РОЗДІЛ 2
НАПРЯМОК, МЕТОДОЛОГІЯ, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Напрямок наукових досліджень становив поглиблене вивчення сучасних клінічних проявів ЮРА з використанням загальноприйнятих у світі методів кількісного визначення виразності головних його синдромів, уточнення патогенезу анемії хронічного захворювання при цій хворобі та ролі у її розвитку мікронутрієнтної недостатності і базисної фармакотерапії. Окрім того, визначались можливості підвищення ефективності лікування ЮРА шляхом прогнозування терапевтичного ефекту базисних препаратів та медикаментозної корекції анемії у хворих дітей.
Для досягнення мети обстежено 235 дітей хворих на ЮРА віком від 1 до 18 років (середній вік 11,0?0,23 роки), які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні міста Вінниці протягом 1999-2004 років. Під спостереженням знаходилось 128 дівчаток (54,5% від загальної кількості обстежених хворих з ЮРА) та 107 хлопчиків (45,5%).
В якості контрольної групи обстежено 37 практично здорових дітей віком 6-13 років (середній вік 11,0?0,25 років), серед яких було 22 дівчинки (59,4%) та 15 хлопчиків (40,5%). В контрольну групу включали практично здорових дітей за умов відсутності скарг та об'єктивних ознак спадкових та хронічних захворювань, шкідливих звичок, з особливою увагою стосовно автоімунної патології. Дослідження показників крові, ферокінетики та вмісту прозапальних цитокінів у дітей контрольної групи не виявило їх відхилень за межі референтних величин (табл. 2.1).
Дослідження вітамінної забезпеченості дітей контрольної групи також не виявило суттєвих відхилень від оптимальних величин (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Дані лабораторного обстеження дітей контрольної групи (n = 37)
ПоказникиM?mЕритроцити, 1012/л3,94?0,04MCV, фл96,9?0,74MCH, пг/еритроцит32,5?0,41Залізо, мкмоль/л15,8?0,40ЗЗЗС, мкмоль/л58,9?0,89КНТ, %27,1?0,90Феритин, мкг/л23,6?1,69РТФ, мг/л1,79?0,10Протопорфірин, мкг/дл27,0?1,13ШОЕ, мм/год11,0?0,78СРБ, мг/л3,64?0,21ІЛ-6, нг/л9,00?0,47ФНП-?, нг/л80,6?5,47ІЛ-1?, нг/л28,5?1,97
Таблиця 2.2
Показники вітамінної забезпеченості дітей контрольної групи (n = 37)
ПоказникиM?mАскорбінова кислота, мкмоль/л31,1?1,18Глутатіонредуктаза, нмоль/год/мл93,7?2,50ФАД-ефект, %12,8?0,30Ретинол, мкг/л497?19Токоферол, мг/л 7,67?0,27Гомоцистеїн, мкмоль/л7,79?0,26Метилмалонова кислота, мг/г креатиніну16,3?0,57АсАТ, мкмоль/год/мл еритроцитів25,6?0,69ПАЛФ-ефект, %57,7?2,14
Це свідчить про те, що діти отримували з раціоном необхідні їм фактори харчування в достатній кількості. Тобто раціон дітей контрольної групи забезпечував надходження необхідних нутрієнтів, що і визначало фізичний та психічний розвиток, який відповідав їх віковим нормам. Таким чином, аналіз даних лабораторних досліджень дітей, зарахованих до контрольної групи, свідчить про відсутність будь-яких їх відхилень від нормативних показників.
У всіх дітей хворих на ЮРА було зібрано анамнез, досліджено та оцінено функціональний стан всіх органів та систем. Антропологічне обстеження включало визначення маси тіла та росту, площі тіла, оцінку розвитку вторинних статевих ознак. За допомогою ультразвукового дослідження оцінювали структуру і розміри печінки та жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки, нирок, щитовидної залози, органів сечостатевої системи, розміри серця, товщину стінок, стан клапанного апарату серця, систолічну та діастолічну функції.
Детально вивчався стан суглобів з обов'язковою рентгенографією найбільш уражених суглобів та суглобів китиць. Комплекс обстеження хворих на ЮРА включав кількісні об'єктивні критерії, які дозволяли оцінити функціональні можливості суглобів. Зокрема, для моніторингу активності місцевого запального процесу при ЮРА визначався суглобовий індекс Річі (1968), шкала активності хвороби - ШАХ (DAS) та показники Стенфордської анкети оцінки здоров'я, модифікованої для дитячого віку (HAQ) [167].
Опитувальник дітей хворих на ЮРА щодо визначення їх функціональної спроможності, у відповідності з рекомендаціями Американської колегії ревматологів, базується на оцінці 8 категорій, 30 запитань. I категорія стосується одягання і вранішнього туалету: можливості дитини до одягання, застібання гудзиків, шнурування черевиків, самостійного миття голови, зняття шкарпеток, підстригання нігтів; II - вставання з ліжка, низького стільчика чи підлоги; ІІІ - прийом їжі, а саме, чи здатна дитина розрізати м'ясо ножем, піднести склянку чи чашку до рота, відкрити нову коробку з пластівцями; IV - прогулянка: чи може дитина гуляти у дворі та піднятись по сходах (на 5 сходин); V гігієна - можливість дитини самостійно помитись і витертись, залізти і вилізти з ванни, зайти і вийти з туалету чи сісти на горщик, почистити зуби, розчесати волосся; VI - досягнення: можливість
дитини дотягнутись і взяти з полиці над головою важкий предмет (велику іграшку чи книжку), зігнутись донизу і підняти з підлоги одяг чи листок паперу, зняти светр через голову, повернутись, щоб подивитись назад через плече; VII - стискання: можливість дитини писати чи малювати олівцем або ручкою, відкрити закручену банку, яку попередньо відкрили, відкрити і закрити кран, двері, коли потрібно повернути ручку; VIII - мобільність, активність: можливість дитини ходити за покупками, сісти чи вийти з автомобіля, іграшкової машини, шкільного автобуса, їздити на велосипеді, виконувати домашню роботу (мити посуд, виносити сміття, пилососити, працювати у дворі, прибирати кімнату), бігати, гратися. Кожне запитання оцінювалось від 0 до 3 балів: 0 - легко; 1- з незначними труднощами; 2 - важко, або з допомогою; 3 - не може. Для пунктів, де використовуються допоміжні засоби, виставляється 2 бали. Функціональний стан оцінюється як середнє значення найгірших по кожній з 8 категорі