РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Матеріали дисертації ґрунтуються на результатах спостереження й дослідження 60 дітей з ХП віком від 4 до 14 років, які в період 2001-2004 рр. перебували на обстеженні й лікуванні у відділенні травматології й ортопедії для дітей Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету. Контрольну групу умовно здорових дітей склали 37 однолітків.
Згідно з нашими дослідженнями, розповсюдженість ХП у Донецькій області склала 20,5 на 100 тисяч дитячого населення, що, в цілому, узгоджується з літературними даними [144,152].
Серед обстежених захворювання частіше реєструвалось у дітей шкільного віку - 45 випадків (75 %), особливо віком 8-11 років - 26 випадків (43,3 %). У кожного четвертого пацієнта (25 %) ХП діагностовано в дошкільному віці (табл.2.1.1.).
Таблиця 2.1.1
Розподіл обстежених хворих залежно від віку та статі
4-7 років8-11 років12-14 років Всього ХДХДХДХДХП15
(22 %)2
(3 %)26
(37,3 %)4
(6 %)19
(28,7%)2
(3 %)52
(88 %)8
(12 %)
Згідно з даними таблиці, серед захворілих істотно переважали хлопчики (52 з 60 обстежених), що склало 88 %. Співвідношення хворих залежно від статі склало 6,5:1, що, в цілому, відповідає даним літератури з цього питання [1, 52]. При цьому середній вік обстежених хворих склав 9,7 років.
Аналіз анамнестичних відомостей, дані клінічного обстеження й результати додаткових (сонографічних, рентгенологічних) методів дослідження дозволили констатувати однобічне ураження тазостегнового суглоба у 46 дітей (77 %), у 14 інших (23 %) - двобічне.
Обстеження показало, що, згідно з класифікацією стадійного процесу, розподіл хворих мав таких вигляд (табл.2.1.2.).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих залежно від стадії захворювання
I стадіяII стадіяIII стадіяIV стадіяВсьогоабс.%абс.%абс.%абс.%абс.%9151728,32033,31423,460100
Матеріали аналізу свідчать, що серед захворілих переважали діти з ознаками III стадії (33,3 %) і ІІ стадії (28,3 %). Серед тих, хто звернувся в клініку, I стадію ХП діагностовано у 9 дітей (15 %), що свідчить про пізню діагностику захворювання. На жаль, приблизно кожен 4 пацієнт (14 випадків (23,4 %) вперше вступив з проявами, які відповідали IV стадії хвороби. Період спостереження за хворими склав від 6 місяців до 3,5 років (у середньому, 2,6 ± 1,2 років).
2.2 Методи й методики дослідження
Відповідно до завдань дослідження, у всіх дітей, разом із загальноприйнятим клінічним обстеженням, застосуванням лабораторних, сонографічних, рентгенологічних методів, вивчали рівні та співвідношення остеотропних МЕ (Ca, P, Mg, Zn, Cu) у цільній крові, а також функціональну здатність нирок (хвилинний діурез, клубочкову фільтрацію, канальцеву реабсорбцію), вміст кісткових маркерів у крові й сечі (ОП, ЛФ, Рн, рівень креатиніну), рівень дієнових кон'югат, церулоплазміну, а в крові визначали активність нейтрофілів, апоптоз лімфоцитів периферичної крові.
Клінічне обстеження, разом з оглядом дітей з ХП, передбачало цілеспрямоване вивчення анамнезу життя з урахуванням характеру перебігу вагітності й пологів, постнатального розвитку дитини, часу й причини появи перших скарг і симптомів, їх особливостей. З'ясовували професію батьків, перенесені ними захворювання, наявність шкідливих звичок, особливості екології місця проживання сім'ї тощо.
Виконувалося сонографічне дослідження тазостегнових суглобів з використанням ультразвукового сканера "Sonoscop-20" (виробництво "Krauzbuhler", Німеччина) і лінійних лічильників з робочою частотою 5 і 7,5 МГц. У положенні датчика по передній поверхні стегна паралельно шийці стегнової кістки оцінювали наявність випоту в порожнині суглоба, збільшення товщини капсули порівняно з контрлатеральним суглобом. Положення датчика в зоні головки стегна паралельно й нижче пупартової зв'язки використовувалося для оцінки передньої поверхні головки стегнової кістки (визначення товщини гіалінового хряща, контуру кісткової частини епіфіза).
Рентгенологічне дослідження до цього часу є одним з основних інструментальних методів обстеження та з'ясування генезу кісткової патології [49]. Для виявлення семіотики, яка характеризує ХП, і підтвердження діагнозу основного захворювання, дітям проводили рентгенографію двох тазостегнових суглобів на одній рентгенівській плівці в строго симетричній передньозадній проекції та півбічній проекції верхньої третини стегна в позиції за Лауенштейном. Вивчено 267 рентгенограм 71 тазостегнового суглоба. Рентгенологічне дослідження повторювали через 3-5 місяців залежно від стадії захворювання й перебігу патологічного процесу в епіметафізі стегнової кістки. За необхідності уточнення характеру змін структури шийки стегнової кістки рентгенографію проводили в положенні дитини на животі при помірному відведенні кінцівки й повороті стопи всередину. Цим положенням усували суперпозицію тіней великого вертлюга та шийки стегнової кістки. У разі наявності деформації шийки або перекосу таза використовувались атипові укладки, при яких досягалося паралельне розташування епіметафіза стегнової кістки й рентгенівської плівки.
Рентгенологічно стадії ХП визначали за класифікацією С.А.Рейнберга [72] і Herring [148]. Ступінь ураження головки стегнової кістки при цьому захворюванні оцінювали згідно з класифікацією А. Catterall [122].
Вміст остеотропних мінеральних елементів Ca, Mg, Zn, Cu в цільній крові визначали методом атомно-абсорбційної спектрографії (ААС) у 41 дитини з ХП і у 37 здорових дітей.
Попередньо проводили мінералізацію проби в концентрованій HNO3 (2 мл проби на 10 мл HNO3) [26].
Метод відзначається високою чутливістю й можливістю вірогідного визначення дуже низьких концентрацій вивчених мікроелементів у біологічних субстратах [67, 121]. Він точний, високоспецифічний відносно мінерал