Ви є тут

Харків у роки німецької окупації (1941-1943).

Автор: 
Скоробогатов Анатолій Васильович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3506U000585
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
НАСЕЛЕННЯ ХАРКОВА НАПЕРЕДОДНІ ТА В РОКИ ВІЙНИ
Під впливом різних політичних та соціально-економічних чинників населення
Харкова у 20 – 30 роки та у період війни зазнавало бурхливих демографічних
змін, які ще не були предметом спеціального дослідження. Давалася взнаки
сталінська традиція підозрілого, а часом і відверто ворожого ставлення до
людей, які перебували під німцями. Скільки було харківської людності у 20-40-х
роках, яким був її природний рух, як відбилися на ній геополітичні потрясіння,
пов'язані зі світовою та громадянською війнами, голодом та ін., як змінювалося
національне обличчя міста, – ці та багато інших питань очікують на наукове
вирішення.
Архіви Харкова зберігають важливі статистичні матеріали періоду війни, які
відбивають разючий контраст у ставленні можновладців до демографічної
статистики. Її жевріння у радянські часи, гіпертрофована ідеологічна
підпорядкованість змінюються у піднімецькому Харкові на дуже важливий засіб
організації визиску робочого люду Харкова. Прагматичне ставлення окупантів до
місцевого населення виявилося у проведенні в місті протягом короткого часу за
досить широкою програмою трьох переписів людності Харкова. Історія їх
організації, програма та хід переписів складають особливий інтерес з точки зору
теми даної роботи.
Потреба облікувати кількість людності міста виникла вже в перші дні окупації
Харкова. Незабаром після створення органів місцевого самоврядування за
дорученням німецького військового командування Харківська міська управа 5
грудня 1941 р. прийняла постанову про перепис та реєстрацію населення міста з 6
грудня 1941 р. [43,ф.Р-2982,оп.1,спр.226,арк.4] Організація перепису
покладалася на районні бургомістрати. Їх територія поділялась на ділянки.
Головними діючими фігурами у проведенні перепису населення, у відповідності до
прийнятої інструкції [43,ф.Р-2982,оп.1,спр.215,арк.12], були голови трійок
будинкоуповноважених або кербуди, а також домовласники. Вони повинні були
скласти на кожне домоволодіння 2 списки: до першого занести всіх мешканців
будинку за виключенням євреїв, а до другого – жовтого кольору – мешканців
єврейської національності. Після заповнення списків домовласники та кербуди
передавали їх разом з паспортами мешканців до райбургомістратів. На підставі
цих списків, які вибірково перевіряли, райбургомістр проставляв у паспортах
громадян печатки встановленого зразку про проходження громадянами реєстрації
[43,ф.Р-2982,оп.1,спр.215,арк.12]. Громадяни без штампів у паспортах
розглядались як партизани та підлягали репресіям. Домовласники та кербуди у
разі несвоєчасного виконання покладених на них обов'язків підлягали штрафу до
5000 крб., а у випадку занесення до реєстраційних списків невірних відомостей –
притягненню до карної відповідальності [43,ф.П-2,оп.14,спр.106,арк.65]. Отже,
головна особливість перепису людності Харкова протягом грудня 1941 р. полягала
у тому, що вона проводилася разом з реєстрацією громадян 15 – 16 грудня, яка
фактично стала пропискою і взагалі легалізацією стану конкретної особи.
Обмежений характер та призначення перепису 1941 р. зумовили стислу програму
реєстрації, а часом і не дуже досконалий з демографічного погляду характер
запитань реєстраційного бланку. Спочатку розробкою програми реєстрації
займалися адміністративний та правничий відділи Харківської міської управи
(ХМУ). За розробленим ними варіантом реєстрація не поширювалася на дітей,
молодших за 16 років. Проте такий підхід був хибним, у т.ч. і з точки зору
всебічного визиску людності міста навіть у недалекому майбутньому. Тому
загальна організація цієї роботи була покладена на спеціально утворений
статистичний відділ ХМУ на чолі з Т.М. Сосновим, де були зібрані фахівці цієї
справи. Вони де в чому розширили програму перепису
[43,ф.Р-2982,оп.5,спр.4,арк.IV]. В остаточному варіанті бланк реєстрації мав
такий вигляд:
№№ квартир
квар-
тир
Прізвище, ім’я, по батькові
ім’я
по бать-кові
Стать
Рік народження

ннародженняа
род
жен
ня
Національність
Місце народження
род-
жен-
ня
З якого року мешкає в Харкові
в Хар
кові
З якого року мешкає в цьому будинку
меш-
кає
в цьо
му будинку
Адреса попередньої
квартири
квар
тири
Професія
Останне місце роботи
міс-це
робо-
ти
Перебування в ЧА
ЧА
№ паспорта
Примітки
Реєстрацію проводив …, що мешкає по вул.… буд. №… Підпис
[43,ф.Р-2982,оп.1,спр.215,арк.15]
Отже, звертає на себе увагу суто прагматична спрямованість програми перепису.
Завдяки йому окупаційна влада отримувала короткі зведення про: 1) чисельність
населення Харкова, його стать та вік; 2) можливі масштаби визиску робочого
люду, депортації у Німеччину робочої сили; 3) важливу інформацію для
слідчо-репресивних органів, які перевіряли усіх, хто змінив місце проживання
після 22 червня 1941 р.; 4) нарешті, реєстрація ставала основою нового
паспортного режиму з німецьким штемпелюванням.
Така спрямованість перепису обумовила низку хиб та прогалин з точки зору
наукової демографії. Стосовно її організації – реєстрація не була проведена у
будинках, заселених військовими, хоча в них могло проживати цивільне населення,
не була проведена реєстрація і по закритих установах ( дитбудинки, лікарні,
будинки інвалідів тощо), де, на думку організаторів перепису, можна було не
перевіряти паспорти. Стосовно програми інструкція зазначала, що перепису
“підлягає все наявне населення м. Харкова, що зараз перебуває на його
території” [43,ф.Р-2982,оп.1,спр.215,арк.15]. Це спричинилося до того, що
обліком не було охоплено