РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
Програмою дослідження передбачено 6 етапів, послідовна реалізація яких
дозволила досягти мети. При цьому результати попереднього були підгрунтям
наступного, а разом відображають концепцію роботи. Схема програми дослідження
подана на рис. 1.
На першому етапі роботи проаналізована первинна медична документація 1298
пацієнтів поодинокими каменями сечовода, що знаходились у клініці запальних
захворювань нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів протягом
10 років: з січня 1991 р. по грудень 2000 р. В дослідження не включені хворі з
множинними каменями, з залишковими фрагментами каменів після попередніх ЕУХЛ, з
каменями, дислоційованими в нирку при катетеризації сечовода перед ЕУХЛ.
Проведено аналіз протоколів операцій ЕУХЛ, рентгенологічних даних та УЗО.
Враховувались характеристики каменів: розмір, локалізація, кількість сеансів
ЕУХЛ, ускладнення, необхідність допоміжних процедур.
Дослідницька частина роботи базується на результатах лікування 186 хворих на
камені сечовода, ускладнені гострим пієлонефритом (КСГП). Проведено
ретроспективний аналіз лікування за даними історій хвороби 105 пацієнтів
(січень 1996 р. - грудень 2000 р.). 30 хворих були включені в дослідження
протягом січня-жовтня 2001 року. Для порівняння вивчили статистичні дані
лікування даної патології до впровадження ЕУХЛ в клініці (1991-1995 рр.). 3
середини 1995 р. застосували ЕУХЛ каменів сечовода з використанням апарата U-50
фірми "Dornier" (Німеччина) у лікуванні 191 хворого. Із них хворих на гострий
обструктивний пієлонефрит було 135 (55 чоловіків та 80 жінок), віком від 18 до
75 років (середній вік становив 48,5 років). Велика питома вага хворих з
ускладненим уретеролітіазом (70,7 %) пояснюється спеціалізацією відділення. 10
пацієнтам з гнійною стадією пієлонефриту ЕУХЛ виконували після відкритого
оперативного втручання на нирці.
Рис.1 Схема програми дослідження та кількісна характеристика матеріалу
За один сеанс проводили від 2000 до 4000 ударів. Напруга коливалась у діапазоні
18-20 кВ.
Екстрена ЕУХЛ каменів сечовода виконувалась протягом першої доби після
госпіталізації у 41 хворого на гострий серозний пієлонефрит. Усі хворі після
проведення ЕУХЛ отримували антибактеріальні препарати, проводилась
літокінетична терапія (спазмолітики, сечогінні засоби, водні удари,
фізіотерапія).
Розподіл хворих за статтю та віком представлено в табл. 1.1. За даними таблиці,
в усіх вікових групах переважали жінки (59,1 %). Найчисельніша група включала
хворих працездатного віку (21-60 років).
Таблиця 1.1
Розподіл хворих на уретеролітіаз, ускладнений гострим пієлонефритом, за статтю
та віком.
Вік
(років)
Чоловіки
Жінки
Загальна кількість хворих
абс.
абс.
абс.
до 20
1,0
3,2
4,3
21-40
35
18,8
41
22,0
76
40,8
41-60
33
17,7
49
26,3
82
44,0
61 та більше
3,2
14
7,5
20
10,7
Всього
76
40,8
110
59,1
186
100,0
Проведено ретроспективний аналіз результатів мікробіологічного дослідження 356
пацієнтів з каменями нирок та сечоводів, що знаходились у клініці запальних
захворювань нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів протягом
року: з січня 2001 р. по вересень 2003 р. Дослідницька частина роботи базується
на результатах виявлення інфікованості та ідентифікації збудника безпосередньо
в камені 94 хворих.
Визначались зміни сироваткового вмісту СРБ до ЕУХЛ та через 24 і 72 години
після літотрипсії. ЕУХЛ проведено 32 хворим з нефролітіазом і 60 – з
уретеролітіазом. 14 пацієнтам ЕУХЛ каменів сечовода проведено після регресу
явищ гострого обструктивного пієлонефриту на фоні встановленого сечоводного
катетера. Контрольну групу становили 17 пацієнтів жіночої статі з гострим не
обструктивним пієлонефритом. Забір матеріалу у цих хворих виконувався в день
поступлення, через 24 та 72 години після призначення антибіотикотерапії.
Для з’ясування впливу літотрипсії каменів сечовода на стан порожнин нирки за
допомогою ехосканування проведені заміри периметру чашково- мискової системи
нирки в динаміці. Досліджувалось 65 випадків неускладненого уретеролітіазу до
та через 5 годин після ЕУХЛ.
2.2. Методи загальноклінічного обстеження
Усім хворим проводили загальноприйняті клінічні та лабораторні дослідження:
загальний аналіз крові, біохімічне дослідження сироватки крові, що включало
вміст білку, білірубіну, сечовини, креатиніну, концентрації іонів калію та
натрію, загальний аналіз сечі, бактеріологічне дослідження сечі з визначенням
мікробного числа та ідентифікацією збудника, чутливості мікроорганізмів до
антибактеріальних препаратів.
Обов`язковим для встановлення діагнозу та вибору подальшої тактики лікування є
рентгенурологічне та сонографічне дослідження. Рентгенологічне дослідження
складалось з оглядової та екскреторної урографій. При виконанні
рентгенурологічних досліджень основними питаннями, на які необхідно дати
відповідь, були: локалізація та розміри каменя в сечоводі, функціональний стан
верхніх сечових шляхів як на стороні каменя, так і на протилежній, стан сечових
шляхів нижче розташування каменя.
Також обов`язковим методом обстеження хворих, що готуються до ЕУХЛ, було
(ультразвукове дослідження (УЗД) нирок, сечоводів, сечового міхура, простати),
яке проводили за допомогою апарату Capasee-220( „Toshiba”), а також за
допомогою апарату, що входить у комплектацію до літотриптора „Dornier – U 50”.
Солітарний конкремент при сонографічному дослідженні є структурою з
ехогенністю, що перебільшує або дорівнює ехогенності ниркового синус