приводом для проведення обстеження за відсутності будь-яких клінічних ознак або проявів.
В 91 спостереженні підставою для обстеження були: випадково діагностовані зміни нирок та верхніх сечових шляхів (32 %) та ознаки мікробно-запального процесу сечової системи. При цьому слід зазначити, що саме останні були приводом для детального обстеження переважно у дітей, які становили вікову групу старше за 3 роки. Натомість у діт